
- •Лабораторна робота № 1 «вИвчення асортимету та якості м’яСних консервів» Завдання для самостійної роботи – 4 год.
- •Питання для контролю знань
- •1. Правила приймання м'ясних консервів і відбір проб
- •2. Органолептичні методи дослідження якості м’ясних консервів
- •3. Лабораторні методи дослідження якості м'ясних консервів
- •Номери м'ясоконсервних комбінатів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна работа № 2 «вивчення асортименту та оцінка якості м’ясних напівфабрикатів» Завдання для самостійної роботи – 4 год.
- •Питання для контролю знань
- •1. Правила приймання м'ясних напівфабрикатів і відбір проб
- •2. Органолептичні методи дослідження якості м'ясних напівфабрикатів
- •3. Лабораторні методи дослідження якості м'ясних напівфабрикатів
- •Контрольні запитання
- •Питання для контролю знань
- •1. Правила приймання ковбасних виробів і відбір проб
- •2. Органолептичні методи дослідження якості ковбасних виробів
- •3. Лабораторні методи дослідження якості ковбасних виробів
- •Контрольні запитання
- •Питання для контролю знань
- •1. Правила приймання ковбасних виробів і відбір проб
- •2. Органолептичні методи дослідження якості ковбасних виробів
- •3. Лабораторні методи дослідження якості ковбасних виробів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 «вивчення асортименту та визначення показників якості риБи охолодженої і замороженої»
- •Класифікація та асортимент риби охолодженої
- •2. Визначення показників якості риби охолодженої
- •3. Класифікація та асортимент риби замороженої
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 «вивчення асортименту та визначення показників якості риБи солоної і маринованої»
- •Класифікація та асортимент риби солоної і маринованої
- •Визначення показників якості риби солоної і маринованої
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 «вивчення асортименту та визначення показників якості рибних товарів холодного та гАрячого копчення»
- •Асортимент рибних товарів холодного та гарячого копчення
- •Визначення показників якості риби холодного та гарячого копчення
- •Визначення органолептичних показників якості зразків риби холодного та гарячого копчення
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 «вивчення асортименту та визначення показників якості рибних консервів та пресервів»
- •Класифікація і асортимент рибних консервів та пресервів
- •2. Визначення показників якості рибних консервів і пресервів
- •Контрольні запитання
- •І. Основна література
- •Іі. Додаткова література
3. Лабораторні методи дослідження якості м'ясних консервів
Спочатку визначають масу нетто консервів і співвідношення складових частин. З хімічних показників визначають вміст куховарської солі, олова, міді в консервах з томатним соусом, нітритів у консервах із солоного м'яса й ковбасного фаршу, свинцю.
Герметичність банок визначають зануренням у гарячу воду – з банки, у якій є хоча б дрібні отвори, виступають пухирці повітря.
Банки з консервами звільняють від етикеток, протирають її від технічного жиру, миють і поміщають у посудину з водою, попередньо нагрітою до кипіння, так, щоб шар води над поверхнею банок був 3-5 см, а температура після їхнього занурення підтримувалася не нижче 85°С. Банки витримують протягом 5-7 хв. кришками нагору, а потім перевертають кришками вниз. Струмки пухирців, що виходять з банки, свідчать про її негерметичності. Окремі одиничні пухирці повітря в різних місцях фальца не є ознакою негерметичності.
Маса нетто консервів i співвідношення складових частин визначається послідовним зважуванням повної банки, банки з м’ясом після ретельного злиття рідини і пустої банки.
Ретельно витерті банки лабораторних зразків консервів зважують із точністю до 0,1 г (маса брутто). Вміст банки нагрівають на водяній бані до 60-70ºС і розкривають. Рідку частину зливають у стакан, банку з твердою частиною, що залишилася, зважують. Банку звільняють від вмісту, миють гарячою водою, висушують, знову зважують (маса тари).
Масу нетто визначають як різницю між масою брутто і масою тари, масу твердої частини – як різницю між масою банки з м'ясом і масою тари, масу рідкої частини – як різницю між масою нетто і масою м'яса.
Масу твердої і рідкої частини виражають у відсотках до маси нетто.
Техніка визначення складових частин для окремих м'ясних консервів різна.
