
- •Методичні рекомендації
- •Заняття № 10.
- •Самостійна робота студентів.
- •Методика виконання завдання.
- •Заняття № 11 Тема: Перетворення мікроорганізмами сполук азоту.
- •Зміст заняття
- •Оснащення заняття
- •Заняття №12 Тема: Дослідження мікрофлори м`яса, яєць домашніх птахів, шкіряно-хутрової сировини.
- •Контрольні питання:
- •Заняття №13 Тема: Дослідження мікрофлори кормів (силосу, сінажу, кормових дріжджів)
- •Контрольні питання:
- •Заняття №14 Тема: Методи зараження лабораторних тварин і бактеріологічне дослідження трупу.
- •Контрольні питання:
- •Заняття №15
- •Реакція аглютинації (ра)
- •Реакція преципітації (рп).
- •Техніка виконання рп
- •Реакція зв`язування комплементу (рзк).
- •Контрольні питання:
- •Заняття - № 16 Тема: Дослідження збудників деяких інфекційних захворювань (сибірської виразки, туберкульозу, бруцельозу, паратифу, колібактеріозу, пастерельозу, сказу). Мета заняття:
- •Зміст заняття.
- •Самостійна робота студентів
- •Оснащення заняття
- •Методика виконання завдання
- •Рекомендована література
Заняття №12 Тема: Дослідження мікрофлори м`яса, яєць домашніх птахів, шкіряно-хутрової сировини.
Мета заняття: Вивчити:
Шляхи надходження мікрофлори до м`яса, яєць і хутра.
Мікрофлору поверхневих та глибоких шарів свіжого м`яса, яєць.
Мікрофлору, яка псує м`ясо, яйця та шкіряно-хутряну сировину.
Література: I. 164-175, II. 286-304, VI. 144-148.
Зміст заняття
Викладач пояснює шляхи надходження та проникнення мікробів під час життя тварини та після її забою. Демонструє мікроскопічні методи дослідження м`яса, яєць.
Дає рекомендації для створення оптимальних умов збереження у свіжому вигляді м`яса, яєць, а також способи їх консервування.
Самостійна робота студентів
Кожний студент вивчає кількісний та якісний склад мікрофлори свіжого та несвіжого м`яса, яєць. Готує мазки-відбитки з проб м`яса різного ступеню свіжості, мазки з поверхні яєць. Робить малюнки у зошиті, вказуючи вид сировини та ступень забрудненості мікробами.
Оснащення заняття
Забезпечити: а) кожного студента – мікроскопом, предметними скельцями, спиртівкою, методичними вказівками та практикумом з мікробіології; б) кожні два студента – набором фарбуючих розчинів; в) підгрупу – пробами м`яса, яєць домашніх птахів різного ступеню свіжості.
Методика виконання завдання
1.Одним з лабораторних методів визначення ступеню свіжості м`яса є метод мікроскопічного дослідження. З проб м`яса на предметних скельцях роблять по два мазки-відбитка: один з поверхневого, другий з глибокого шару.
Для виготовлення мазка-відбитка з поверхневого шару м`яса стерильними ножицями вирізають шматочок проби і зрізаною стороною прикладають до поверхні предметного скла.
Для виготовлення мазка-відбитка з глибокого шару, поверхню м`яса припалюють шпателем, роблять розріз і з глибини відрізають шматочок м`яса, який і прикладають до поверхні скла. Препарати висушують, фіксують та фарбують за Грамом, після чого проводять мікроскопію.
В препаратах з свіжого м`яса в поверхневому шарі у полі зору зустрічаються поодинокі кокові та паличкоподібні форми мікроорганізмів, з глибокого шару – мікроби практично відсутні, або зустрічаються не в усіх полях зору.
Препарати з свіжого м`яса фарбуються погано, тому що структура м`яса не порушена.
В препаратах-відбитках з несвіжого м`яса у полі зору знаходять значну кількість мікробів, при цьому їх більше в препаратах з поверхні. Кількість мікробів збільшується під час неправильного зберігання м`ясопродуктів.
2.Свіжі яйця від здорової птиці вільні від мікроорганізмів. Це пояснюється тим, що яйце – жива зародкова клітина, яка захищена природним імунітетом. В білку є лізоцим та інші антибіотичні речовини, що пригнічують ріст багатьох мікроорганізмів.
При зберіганні яйце всихає, лізоцим поступово нейтралізується, природний імунітет послаблюється, хімічний склад і будова яйця змінюються, підвищується рН, білок і жовток розріджуються, пори в шкарлупі стають більш доступними для мікроорганізмів.
Яйця від хворої птиці можуть заражатися мікробами при формуванні в яйцепроводах.
На поверхні яйця завжди можна виявити різноманітних мікробів, які попадають сюди з гнізд, забруднених пташників, під час вигулів, а також рук людини, повітря.
Розвиток мікробів у яйці спричиняє їх вади, викликаючи гниття, пліснявіння яєць.
Вади яєць визначають:
Овоскопією – вміст яйця продивляються на світлі.
Пробою з занурюванням у воду.