
- •1. Сутність та особливості сфери послуг в економічній системі.
- •2. Сектор послуг як окрема складова суспільного виробництва.
- •3. Закономірності зростання споживчого попиту на послуги та розвитку сектора послуг.
- •4. Сутність та характеристика послуг.
- •5. Порівняння (континуум) товарів і послуг.
- •6. Сервісне підприємство як система продукування послуг.
- •7. Відмінність процесів виробництва продуктів та послуг.
- •8. Процес обслуговування в сервісній системі.
- •9. Класифікація як спосіб конкретного визначення послуги.
- •10. Міжнародні класифікатори видів діяльності, продуктів послуг.
- •11. Призначення і структура національної класифікації послуг.
- •12. Міжнародна торгівля послугами.
- •13. Умови входження на міжнародний ринок. Міжнародне регулювання ринку послуг.
- •14. Національний ринок послуг. Види послуг.
- •15. Гармонізація номенклатури і видів послуг до вимог гатс сот. Державний класифікатор продукції та послуг — дк 016-97.
- •16. Нормативне забезпечення функціонування ринку послуг.
- •17. Консалтингові послуги. Визначення. Види послуг в Європейській і національній класифікації.
- •18. Група консалтингових послуг з маркетингу.
- •19. Бізнес — консалтинг.
- •20. Реінжинірингові види послуг.
- •21. Інжинірингові види послуг.
- •22. Комплексні роботи, включаючи будівельні, у тому числі "Під ключ".
- •23. Торгівля ліцензіями і Ноу-Хау.
- •24. Виробничі послуги.
- •25. Лізинг і оренда майна.
- •26. Транспортні послуги.
- •27. Транспортно-експедиційні послуги.
- •28. Страхування транспортних засобів.
- •29. Страхування вантажів та відповідальності на транспорті.
- •30. Сервісні послуги.
- •31. Зміст, мета і значення маркетингу в сфері послуг.
- •32. Концепції маркетингу послуг та їх специфіка.
- •33. Моделі маркетингу послуг.
- •34. Система засобів маркетингу, маркетинг-мікс.
- •35. Види маркетингу у сервісній системі
- •36. Інтегрування маркетингу та процесу виконання послуг.
- •37. Навколишнє середовище маркетингу сервісного підприємства.
- •38. Зовнішнє оточення та внутрішнє середовище сервісного підприємства.
- •39. Маркетингові дослідження елементів і факторів навколишнього середовища.
- •40. Вивчення ринку і формування попиту на продукцію послуг.
- •41. Особливості мотивації та поведінки споживачів послуг.
- •42. Принципи і методи сегментування послуг.
- •43. Вибір стратегії і типології маркетингу послуг.
- •44. Товарна форма послуг і її особливості.
- •46. Осяжні операції впливу на матеріальне майно покупця.
- •47. Вид послуг, спрямований на соціально-культурну направленість.
- •48. Осяжні операції впливу на фізичний стан (тіло) покупця.
- •49. Неосяжні дії, спрямовані на розум покупця.
- •50. Неосяжні дії, спрямовані на неосяжне майно покупця.
- •51. Розробка якості та цінності послуг.
- •52. Принципи розробки послуг.
- •53. Алгоритм розробки послуг.
- •54. Продукт послуги та його структура.
- •55. Життєвий цикл послуги і його основні етапи.
- •56. Продуктивна інновація послуг.
- •57. Набір послуг і його ієрархія.
- •58. Якість продукту послуги.
- •59. Якість обслуговування.
- •60. Номенклатура показників якості послуги в ісо 9004-2.
- •61. Конкурентоспроможність послуги .
- •62. Роль стандартизації і сертифікації у сфері послуг.
- •64. Цінова політика у сфері послуг та її цілі.
- •65. Цінова система та алгоритм визначення ціни.
- •66. Фактори, які впливають на формування ціни.
- •69. Способи збуту продукції послуг.
- •70. Прямий маркетинг.
- •71. Мережа агентів.
- •72. Брокери.
- •73. Посередники.
- •74. Комунікаційна діяльність на ринку послуг та її аспекти.
- •75. Внутрішні і зовнішні комунікації.
- •76. Якість комунікації.
- •77. Двоступенева модель комунікації.
- •78. Пропаганда.
- •79. Комунікації на місці надання послуг.
- •80. Реклама в засобах масової інформації.
- •81. Суспільні зв’язки.
- •82. Маркетинг відносин.
- •83. Склад учасників (персонал) надання послуг.
- •84. Взаємодія покупця з співробітниками сервісної організації.
- •86. Мінімальне очікування покупця безвідносною до природи послуги.
- •87. Очікування покупця при послузі, спрямованої на його фізичний стан.
- •88. Очікування покупця при послузі, пов’язаної з його майном.