Вміст м'яса, бульйону і жиру. Банку з консервами підігрівають, з банки зливають бульйон разом із жиром, що відокремлюється від м'яса. Бульйону й жиру дають стікати рівно 2 хвилини. Зважують банку з м'ясом, що залишилося. Банку звільняють від вмісту, миють гарячою водою, висушують, знову зважують і встановлюють масу м'яса й нетто консервів. Жир у склянці ставлять у холодильник для застигання, після чого його знімають з бульйону й зважують. Масу бульйону визначають по різниці між нетто консервів і масою м'яса з жиром. Процентний вміст м'яса, бульйону й жиру обчислюють до маси нетто.
Вміст м'яса, бульйону, желе або жиру в м'ясних консервах в желе. Вміст нагрітої до 60-70ºС банки повністю переносять у тарілку й за допомогою пінцета відокремлюють м'ясо від жиру або бульйону. Після чого м'ясо зважують. Вимиту гарячою водою банку з-під консервів витирають досуха, зважують й обчислюють масу нетто.
Визначають вміст желе м'ясних консервів в охолодженому стані, для чого желе збирають ложечкою, а потім зважують. По різниці між масою нетто й масою м'яса обчислюють масу жиру, або бульйону.
При визначенні складових частин курячого рагу спочатку зважують м'ясо з кісточками окремо від желе, потім одні кісточки. Процентний вміст м'яса, бульйону, желе або жиру й кісточок обчислюють до маси нетто консервів.
Вміст м'яса й соусу. У консервах із соусом після нагрівання до 60-70ºС рідку частину зливають у склянку протягом 10 хвилин, причому через 5 хвилин банку кілька разів струшують, обережно перевертають. Після видалення соусу зважують банку з м'ясом, а потім, звільнивши її від м'яса, ретельно вимивають гарячою водою й висушивши, знову зважують. За результатами зважування встановлюють масу нетто й масу м'яса. Масу соусу обчислюють за різницею між масою нетто й масою м'яса. Процентний вміст м'яса й соусу розраховують до маси нетто.
Складові частини м'ясо-рослинних, м'ясо-макаронних і м´ясо-овочевих консервів. Весь вміст банки нагрівають до 60-70ºС повністю переносять у тарілку або порцелянову чашку й за допомогою пінцета видаляють все м'ясо, переносять у зважену порцелянову чашку й визначають його масу. Звільнену з-під консервів банку ретельно миють гарячою водою, висушують і зважують. Масу нетто обчислюють, віднімаючи з маси брутто масу порожньої банки. Процентний вміст м'яса обчислюють до маси нетто.
При визначенні складових частин у м'ясо-овочевих консервах вміст овочів знаходять по різниці між масою нетто консервів і масою м'яса.
Визначення загальної кислотності. Багато видів закусочних консервів містять різні добавки: томат, соуси, масла, які підсилюють агресивність середовища, прискорюють взаємодію вмісту i внутрішньої поверхні банки. Мікрохімічні реакції, що відбуваються при цьому, сприяють накопиченню у консервах кислот та інших продуктів розкладу органічних речовин i, отже, призводять до зниження їх якості.
Метод визначення загальної кислотності засновано на титруванні кислот, які містяться у консервах.
Отриману вищенаведеним методом наважку масою 20 г зважують у стаканчик із точністю до 0,01 г i переносять у мірну колбу місткістю 250 мл. Щоб уникнути втрат, пробу змивають гарячою водою крізь лійку. Потім колбу доливають гарячою дистильованою водою з температурою 80°С до ¾ об'єму, добре струшують і залишають на 30 хвилин, періодично струшуючи. Вміст колби охолоджують до кімнатної температури, доливають дистильованою водою до мітки i добре перемішують. Рідину фільтрують крізь сухий складчастий фільтр або вату в сухий стакан чи колбу.
У конічну колбу місткістю 200-250 мл, піпеткою відбирають 50 мл одержаного фільтрату, додають 3-5 крапель 1%-ного спиртового розчину фенолфталеїну i титрують розчином лугу в присутності індикатору фенолфталеїну до одержання рожевого кольору, що не зникає протягом 30 с.
