Література:

1. Асонов Н.Р. « Мікробиология» - М.-1989. - 351с.

2. Векірчик К.М. «Мікробіологія з основами вірусології» - К.-2001. - 311с.

3. Вербина Н.М., Каптерева Ю.В. «микробиология пищевых производств». – М.-1988. - 256с.

4. Иммунопрофилактика болезней животных –Перевод с немецкого Черных Н.Б. М.-1981.-415 с.

5. Коляков Я.Е.«Ветеринарная иммунология»-М.-1986.-272 с.

6. Миколайчик О.І. Кравців Ю.Р. Лабораторний практикум з мікробіології – Львів -2005. - 248с.

7. Радчук Н.А. «Ветеринарная микробиология и иммунология» М.-1991.- 383 с.

8. Фурзікова Т.М. та ін. «Мікробіологія» практикум, - К.-2006. - 210с.

9. Харченко С.М. «Мікробіологія» - К.-1994. - 350с.

10. Шляхов Э.Н. Андриеш Л.П. «Иммунология» -Кишинев -1985.- 280 с.

Тема 3: Дріжджування кормів та інші способи отримання мікробного білку

Мета заняття:

• З’ясувати механізми отримання білкової маси для кормів бідних на протеїни, але з достатньою кількістю вуглеводів.

• Проаналізувати можливості отримання мікробного білка при використанні нехарчової сировини.

• Оцінити можливості використання неорганічного азоту з метою поповнення раціону тварин білковими сполуками.

Перелік питань, які підлягають самостійному опрацюванню:

1. Види кормів, їх підготовка та інші умови, необхідні для проведення процесу дріжджування.

2. Отримання мікробного білка з нафти, природного газу, водню та інших продуктів органічного синтезу.

3. Мікробіологічні процеси в рубці жуйних при згодовуванні карбаміду.

Основні мікробіологічні терміни та інші ключові слова, на які треба звернути увагу під час засвоєння матеріалу:

• Загальна характеристика процесу дріжджування, дріжджі – як представники родини аскоміцетів, дикі та культурні раси дріжджів, поживна цінність, вміст окремих сполук, незамінні амінокислоти, мінеральні речовини, вітаміни групи В, D2, E, C та інші, умови необхідні для здійснення процесу дріжджування, значення кисню, температури. Підбір та підготовка кормів, кількість вуглеводів у кормах, корми які не підлягають процесу дріжджування, процеси подрібнення, осолодження деяких кормів. Опарний метод дріжджування, особливості процесу, безопарний метод, особливості, заквасний метод, контроль за ростом та розмноженням дріжджів, концентрація мікробних клітин при різних методах дріжжування.

• Можливості вирощування мікроорганізмів на нехарчовій сировині, використання спеціальних представників родини аскоміцетів, рід кандида, рід торула. Особливості технології отримання культури дріжджів Кандида гилермондії на очищених рідких парафінах, використання паприну в свинарстві та птахівництві, хімічний склад, наявність незамінних амінокислот мікро- і макроелементів, ефективність згодовування поросятам та курчатам. Технологія отримання кормових дріжджів (біошроту) з нафтових дистилятів з використанням вищевказаного виду, можливості використання, хімічний склад. Використання культур Candida gilermondii та Candida Utilus для одержання білково-вітамінних концентратів з метанолу та синтетичного етилового спирту (меприну-Б, меприну-Д, еприну). Отримання бактеріальної біомаси метаноокислюючих та водневоокислюючих бактерій ,використання препаратів гаприн, БВБ для годівлі тварин, хімічний склад, наявність поживних речовин, особливості використання.

• Можливості використання карбаміду для корекції білкового складу раціонів годівлі, особливості мікробної трансформації сечовини у передшлунках жуйних тварин, мікроорганізми які використовують мінеральний азот, особливості згодовування, наявність в раціоні крохмалистих та цукристих кормів, добові норми надходження карбаміду, можлива побічна дія, чутливість окремих тварин, симптоми отруєння, лікування, профілактика.