- •89. Очікування покупця як безпосереднього учасника процесу надання послуг.
- •90. Двоїстий характер поведінки службовця сервісної організації.
- •91. Навички службовця сервісної організації у міжособистісному спілкуванні.
- •92. Рекрутинг службовців сервісної організації, навчання та заохочення.
- •93. Вплив інших покупців на процес надання послуг.
- •94. Засоби зменшення впливу інших покупців на процес надання послуги.
- •95. Фізичне оточення як концепція уречевлення послуг.
- •96. Складові фізичного оточення (обстановки обслуговування).
- •97. Розміщення і планування приміщень сервісного підприємства.
- •98. Внутрішнє середовище приміщень сервісного підприємства.
- •99. Зовнішні атрибути сервісного підприємства.
- •100. Культура сервісної організації.
- •101. Вплив зовнішнього оточення на покупців послуги.
- •102. Вплив зовнішнього оточення на службовців сервісної організації.
- •103. Головні фактори при проектуванні обстановки обслуговування.
- •104. Послуга як дія, виконання, зусилля.
- •105. Послуга як соціальна взаємодія або економічний обмін.
- •106. Продукування послуги або контакт між сервісною організацією та покупцем.
- •107. Участь покупця у продукуванні послуги або часткова зайнятість покупця.
- •108. Складові процесу надання послуги.
- •109. Система надання (доставки) послуги.
- •110. Нетрансформаційний характер процесу надання послуги.
75. Внутрішні і зовнішні комунікації.
Внутрішні комунікації розраховані на створення прозорого внутрішнього середовища і мають на меті формування почуття гідності персоналу стосовно приналежності його до сервісного підприємства та приєднання персоналу до цілей, що стоять перед підприємством. Завдання внутрішніх комунікацій: в інформуванні персоналу підприємства про стан справ як в управлінні, так і в кожному зі структурних підрозділів; поєднанні в одне ціле усіх структурних підрозділів для створення єдиної системи корпоративних цінностей, традицій та інтересів.
Зовнішні комунікації сервісного підприємства спрямовуються на ознайомлення потенційних споживачів з підприємством та його послугами, просування послуг на ринок або його цільові сегменти, поліпшення іміджу марки підприємства у суспільному уявленні. Зовнішні комунікації є основним маркетинговим засобом зв'язку підприємства зі споживачем, і від їх ефективності щодо переконання споживача купувати послуги залежать обсяги продажу та успішна діяльність сервісного підприємства на ринку. Ці комунікації реалізуються через різні форми рекламування, стимулювальні засоби, особистий продаж, через агентів, посередників та заходи з формування громадської думки.
76. Якість комунікації.
Якість комунікацій – це відповідність досягнутих результатів цілям та завданням комунікаційної політики, якими керується підприємство.
Внутрішні комунікації спрямовуються на створення духу команди серед персоналу , його партнерів та відданих споживачів. Якість даної комунікації виражатиметься в почутті гідності персоналу стосовно приналежності його до сервісного підприємства та приєднання персоналу до цілей, що стоять перед підприємством. Зовнішні комунікації підприємства спрямовуються на ознайомлення потенційних споживачів з підприємством та його послугами, просування послуг на ринок або його цільові сегменти, поліпшення іміджу марки підприємства у суспільному уявленні. Якість зовнішніх комунікацій виражатиметься в ефективності рекламування, стимулюючих засобів, особистих продаж, через агентів, посередників та заходів з формування громадської думки.
Якість фірмового стилю компанії виражатиметься в ідентифікуванні підприємства серед конкурентів, підвищенні популярності та впізнаваності торг марки серед споживачів.
77. Двоступенева модель комунікації.
В основі методу персональних комунікацій лежить модель двоступеневої комунікації, коли інформація передається через відповідне коло так званих «авторитетних осіб», котрі виконують роль посередників між джерелом інформації та її споживачем, але посередництво не обмежується чистим перенесенням інформації, а сполучається з функцією посилення впливу інформаційного повідомлення.
Найефективніша двоступенева модель комунікацій у просуванні дорогих послуг, послуг, які рідко купуються, а також послуг, оцінку якості яких здійснити важко. Купівля та рівень оплати за такі послуги орієнтуються не стільки на прямі комунікаційні повідомлення, скільки на думку компетентних спеціалістів та визнаних авторитетів.
Двоступенева модель комунікацій, незважаючи на її дуже ефективне використання на ринку послуг, з позицій маркетингу має деякі недоліки. Вона не враховує безпосереднього взаємовпливу окремих елементів (посередник-споживач) моделі. Відсутність прямого контакту зі споживачем не дає можливості мати безпосереднє джерело зворотної інформації від споживача повідомлення (звернення) для визначення його рівня схильності до послуги та сервісного підприємства