- •1. Сутність та особливості сфери послуг в економічній системі.
- •2. Сектор послуг як окрема складова суспільного виробництва.
- •3. Закономірності зростання споживчого попиту на послуги та розвитку сектора послуг.
- •4. Сутність та характеристика послуг.
- •5. Порівняння (континуум) товарів і послуг.
- •6. Сервісне підприємство як система продукування послуг.
- •7. Відмінність процесів виробництва продуктів та послуг.
- •8. Процес обслуговування в сервісній системі.
- •9. Класифікація як спосіб конкретного визначення послуги.
- •10. Міжнародні класифікатори видів діяльності, продуктів послуг.
- •11. Призначення і структура національної класифікації послуг.
- •12. Міжнародна торгівля послугами.
- •13. Умови входження на міжнародний ринок. Міжнародне регулювання ринку послуг.
- •14. Національний ринок послуг. Види послуг.
- •15. Гармонізація номенклатури і видів послуг до вимог гатс сот. Державний класифікатор продукції та послуг — дк 016-97.
- •16. Нормативне забезпечення функціонування ринку послуг.
- •17. Консалтингові послуги. Визначення. Види послуг в Європейській і національній класифікації.
- •18. Група консалтингових послуг з маркетингу.
- •19. Бізнес — консалтинг.
- •20. Реінжинірингові види послуг.
- •21. Інжинірингові види послуг.
- •22. Комплексні роботи, включаючи будівельні, у тому числі "Під ключ".
- •23. Торгівля ліцензіями і Ноу-Хау.
- •24. Виробничі послуги.
- •25. Лізинг і оренда майна.
- •26. Транспортні послуги.
- •27. Транспортно-експедиційні послуги.
- •28. Страхування транспортних засобів.
- •29. Страхування вантажів та відповідальності на транспорті.
- •30. Сервісні послуги.
- •31. Зміст, мета і значення маркетингу в сфері послуг.
- •32. Концепції маркетингу послуг та їх специфіка.
- •33. Моделі маркетингу послуг.
- •34. Система засобів маркетингу, маркетинг-мікс.
- •35. Види маркетингу у сервісній системі
- •36. Інтегрування маркетингу та процесу виконання послуг.
- •37. Навколишнє середовище маркетингу сервісного підприємства.
- •38. Зовнішнє оточення та внутрішнє середовище сервісного підприємства.
- •39. Маркетингові дослідження елементів і факторів навколишнього середовища.
- •40. Вивчення ринку і формування попиту на продукцію послуг.
- •41. Особливості мотивації та поведінки споживачів послуг.
- •42. Принципи і методи сегментування послуг.
- •43. Вибір стратегії і типології маркетингу послуг.
- •44. Товарна форма послуг і її особливості.
- •46. Осяжні операції впливу на матеріальне майно покупця.
- •47. Вид послуг, спрямований на соціально-культурну направленість.
- •48. Осяжні операції впливу на фізичний стан (тіло) покупця.
- •49. Неосяжні дії, спрямовані на розум покупця.
- •50. Неосяжні дії, спрямовані на неосяжне майно покупця.
- •51. Розробка якості та цінності послуг.
- •52. Принципи розробки послуг.
- •53. Алгоритм розробки послуг.
- •54. Продукт послуги та його структура.
- •55. Життєвий цикл послуги і його основні етапи.
- •56. Продуктивна інновація послуг.
- •57. Набір послуг і його ієрархія.
- •58. Якість продукту послуги.
- •59. Якість обслуговування.
- •60. Номенклатура показників якості послуги в ісо 9004-2.
- •61. Конкурентоспроможність послуги .
- •62. Роль стандартизації і сертифікації у сфері послуг.
- •64. Цінова політика у сфері послуг та її цілі.
- •65. Цінова система та алгоритм визначення ціни.
- •66. Фактори, які впливають на формування ціни.
- •69. Способи збуту продукції послуг.
- •70. Прямий маркетинг.
- •71. Мережа агентів.
- •72. Брокери.
- •73. Посередники.
- •74. Комунікаційна діяльність на ринку послуг та її аспекти.
- •75. Внутрішні і зовнішні комунікації.
- •76. Якість комунікації.
- •77. Двоступенева модель комунікації.
- •78. Пропаганда.
- •79. Комунікації на місці надання послуг.
- •80. Реклама в засобах масової інформації.
- •81. Суспільні зв’язки.
- •82. Маркетинг відносин.
- •83. Склад учасників (персонал) надання послуг.
- •84. Взаємодія покупця з співробітниками сервісної організації.
- •86. Мінімальне очікування покупця безвідносною до природи послуги.
- •87. Очікування покупця при послузі, спрямованої на його фізичний стан.
- •88. Очікування покупця при послузі, пов’язаної з його майном.
