
- •1. Сутність та особливості сфери послуг в економічній системі.
- •2. Сектор послуг як окрема складова суспільного виробництва.
- •3. Закономірності зростання споживчого попиту на послуги та розвитку сектора послуг.
- •4. Сутність та характеристика послуг.
- •5. Порівняння (континуум) товарів і послуг.
- •6. Сервісне підприємство як система продукування послуг.
- •7. Відмінність процесів виробництва продуктів та послуг.
- •8. Процес обслуговування в сервісній системі.
- •9. Класифікація як спосіб конкретного визначення послуги.
- •10. Міжнародні класифікатори видів діяльності, продуктів послуг.
- •11. Призначення і структура національної класифікації послуг.
- •12. Міжнародна торгівля послугами.
- •13. Умови входження на міжнародний ринок. Міжнародне регулювання ринку послуг.
- •14. Національний ринок послуг. Види послуг.
- •15. Гармонізація номенклатури і видів послуг до вимог гатс сот. Державний класифікатор продукції та послуг — дк 016-97.
- •16. Нормативне забезпечення функціонування ринку послуг.
- •17. Консалтингові послуги. Визначення. Види послуг в Європейській і національній класифікації.
- •18. Група консалтингових послуг з маркетингу.
- •19. Бізнес — консалтинг.
- •20. Реінжинірингові види послуг.
- •21. Інжинірингові види послуг.
- •22. Комплексні роботи, включаючи будівельні, у тому числі "Під ключ".
- •23. Торгівля ліцензіями і Ноу-Хау.
- •24. Виробничі послуги.
- •25. Лізинг і оренда майна.
- •26. Транспортні послуги.
- •27. Транспортно-експедиційні послуги.
- •28. Страхування транспортних засобів.
- •29. Страхування вантажів та відповідальності на транспорті.
- •30. Сервісні послуги.
- •31. Зміст, мета і значення маркетингу в сфері послуг.
- •32. Концепції маркетингу послуг та їх специфіка.
- •33. Моделі маркетингу послуг.
- •34. Система засобів маркетингу, маркетинг-мікс.
- •35. Види маркетингу у сервісній системі
- •36. Інтегрування маркетингу та процесу виконання послуг.
- •37. Навколишнє середовище маркетингу сервісного підприємства.
- •38. Зовнішнє оточення та внутрішнє середовище сервісного підприємства.
- •39. Маркетингові дослідження елементів і факторів навколишнього середовища.
- •40. Вивчення ринку і формування попиту на продукцію послуг.
- •41. Особливості мотивації та поведінки споживачів послуг.
- •42. Принципи і методи сегментування послуг.
- •43. Вибір стратегії і типології маркетингу послуг.
- •44. Товарна форма послуг і її особливості.
- •46. Осяжні операції впливу на матеріальне майно покупця.
- •47. Вид послуг, спрямований на соціально-культурну направленість.
- •48. Осяжні операції впливу на фізичний стан (тіло) покупця.
- •49. Неосяжні дії, спрямовані на розум покупця.
- •50. Неосяжні дії, спрямовані на неосяжне майно покупця.
- •51. Розробка якості та цінності послуг.
- •52. Принципи розробки послуг.
- •53. Алгоритм розробки послуг.
- •54. Продукт послуги та його структура.
- •55. Життєвий цикл послуги і його основні етапи.
- •56. Продуктивна інновація послуг.
- •57. Набір послуг і його ієрархія.
- •58. Якість продукту послуги.
- •59. Якість обслуговування.
- •60. Номенклатура показників якості послуги в ісо 9004-2.
- •61. Конкурентоспроможність послуги .
- •62. Роль стандартизації і сертифікації у сфері послуг.
- •64. Цінова політика у сфері послуг та її цілі.
- •65. Цінова система та алгоритм визначення ціни.
- •66. Фактори, які впливають на формування ціни.
- •69. Способи збуту продукції послуг.
- •70. Прямий маркетинг.
- •71. Мережа агентів.
- •72. Брокери.
- •73. Посередники.
- •74. Комунікаційна діяльність на ринку послуг та її аспекти.
- •75. Внутрішні і зовнішні комунікації.
- •76. Якість комунікації.
- •77. Двоступенева модель комунікації.
- •78. Пропаганда.
- •79. Комунікації на місці надання послуг.
- •80. Реклама в засобах масової інформації.
- •81. Суспільні зв’язки.
- •82. Маркетинг відносин.
- •83. Склад учасників (персонал) надання послуг.
- •84. Взаємодія покупця з співробітниками сервісної організації.
- •86. Мінімальне очікування покупця безвідносною до природи послуги.
