Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГЛАВА 6.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
229.38 Кб
Скачать

§ 3. Принцип одноособового і колегіального розгляду цивільних справ

Згідно ч. 2 ст. 129 Конституції судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Ця норма має засадничий характер, оскільки визначає склад суду при розгляді судових справ у різних видах судочинства. Вона конкретизується у процесуальному законодавстві.

Стаття 18. Склад суду.

1. Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду.

2. У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

3. Цивільні справи у судах апеляційної інстанції розглядаються колегією у складі трьох суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому законом порядку.

4. Цивільні справи у суді касаційної інстанції розглядаються колегією у складі не менше трьох суддів.

5. Цивільні справи у Верховному Суді України розглядаються колегіально.

6. Під час перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами суд діє в такому самому складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).

7. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

( ч.4 ст. 234 ЦПК)

Колегіальним складом суду з участю народних засідателів розглядаються справи: про обмеження цивільної дієздатності, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення її цивільної дієздатності, визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення померлою, усиновлення, надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку, п10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;( ( Пункт 10 частини другої статті 234 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4565-VI від 22.03.2012 )

Феномен складу суду з точки зору колегіальності чи одноособовості розгляду судових справ розглядається як очевидна даність. В залежності від форм колегіального складу суду (суд шефенів або суд присяжних) колегіальність інтерпретується як форма участі народу у здійсненні правосуддя. У історичній ретроспективі, в тому числі у період останніх процесуальних кодифікацій, очевидна суттєва еволюція процесуального законодавства у сторону одноособового розгляду цивільних справ. При цьому мотиви прийняття таких законодавчих рішень особливо не дискутувались и можна, навіть, сказати невідомі.

На погляд викаладачів НУ ЮАУ, сучасний стан правового регулювання складу суду не можна визнати абсолютно задовільним. Правильнішим було б:

По-перше, при наявності існуючого правового регулювання надати сторонам право вибору складу суду, що безперечно підвищить довіру до легітимності його рішень.

По-друге, є практично доцільним та теоретично можливим, коли при наявності загального правила розгляду цивільних справ одноосібно надати повноваження судді-доповідачу вирішувати питання про необхідність не одноосібного, а колегіального розгляду тієї чи іншої цивільної справи. Між іншим така законодавча мультиплікація цієї проблеми віддзеркалює особливу сутність та особливу функцію судової влади як влади не над народом, людьми, на відміну від інших гілок влади.

Судова практика

У судовій практиці вирішення суддею одноособово цивільної справи, яка відповідно до закону підлягає розгляду колегіальним складом суддів, є розглядом її неправомочним складом суду і рішення по справі підлягає скасуванню.

Так, постановою президії Київського обласного суду від 6 квітня 2000 р. було скасовано попереднє рішення в справі від 16 листопада 1999 р., направле­но її на новий розгляд у колегіальному складі та прийнято до провадження об­ласного суду. Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу П.В. задовольнила, рішення Київського облас­ного суду від 23 червня 2000 р. скасувала і направила справу до суду першої інстанції для розгляду іншим складом суду. .

ЦПК

Стаття 311. Підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

1. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Стаття 338. Підстави для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд

1. Підставою для скасування ухвал судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Не випадково цивільне процесуальне законодавство, регламентуючи підстави для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд, передбачає, що такою підставою може бути розгляд справи неповноважним суддею або неповноважним складом суду ( п.4 ч.1 ст. 311, п.1 ч.1 ст. 338 ЦПК). <--Увага! В книзі опечатка _йде посилання на п.1 ч.1 ст. 311 -замість п.4, що було б правильним! )

Принцип одноособового та колегіального розгляду цивільних справ є органічною частиною права на належний суд у контексті практики Європейського суду з прав людини. Право на належний суд за своїм обсягом охоплює не лише право на компетентний суд, але і право на суд з точки зору його складу як органу судової влади при розгляді конкретних цивільних справ.