- •89. Очікування покупця як безпосереднього учасника процесу надання послуг.
- •90. Двоїстий характер поведінки службовця сервісної організації.
- •91. Навички службовця сервісної організації у міжособистісному спілкуванні.
- •92. Рекрутинг службовців сервісної організації, навчання та заохочення.
- •93. Вплив інших покупців на процес надання послуг.
- •94. Засоби зменшення впливу інших покупців на процес надання послуги.
- •95. Фізичне оточення як концепція уречевлення послуг.
- •96. Складові фізичного оточення (обстановки обслуговування).
- •97. Розміщення і планування приміщень сервісного підприємства.
- •98. Внутрішнє середовище приміщень сервісного підприємства.
- •99. Зовнішні атрибути сервісного підприємства.
- •100. Культура сервісної організації.
- •101. Вплив зовнішнього оточення на покупців послуги.
- •102. Вплив зовнішнього оточення на службовців сервісної організації.
- •103. Головні фактори при проектуванні обстановки обслуговування.
- •104. Послуга як дія, виконання, зусилля.
- •105. Послуга як соціальна взаємодія або економічний обмін.
- •106. Продукування послуги або контакт між сервісною організацією та покупцем.
- •107. Участь покупця у продукуванні послуги або часткова зайнятість покупця.
- •108. Складові процесу надання послуги.
- •109. Система надання (доставки) послуги.
- •110. Нетрансформаційний характер процесу надання послуги.
81. Суспільні зв’язки.
Громадські зв’язки як сфера комунікаційної діяльності сервісного підприємства примикає до реклами у ЗМІ, але є особливим видом реклами — прихованою рекламою, розповсюджуваною.
Громадські зв’язки стимулюють попит на послугу та/або діяльність сервісного підприємства через публікації або отримання сприятливих відгуків про новини в діяльності підприємства. Проте значну частку бізнес-новин засоби масової інформації отримують власними силами, оскільки критично ставляться до поширення наданої підприємством інформації, вбачаючи у ній відверто рекламне спрямування.
Політика у сфері громадських зв’язків підприємства може будуватися навколо меценатської діяльності з підтримки мистецтва та благодійності.
Громадські зв’язки стають інструментом лобіювання власних інтересів, а це у свою чергу примушує до створення привабливого образу сервісного підприємства, готового до відкритого, прозорого і надійного співробітництва.
Інструментарій громадських зв’язків використовується не тільки для підвищення іміджу, а й здатний попередити несприятливі ситуації в діяльності сервісного підприємства та підтримати підприємство у скрутний час.
82. Маркетинг відносин.
Мáркетинг взаємовіднóсин (англ. relationship marketing, RM) - це процес побудови, підтримки та розширення міцних довгострокових, взаємовигідних відносин з ключовими партнерами організації: клієнтами, постачальниками, дистриб'юторами, персоналом та ін. Орієнтований на довгострокове співробітництво. Кінцевим результатом маркетингу партнерських взаємовідносин є побудова унікальних нематеріальних активів компанії - маркетингової ділової мережі. Маркетинг взаємовідносин іноді називають управлінням взаємовідносинами з клієнтами, маркетингом взаємин з покупцями, маркетингом партнерських відносин або маркетингом відносин.
Основні принципи маркетингу взаємовідносин
Створення реальної переваги власної пропозиції. Необхідною умовою для забезпечення реальної переваги над конкурентами є наявність досконалого товару або послуги, але цього замало. Головною перевагою може стати сам процес «пропозиції», який досягається за рахунок постійної роботи компанії над вивченням своїх клієнтів та ефективного реагування на зміни їхніх потреб.
Орієнтація на ключових клієнтів та створення індивідуального підходу до кожного клієнта. Фактично фірмою має бути вироблений індивідуальний підхід до кожного клієнта. Однак якщо компанія прагне задовольнити всіх споживачів, то вона ризикує не сподобатися нікому. Різні клієнти володіють різною цінністю для компанії. Згідно з принципом Парето: «20% покупців приносить 80% доходу або 10% клієнтів приносять 90% прибутку». Таким чином, важливим є сегментація та орієнтація діяльності компанії на задоволення потреб «головних» клієнтів і на розширення відносин з ними. При цьому організація може і повинна працювати з усіма клієнтами, проте режим «особливих відносин» повинен створюватися лише для ключових клієнтів.
Завоювання лояльності клієнтів. Компанії необхідно ставитися до клієнтів як до постійних активів і робити все можливе, щоб зберегти і підвищити цінність клієнтів для фірми за період їхньої взаємодії. Чим довше клієнт залишається з фірмою, тим більшу віддачу приносять відносини обом сторонам: виникають взаємні поступки, рекомендації третім особам, участь у спільних проектах