- •87. Очікування покупця при послузі, спрямованої на його фізичний стан.
- •88. Очікування покупця при послузі, пов’язаної з його майном.
- •89. Очікування покупця як безпосереднього учасника процесу надання послуг.
- •90. Двоїстий характер поведінки службовця сервісної організації.
- •91. Навички службовця сервісної організації у міжособистісному спілкуванні.
- •92. Рекрутинг службовців сервісної організації, навчання та заохочення.
- •93. Вплив інших покупців на процес надання послуг.
- •94. Засоби зменшення впливу інших покупців на процес надання послуги.
- •95. Фізичне оточення як концепція уречевлення послуг.
- •96. Складові фізичного оточення (обстановки обслуговування).
- •97. Розміщення і планування приміщень сервісного підприємства.
- •98. Внутрішнє середовище приміщень сервісного підприємства.
- •99. Зовнішні атрибути сервісного підприємства.
- •100. Культура сервісної організації.
- •101. Вплив зовнішнього оточення на покупців послуги.
- •102. Вплив зовнішнього оточення на службовців сервісної організації.
- •103. Головні фактори при проектуванні обстановки обслуговування.
- •104. Послуга як дія, виконання, зусилля.
- •105. Послуга як соціальна взаємодія або економічний обмін.
- •106. Продукування послуги або контакт між сервісною організацією та покупцем.
- •107. Участь покупця у продукуванні послуги або часткова зайнятість покупця.
- •108. Складові процесу надання послуги.
- •109. Система надання (доставки) послуги.
- •110. Нетрансформаційний характер процесу надання послуги.
72. Брокери.
Брокер — незалежна юридична або фізична особа, котра організує продаж, представляє покупця послуг у взаємовідносинах із сервісним підприємством. Залучення покупців є завданням брокера і не входить до кола інтересів підприємства. Сервісне підприємство для продажу через брокерів зазвичай розробляє спеціальний перелік продуктів/пакетів послуг з відповідними тарифами та умовами їх реалізації. Для роботи з брокерами сервісні підприємства створюють спеціальні підрозділи, укомплектовані фахівцями, які аналізують пропозиції брокерів, що діють від імені своїх покупців, та дають погодження на залучення брокерів до продажу послуг. Умови й тарифи на реалізацію послуг визначаються виходячи з балансу інтересів покупця, в особі брокера, та сервісного підприємства.
73. Посередники.
Посередником у системі збуту, як правило, є брокер — незалежна юридична або фізична особа, котра організує продаж, представляє покупця послуг у взаємовідносинах із сервісним підприємством. Залучення покупців є завданням брокера і не входить до кола інтересів підприємства. Сервісне підприємство для продажу через брокерів зазвичай розробляє спеціальний перелік продуктів/пакетів послуг з відповідними тарифами та умовами їх реалізації. Для роботи з брокерами сервісні підприємства створюють спеціальні підрозділи, укомплектовані фахівцями, які аналізують пропозиції брокерів, що діють від імені своїх покупців, та дають погодження на залучення брокерів до продажу послуг. Умови й тарифи на реалізацію послуг визначаються виходячи з балансу інтересів покупця, в особі брокера, та сервісного підприємства.
Посередниками сервісних підприємств, котрі займаються послугами з оптової торгівлі промисловою продукцією, є дилери та дистриб'ютори як збутові агенти, які мають відповідну інфраструктуру з обслуговування та зберігання продукції.
74. Комунікаційна діяльність на ринку послуг та її аспекти.
Система комунікацій або просування товарів/послуг як складова комплексу маркетингу активізує процес відтворення попиту та підвищує ефективність збутової діяльності.
Соціальна спрямованість у діяльності сервісних підприємств та специфіка маркетингу послуг визначають особливості системи комунікацій підприємств послуг. Якщо діяльність сервісних підприємств спрямована на соціальні проблеми та здатність до формування умов життєдіяльності людини, то, відповідно, можна виділити два аспекти комунікацій:
За соціально-психологічним аспектом комунікації розглядаються як спосіб спонукання споживача до визначеної поведінки, відповідно до завдань збуту послуг
Аспект комунікаційної діяльності сервісних підприємств, пов'язаний із соціальними процесами, випливає із територіальної особливості ринку послуг, де задовольняються соціальні потреби, але водночас ринок являє собою один із елементів соціального простору з його конкретними властивостями та специфічним проявом. Слід забезпечити відповідність змісту комунікаційного повідомлення (звернення) суспільним уявленням, що склалися у соціальному просторі (середовищі), а також відповідність наслідків змісту інформації завданню підвищення рівня життєзабезпечення населення