Розрахунок загальної кислотності виконують за формулою 1:
Х = (V × К × V1 / m × V2) × 100, де (1)
V – об'єм 0,1 н розчину лугу, витраченого на титрування, мл;
К – поправочний коефіцієнт до титру розчину лугу;
V1 – об'єм витяжки, приготованої з наважки досліджуваного продукту, мл;
m – маса наважки, г;
V2 – об'єм фільтрату, взятого для титрування, мл.
Визначення вмісту кухарської солі. Визначення проводять методом аргентометричного титрування (по Мору). Сутність методу заснована на визначенні іонів хлору шляхом титрування витяжки, отриманої з продукту розчином азотнокислого срібла у присутності індикатора – хромовокислого калію. Реакція протікає по наступним рівнянням:
NaCl + AgNO3 AgCl + NaNO3
Надалі, коли весь хлорид срібла буде осаджений у вигляді хлористого срібла, хромовокислий калій з надмірним розчином азотного срібла утворює хромат срібла, забарвлений в цегляно-червоний колір, який випадає в осад:
2AgNO3 + K2Cr2O4 Ag2Cr2O4 + 2KNO3
Від підготовленої середньої проби беруть наважку 10 г, без втрат (через воронку змиваючи дистильованою водою) переносять в конічну колбу на 250 мл, доливають дистильованою водою до ¾ об’єму, ретельно струшують і нагрівають на водяній бані до 80ºС. Потім колбу залишають на 30 хвилин, періодично струшуючи. Після цього колбу охолоджують водопровідною водою, доливають дистильованою водою до риски, закривають пробкою і ретельно перемішують вміст. Рідину фільтрують, 50 мл фільтрату переносять піпеткою в колбу, додають 2-3 краплі 10%-го розчину хромово кислого калію і титрують 0,05н чи 0,1н розчином азотнокислого срібла до утворення цегляно-червоного забарвлення, що не зникає при струшуванні.
Вміст кухарської солі визначають за формулою 2:
Х = (V × V1 × Т× К / m × V2) ×100, де (2)
V – об'єм розчину азотнокислого срібла, витраченого на титрування, мл;
К – поправочний коефіцієнт до титру азотнокислого срібла;
V1 – об'єм витяжки, приготованої з наважки досліджуваного продукту, мл;
m – маса наважки, г;
V2 – об'єм фільтрату, взятого для титрування, мл;
Т – титр точно 0,05н чи 0,1н розчину азотнокислого срібла, виражений за хлористим натрієм (титр 0,05 н азотнокислого срібла – 0,0029; 0,1н – 0,0058).
Показники якості м'ясних консервів порівнюють з вимогами ДСТУ 1832.3-99 «Консерви з м’яса забійних тварин тушковані, смажені, в особистому соку, соусах та желе. Загальні технічні умови», ГОСТ 4512-86 «Консервы из мяса птицы. Технические условия», ДСТУ 2803.45 «Консерви м'ясні гомогенізовані, пюреподібні та великоподрібнені» та ДСТУ 2867.12 «Консерви м'ясні дитячі».
