5.Інвентаризація виробничих запасів та оборотних мшп

При перевірці запасів інвентаризаційна комісія повинна дотримуватись наступних вимог: 1) переважування, обмірювання, підрахунок запасів проводяться в порядку їх розміщення у цьому приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду запасів до іншого; 2) інвентаризаційні описи складаються окремо на запаси, що перебувають у дорозі, неоплачені у строк покупцями відвантажені запаси, ті, що знаходяться на складі інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, в переробці); 3) у випадках надходження або витрачання запасів під час проведення інвентаризації, матеріально відповідальною особою в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови на видаткових та прибуткових документах робиться позначка "після інвентаризації"", з посиланням на дату опису, де здійснено такі запаси. Наявність запасів, що знаходяться в дорозі, підтверджується розрахунковими документами постачальника, а товарів відвантажених -копіями пред'явлених покупцям документів на відвантаження запасів. При проведенні інвентаризації виробничих запасів одночасно перевіряють наявність тари за видами.

Інвентаризація МШП проводиться за місцями їх знаходження і особами, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться. В процесі інвентаризації слід встановити правильність віднесення господарських засобів до групи малоцінних і швидкозношуваних предметів.

6. Облік товарів

Товаром називається річ, призначена для продажу або обміну на інші цінності. Товари формують запаси торговельних підприємств.Товаром у широкому розумінні є матеріальна або нематеріальна власність, призначена для реалізації.

Облік товарів ведеться на рахунку 28 «Товари», до якого відкриваються наступні субрахунки:

281 «Товари на складі»; 282 «Товари в торгівлі»;

283 «Товари на комісії»; 284 «Тара під товарами»;

285 «Торгова націнка»; 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу».

Облік товарів на підприємствах торгівлі може бути організований як у купівельних, так і в продажних цінах. Облік товарів за цінами придбання ґрунтується на тому, що товари оприбутковуються й обліковуються на рахунках бухгалтерського обліку в цінах придбання.

У разі використання методу обліку товарів за цінами продажу товари відображаються в обліку за вартістю їхнього продажу, тобто за тією вартістю, за якою вони будуть реалізовані покупцям. При цьому підприємство оприбутковує товар, що надійшов, за первісною (купівельною) вартістю, після чого відображає суму торговельної націнки.

Торговельна націнка — це різниця між продажною й покупною вартістю товарів.

Реалізація товарів покупцям регламентується П(С)БО як вибуття товарів, отже, виникає необхідність визначити собівартість товарів, що вибувають. П(С)БО 9 «Запаси» передбачено методи списання вартості запасів, що вибувають, одним із яких є метод ціни продажу. Його застосовують підприємства, які мають значну й змінну номенклатуру товарів із майже однаковим рівнем торговельної націнки. Метод ґрунтується на розрахунку підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельних націнок.

Відповідно до П(С)БО, товари, як один з видів запасів, повинні бути відображені в балансі за найменшою з двох вартостей:

— первісною (тобто купівельною);

— чистою вартістю реалізації.

Кореспонденцію рахунків з обліку товарів подано в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3

Кореспонденція рахунків з обліку товарів

Зміст операції	Дебет	Кредит
Оприбутковані товарі	282 «Товари в торгівлі»	63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками»
Відображено податковий кредит з ПДВ	641 «Розрахунки за податками»	63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками»
Відображено торговельну націнку на товар, що надійшов	282 «Товари в торгівлі»	285 «Торгова націнка»
Списано собівартість реалізованих товарів	902 «Собівартість реалізованих товарів»	282 «Товари в торгівлі»
Списано суму торговельної націнки	285 «Торгова націнка»	282 «Товари в торгівлі»