27. Транспортно-експедиційні послуги.

Транспортно-експедиторська діяльність — це підприєм­ницька діяльність із надання транспортно-експедиторських по­слуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпорт­них, транзитних або інших вантажів. Транспортне експедируван­ня як послуга — це робота, безпосередньо пов'язана з організаці­єю та забезпеченням перевезень вантажу, яка розширює споживчі властивості транспортної послуги за цінностями і зазначається у договорі транспортного експедирування.

Діяльність у цій галузі регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», «Про транспортно-експедиторську діяль­ність», транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Учасниками транспортно-експедиторської діяльності є клієн­ти — споживачі послуг експедитора, перевізники, експедитори, транспортні агентства, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобіль­ного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що надають послуги (виконують роботи) під час переве­зення вантажів.

Сторонами у договорі транспортного експедирування є експе­дитор і клієнт. За ним експедитор (транспортний експедитор) як суб'єкт господарювання зобов'язується за дорученням клієнта та за його рахунок виконати або організувати виконання транспорт­но-експедиторських послуг, а клієнт — споживач (вантажовід­правник або вантажоодержувач) як юридична або фізична особа самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконан­ня послуг з транспортного експедирування та зобов'язується оплатити їх, включаючи плату експедитору.

Договори транспортного експедирування можуть бути разо­вими, а для систематичного надання послуг експедитора уклада­ються довгострокові (генеральні договори).

28. Страхування транспортних засобів.

страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захис­ту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настан­ня певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридич­ними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Страхування водного транспорту. Страхування водного транс­порту охоплює страхування морських та річкових суден і регулю­ється Кодексом торговельного мореплавства України. Поняття «морське страхуван­ня» охоплює, крім майнового страхування корпусів суден, низку інших видів страхування.

За Кодексом до об'єктів морського страхування належать будь-який інтерес, пов'язаний із мореплавством, а саме: судно, у тому числі й таке, що будується, вантаж, фрахт, плата за проїзд, орендна плата, очікуваний від вантажу прибуток і вимоги, що за­безпечуються судном, вантажем і фрахтом, заробітна плата, інші винагороди капітана, інших осіб суднового екіпажу, цивільна відповідальність судновласника і перевізника, а також ризик, узятий на себе страховиком (перестрахування).

Авіаційне страхування. Авіаційне страхування охоплює ба­гато видів: страхування авіа-каско, авіа-запчастин і двигунів, страхування пасажирів від нещасних випадків, членів екіпажів, авіадиспетчерів та інших спеціалістів, страхування відповідаль­ності аеропортів і власників (операторів) ангарів, відповідальнос­ті виробників повітряних суден та іншої продукції авіаційно-промислового комплексу і пов'язаних з авіацією галузей.

Видовий склад послуг та регулювання авіаційного страхування в Україні започатковані Повітряним Кодексом.

Авіаційне страхування пов'язане з цілим комплексом страхових послуг, різновид яких залежить від постійного зростання авіаційної індустрії і тягне за собою відповідальність за багатьма різними об'єктами, які реалізуються із настанням одного спільного для всіх випадку — авіаційної катастрофи. У зв'язку з цим авіаційному страхуванню найбільш притаманна як катастрофічність ризику, так і його кумуляція — скупчення застрахованих об'єктів у межах від­повідного (визначеного), обмеженого простору авіасудна.

Врахування особливостей авіаційної галузі як об'єкта страху­вання та притаманних їй ризиків — запорука страхового захисту авіаційних суден.

Страхування наземного транспорту. Наземний (автомобіль­ний) транспорт як об'єкт підвищеної небезпеки несе ризик дов­кіллю, і особливо життю та здоров'ю людей, і водночас сам до­сить часто і легко стає об'єктом ушкодження, тому страхування засобів наземного транспорту користується найбільшим попитом порівняно зі страхуванням інших видів транспорту.

Об'єктом страхування наземного транспорту є автотранспорт­ні засоби та причепи до них в технічно справному стані, а також відповідне приладдя та додаткове обладнання, що належить як юридичним, так і фізичним особам.

Страхування вантажів. Страхування вантажів є одним із най­поширеніших видів страхових операцій. Об'єктом страхування ва­нтажів, що перевозяться, є вантаж, перевезення якого зумовлюєть­ся економічними взаємовідносинами страхувальника (відправника та одержувача як фізичні або юридичні особи) зі страховиком.