Завдання 1. Користуючись списком асортиментних знаків м'ясних консервів і списком м'ясоконсервних комбінатів, розшифруйте маркіровку м'ясних консервів. Результати запишіть за формою:
Наймену-вання консервів |
Асорти- ментний знак |
Підпо-рядко-ваність |
Завод |
Дата виготовлення |
Фасовка, г |
||||
№ |
Назва |
Число |
місяць |
Рік |
Зміна |
Варі-ант |
Шифр |
Варі- ант |
Шифр |
||||
1 ряд |
2 ряд |
3 ряд |
1 ряд |
2 ряд |
3 ряд |
||
1 |
12 01 00 |
5001 |
К 155 |
13 |
08 03 01 |
33 1 |
А 55 |
2 |
25 12 99 |
01 В2 |
А 1 |
14 |
05 07 00 |
35 2 |
КП 4 |
3 |
20 10 99 |
021 |
А 5 |
15 |
01 05 00 |
120 1 |
КП 6 |
4 |
21 10 98 |
032 |
А 51 |
15 |
07 10 99 |
122 3 |
КП 7 |
5 |
01 08 00 |
221 |
А 54 |
16 |
11 11 99 |
149 1 |
ММ 53 |
6 |
10 05 01 |
501 В1 |
К 82 |
17 |
12 04 00 |
293 2 |
МС 11 |
7 |
14 06 00 |
540 2 |
К 42 |
18 |
13 05 99 |
165 1 |
МС 54 |
8 |
02 02 01 |
5601 |
К 11 |
19 |
14 06 00 |
48 2 |
МС 17 |
9 |
23 02 00 |
62 2 |
А З |
21 |
25 08 99 |
50 3 |
А 71 |
10 |
28 02 99 |
66 2 |
КП 60 |
22 |
29 03 00 |
74 1 |
МС 10 |
11 |
22 03 01 |
560 3 |
К 42 |
23 |
30 08 00 |
12 1 |
А 60 |
12 |
20 01 99 |
503 2 |
К 52 |
24 |
21 02 99 |
550 1 |
К 7 |
Список асортиментних знаків м'ясних консервів
Яловичина тушкована – 500 |
Язики свинячі із червоним перцем – 130 |
|||||||
Баранина тушкована – 501 |
Язики баранячі із червоним перцем – 131 |
|||||||
Свинина тушкована – 502 |
Язики яловичі у власному соку – 132 |
|||||||
Оленина тушкована – 503 |
Язики свинячі у власному соку – 133 |
|||||||
Свиняче філе – 525 |
Язики баранячі у власному соку – 134 |
|||||||
Цілі кури – 526 |
Язики яловичі копчені – 135 |
|||||||
Рагу качине – 528 |
Язики свинячі копчені – 136 |
|||||||
Язик бичачий у желе цілий – 540 |
Язики баранячі копчені – 137 |
|||||||
Паштет печінковий з вершковим маслом – 550 |
Гусак у власному соку – 139 |
|||||||
Квасоля зі свининою – 560 |
Сосисковий фарш свинячий – 140 |
|||||||
Макарони зі свининою – 591 |
Сосиски «Ризькі з капустою» – 147 |
|||||||
Яловичина тушкована – 01 |
Сосиски «Ризькі в бульйоні» – 148 |
|||||||
Баранина тушкована – 02 |
Сосиски «Ризькі у свинячому жирі» – 149 |
|||||||
Свинина тушкована – 03 |
Сосиски «Ризькі в томатному соусі» – 150 |
|||||||
Яловичина відварна у власному соку – 04 |
Сосиски латвійські з капустою – 151 |
|||||||
М'ясо смажене. «Яловичина» – 06 |
Сосиски латвійські в бульйоні – 152 |
|||||||
Гуляш яловичий – 07 |
Сосиски «Латвійські у свинячому жирі» – 153 |
|||||||
Гуляш баранячий – 08 |
Сосиски латвійські в томатному соусі – 154 |
|||||||
Свинина «Пряна» – 12 |
Свинина відварна у власному соку – 156 |
|||||||
Утоку у власному соку – 16 |
Свинячий гуляш – 157 |
|||||||
Ковбасний фарш шинково-рубаний – 18 |
«Сніданок туриста» (свинина) – 158 |
|||||||
Сосиски з капустою – 22 |
Каша пшоняна з яловичиною – 159 |
|||||||
Сосиски в бульйоні – 23 |
Каша перлова з яловичиною – 160 |
|||||||
Курка відбірна у власному соку – 26 |
Каша ячна з яловичиною – 161 |
|||||||
Філе куряче в желе – 29 |
Паштет печінковий з коренеплодами – 162 |
|||||||
Рагу куряче в желе – 30 |
Паштет «Любительський» – 164 |
|||||||
Свиняча шийка – 31 |
Паштет «Львівський» – 165 |
|||||||
Шинка «Талліннська» – 32 |
Каша пшоняна з бараниною – 168 |
|||||||
Шинка – 33 |
Каша пшоняна зі свининою – 169 |
|||||||
