Економічне та міфологічне підґрунтя утворення нових топонімічних об’єктів

Розглядаючи та досліджуючи муніципальні злиття , нам довелось натрапити на незвичайні джерела, від яких походить назва того чи іншого топоніма. В нижче наведених прикладав, пропонуємо розглянути як економічні та міфологічні аспекти того чи іншого регіону впливають на утворення нових ойконімів (астіонімів).

1.瀬戸内市（せとうちし）місто в південній частині префектури Окаяма岡山, Японія. 瀬戸内市було засноване 1 листопада 2004 р., в результаті злиття трьох міст: Оку 邑久町（おくちょう）, Осафуне　長船町（おさふねちょう）та Ушімадо　牛窓町（うしまどちょう）, всі міста з колишнього районного Оку 　邑久郡（おくぐん）. Назва せとうち походить від внутрішнього моря Сето　瀬戸内海（せとないかい）. Місто омивається водами Внутрішнього Японського моря зі східної та західної частини.

Найбільше, у вище приведеній комбінації утворення нового топонімічного об’єкту, нас зацікавило два моменти. Унікальність першого полягає у наступному. Два топоніми, під впливом одного із яких утворено інший ; перший топонім 瀬戸内海（せとないかい）ми віднесли до класу гідронімів, другий топонім 瀬戸内市（せとうちし）ми віднесли до класу ойконімів, а точніше астіонімів. Отже під впливом вже існуючого гідроніму ми отримуємо новий астіонім . Це можна пояснити. Місце, на якому утворилося нове місто , з двох сторін омивається Внутрішнім Японським морем. Розташування на березі надзвичайно важливого, в першу чергу, з економічної позиції водного об’єкту, відомого гідроніма, було головною передумовою для надання новій топонімічній одиниці назви вже існуючого гідроніма. Астіонім та гідронім графічно зображені однаково, однак на фонетичному рівні дещо відрізняються. Різниця полягає у читанні та вимові одного і того самого ієрогліфа, який є невід’мною частиною власної назви обох топонімічних одиниць. Мова ідеться про ієрогліф　 内, який серед своїх читань має наступні: 1) китайське читання ієрогліфа (онйомі) ナイ、ダイ; 2)японське читання ієрогліфа (кунйомі) うち. Для фонетичного відображення гідроніма 瀬戸内海（せとないかい）використовується японська інтерпретація китайської вимови ієрогліфа, тоді коли, для фонетичного відображення астіоніма (ойконіма) 瀬戸内市（せとうちし）використовується японський смисловий переклад ієрогліфа. Цей прийом було вжито для уникнення непорозуміння чи плутанини, під час одночасного або ж окремого використання вище зазначених топонімічних одиниць.

Особливість другого моменту полягає у наступному. Походження одного з трьох ойконімів (астіонімів) при злитті яких був утворений новий топонімічний об’єкт – астронім 瀬戸内市（せとうちし）. Мова йде про ойконім 牛窓町（うしまどちょう）. Як показало дослідження , вищенаведений ойкоснім має міфологічне походження. Легенда розповідає що у прилеглій до міста牛窓町морській акваторії з давніх часів мешкав водяний демон із тілом павука та головою бика з величезними рогами. Це величезне, жорстоке морське чудовисько, яке жило біля узбережжя префектури Шімане та в інших частинах західного узбережжя Японії нападало на рибалок. Історії та легенди пов’язані з цією міфологічною істотою не лише збагатили японську фольклорну скарбницю, а й послугувало прототипом для майбутнього ойконіма конкретної місцевості. Отже ми маємо приклад коли топонімічний об’єкт , в нашому випадку ойконім (астронім) 牛窓町（うしまどちょう）, отримує свою назву під величезним впливом демонології конкретної місцевості. В японській демонології 日本の悪魔学（にほんのあくまがく）є згадки про морського демона відомого як 牛鬼（うしおに）, який мешкав у акваторії Внутрішнього Японського моря, нападав на рибалок та моряків. На графічному рівні , також, можна простежити вплив демонології на створення ойконіма (астіоніма). В ойконімі牛窓町（うしまどちょう）графічно зображена етимологія цього конкретного топоніма. В першій частині топоніма зображено той мий ієрогліф 牛що і в назві демонічної істоти牛鬼. Більш того, це явище відтворене і на фонетичному рівні. В обох випадках, під час фонетичного відтворення назв, використовується одне й те саме японське читання ієрогліфа (кунйомі) うし. Цей факт, ще раз підтверджує наші припущення, стосовно міфологічного (демонологічного) походження ойконіма 牛窓町.

На відміну від першого, вище зазначеного, моменту, де на графічному рівні міх гідронімом 瀬戸内海та астіонімом (йоконімом) 瀬戸内市не відбулося ніяких змін; однак на фонетичному різницю можна помітити: 瀬戸内海（せとないかい）та　瀬戸内市（せとうちし）. Китайське читання(кунйомі) ієрогліфа 内 у гідронімі було замінене на одне із японських читань(онйомі) того ж ієрогліфа в астіонімі. Тоді як , у другому моменті можемо спостерігати протилежну ситуацію. В обох прикладах власних назв, 牛窓町（うしまどちょう）та 牛鬼（うしおに）, не спостерігаємо ані графічних, ані фонетичних змін. Для фонетичного відображення , в обох випадках, використовується японський смисловий переклад ієрогліфа(кунйомі).

Як і в першому моменті, так і в другому , окрім вище зазначених змін або незмін, можна спостерігати ще одну зміну. Цю зміну можна простежити на лексичному рівні. Висновок можна зробити наступний. Обидва, вище наведених, приклада свідчать про те, як на топонімічному рівні одна лексем а створює іншу. Їх спорідненість та різницю можна простежити на фонетичному, графічному, лексичному і топонімічному рівнях.

2. Адзуміно安曇野市（あずみのし） - місто в Японії, в префектурі Наґано. Місто  Виникло на основі сільських поселень раннього нового часу. Засноване першого жовтня 2004 року шляхом об’єднання містечок Тойошіна豊科町（とよしなまち） , Хотака 穂高町（ほたかまち）та Акасіна明科町（あかしなまち） з селами Місато 三郷村（みさとむら）та Хіроґане堀金村（ほりがねむら）. Етимологія міста є наступною. Адзуміно являє собою комбінацію з двох слів, "Азума" і "но". "Азума" походить від групи людей (плем’я) відомої як Азума, яка, як кажуть, перейшла на «но» (рівнина, необроблені поля) в стародавні часи. Рід Азума спочатку жило на півночі о.Кюсю, і славилися своїми навичками в рибальстві та судноплавстві. " рід Азума" можна перекласти як "люди, які живуть в морі." Причина, по якій люди, які активно займалися мореплавством, мігрували в цей гірський регіон (префектура Наґано ) залишається загадкою.[ http://www.city.azumino.nagano.jp/] Тут ми маємо приклад як під впливом антропоніму (назва давнього японського роду) Азума 安曇 утворився нопий топонімічний об’єкт , ойконім Азуміноші安曇野市. В даному випадку можна зробити висновок, що утворення нової топонімічної одиниці відбулося на культурологічному підґрунті.