Паштет печінковий з вершковим маслом – 34 |
Каша перлова з бараниною – 170 |
|||||||
Паштет печінковий зі свинячим жиром – 35 |
Каша перлова зі свининою – 171 |
|||||||
Паштет «Московський» – 36 |
Каша ячна з бараниною – 172 |
|||||||
Паштет «Арктика» – 37 |
Каша ячна зі свининою – 173 |
|||||||
Паштет м'ясний – 40 |
Каша рисова зі свининою – 174 |
|||||||
Язик яловичий у желе цілий – 41 |
Каша рисова з бараниною – 175 |
|||||||
Язик яловичий у желе з довісками – 42 |
Каша гречана з бараниною – 176 |
|||||||
Язик яловичий у желе скибочками – 43 |
Каша гречана зі свининою – 177 |
|||||||
Язики свинячі в желе – 45 |
«Сніданок туриста» (яловичина) – 183 |
|||||||
Язики баранячі в желе – 46 |
«Сніданок туриста» (баранина) – 184 |
|||||||
Мозок смажений – 48 |
Грудинка свиняча в солодкому соусі – 185 |
|||||||
Нирки в томатному соусі – 50 |
Грудинка свиняча в томатному соусі – 186 |
|||||||
Свинина смажена із гречаною кашею – 708 |
Свинина жирна – 187 |
|||||||
Субпродукти рубаний – 54 |
Холодець зі свинини – 188 |
|||||||
М'ясо-рослинні з горохом – 57 |
Котлети зі свинини – 189 |
|||||||
М'ясо-рослинні з квасолею – 58 |
Баранина в білому соусі – 190 |
|||||||
Шпик солоний скибочками – 59 |
Свинина в білому соусі – 191 |
|||||||
Ковбасний фарш «Любительський» – 62 |
Яловичина з картоплею – 195 |
|||||||
Ковбасний фарш «Окремий» – 63 |
Баранина з картоплею – 196 |
|||||||
Сосисковий фарш «Радянський» – 64 |
Свинина з картоплею – 197 |
|||||||
Каша рисова з яловичиною – 66 |
Солянка з яловичиною – 198 |
|||||||
Каша гречана з яловичиною – 67 |
Солянка з бараниною – 199 |
|||||||
Капуста зі свининою – 74 |
Сосиски в розсолі «По-чеському» – 201 |
|||||||
Паштет печіночний з кістковим жиром – 75 |
Крем шинковий – 203 |
|||||||
Свинина смажена з вермішеллю – 701 |
Рубець у білому соусі – 223 |
|||||||
Свинина смажена з томатним соусом – 706 |
Яловичина здрібнена – 290 |
|||||||
М'ясо в білому соусі – 104 |
Свинина подрібнена – 291 |
|||||||
Яловичина смажена з бульйоном – 704 |
М'ясо смажене (баранина) – 293 |
|||||||
Гусак із гречаною кашею – 115 |
Яловичина смажена з томатним соусом – 700 |
|||||||
Паштет печіночний з морквою – 118 |
Качка із чорносливом – 303 |
|||||||
Язики яловичі відварні в желе – 119 |
Шийка свиняча – 309 |
|||||||
Язики свинячі відварні в желе – 120 |
Сніданок чабана – 319 |
|||||||
Язики баранячі відварні в желе – 121 |
Конина тушкована – КТ |
|||||||
Язики свинячі в желе з маслинами – 122 |
Конина зі свининою тушковані – КСТ |
|||||||
Язики свинячі в желе з огірком і морквою – 123 |
Серце яловиче – 297 |
|||||||
Язики свинячі в желе з лимоном і морквою – 124 |
Бекон рубаний – 95 |
|||||||
Язики свинячі в желе із чорносливом – 125 |
Телятина в желе – 113 |
|||||||
Язики яловичі в томатному соусі – 126 |
Свинина смажена з бульйоном – 705 |
|||||||
Язики свинячі у томатному соусі – 127 |
Бефстроганов – 102 |
|||||||
Язики баранячі в томатному соусі – 128 |
Солянка зі свининою – 51 |
|||||||
Язики яловичі із червоним перцем – 129 |
Свинина смажена з рисом – 709 |
Номери консервних заводів (приводиться зі скороченнями)
Кропоткинский – 155 |
Флорештский – 139 |
Острогожский – 159 |
Динский – 164 |
Одеський комбінат – 7 |
Ташкентський – 82 |
Волгоградський – 42 |
Єреванський – 70 |
Каунаський – 123 |
Черкаський – 11 |