Висновки

Поховальний обряд у ямному суспільстві Північно-Західного Причорномор'я відбиває наявність взаємозв'язаних соціальних структур і дозволяє реконструювати деякі аспекти соціального устрою.

Для ямної культурно-історичної спільноти Північно-Західного Причорномор'я притаманним був аристократичний шлях політогенезу з двускладовою (біфункціональною) структурою. Вона складалась з двох соціальних груп: служителів культу та осіб, причетних до господарсько-виробничої діяльності. Носіями військової функції були усі боєздатні особи; військова знать та спеціалізована група воїнів відсутні.

Потестарна структура ямного соціуму регіону представлена соціальними групами правителів, знаті та рядового населення. Група носіїв влади не була однорідною. Виділяється дві категорії правителів, які пов'язані з різними обрядовими групами.

Розгляд різноманітних категорій артефактів та рис обрядності (із залученням антропологічних та трасологічних визначень) дозволив реконструювати елементи статтевовікової стратифікації ямного населення. Вона відбилася в особливостях поховального інвентарю, кількості трудових витрат, рисах ритуалу, пов'язаних з похованнями осіб певного віку та статі.

Обрядові групи, які фіксуються у поховальному ритуалі, відбивають різноманітні етнічні корені ямного населення. Соціальна позиція цих груп не є однаковою. Ймовірно, це пов'язано з утворенням у регіоні потестарної спільноти, можливо, на рівні співплемінності.

Основні положення дисертаційного дослідження викладені у таких публікаціях автора:

1. О конструктивных особенностях погребений ямной культуры // Тезисы докладов VI республиканской конференции молодых учёных. – Киев, 1987. - С.59-60

2. Поселення епохи бронзи та заліза в Одеській області // Археологія. - 1989.- №2. – С.56-63 (в співавторстві з Н.Є.Ветчинніковою).

3. О социологической интерпретации погребений с повозками ямной культурно-исторической общности //Археологический альманах. -№2. - Донецк, 1993. – С.23-34 (в співавторстві з Цимідановим В.В.).

4. Носители ямной культуры в Северо-Западном Причерноморье // Проблемы хронологии культур энеолита-бронзового века Украины и юга Восточной Европы. Тезисы докладов международной конференции. – Днепропетровск, 1994. – С.22-24.

5. Технологія та орнамент гончарства бронзової доби Північно-Західного Причорномор’я // Археологія. - №3. - 1995.- С.69-73.

6. Захоронения детей и проблема наследования социального статуса // Проблемы археологии Юго-Восточной Европы. Тезисы докладов VII Донской археологической конференции. – Ростов-на-Дону, 1998. – С.37-38.

7. Погребения с топорами ямной культуры Северо-Западного Причерноморья // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Вип.ІУ. - Запоріжжя: Просвіта, 1998. - С.141-162 (в співавторстві з Цимідановим В.В.).

8. О хронологии и периодизации памятников ямной культуры Северо-Западного Причерноморья // Краткие сообщения Одесского археологического общества. Одесса:ТЭС, 1999. - С.52-57.

Іванова С.В. Населення ямної культурно-історичної спільноти Північно-Західного Причорномор’я (дослід соціологічної інтерпретації поховальних пам’яток). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04 – археологія. – Інститут археології НАН України, Київ, 2000.

Дисертація присвячена реконструкції соціального устрою племен ямної культури на базі вивчення поховальних пам’яток Північно-Західного Причорномор’я. Встановлюється функціонування декількох взаємозв’язаних структур, відбитих у поховальному ритуалі: статтевовікової, потестарної, функціональної, етносоціальної, а також двускладовість суспільства. Відсутність спеціалізованої групи воїнів визначила аристократичний шлях політогенезу.

Різна позиція демосоціальних організмів, що мешкали в регіоні, припускає формування потестарної спільноти, можливо, на рівні співплемінністі.

Ключові слова: ямна культурно-історична спільнота, соціальна структура, статус.

Ivanova S.V. Yamnaya Cultural and Historical Community’s Population of Northwest Pontic (experience of social reconstruction over the materials by the mortuary rite). - Manuscript

Thesis for a candidate degree by speciality 07.00.04 – archaeology. - The Institute of Archaeology of National Academy of Ukraine, Kyiv, 2000.

The dissertation is devoted to reconstruction of a social organisation of tribes of Yamnaya culture, basing researching of the cemeteries on the Northwest Pontic.

It has been established the functioning of a few interactive structures, which were reflected in a mortuary rite: sex-aged, potentate, functional, ethnosocial. The two parts (byfunctional) system of society and the lack of social group of warriors have defined the aristocratic way of genesis of polity.

The different position of demosocial organisms who were inhabited in the region supposes a formation of potentate community, may be on a level of tribal confederation.

Key words: yamnaya cultural and historical community, social structure, status.

Иванова С.В. Население ямной культурно-исторической общности Северо-Западного Причерноморья (опыт социологической интерпретации погребальных памятников). – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.04 – археология. Институт археологии НАН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена реконструкции социального строя племен ямной культуры в Северо-Западном Причерноморье на основе изучения погребальных памятников. Погребальный обряд носителей ямной культуры Северо-Западного Причерноморья отражает определённые аспекты социального устройства общества, что проявляется как в особенностях погребального ритуала, инвентаря, так и в уровне трудовых затрат на совершение захоронения. Погребальный инвентарь при этом выступает как индикатор социальной роли умершего в обществе либо социальной позиции общественных групп. Уровень трудовых затрат, в свою очередь, указывает на соотносительное социальное положение погребённого, его социальный статус. Характерно, что одни элементы ритуала отражали статус предписанный (наследуемый), другие – достигаемый.

Представляется возможным реконструировать несколько социальных структур, проявившихся в погребальном обряде ямного общества региона: половозрастную, потестарную, функциональную, этносоциальную.

Почти полное отсутствие оружия в погребениях правителей и представителей знати (наряду с практикой наследования социального статуса) позволяет предположить, что в ямном обществе региона имел место аристократический путь политогенеза.

Для социума, который мы рассматриваем, выделяется двухчастная (бифункциональная) структура, которая состояла из двух социальных групп: служителей культа и лиц, связанных с хозяйственно-производственной деятельностью. Особенностью является отсутствие социальной группы воинов, а также военной знати. Носителями военной функции были все боеспособные лица мужского пола, что, как свидетельствуют данные этнографии, характерно для мобильных скотоводов и кочевников.

Потестарная структура представлена социальными группами правителей, знати и рядового населения. При этом имеется две категории правителей (маркированных повозками и каменными проушными топорами). Они связаны, в целом, с различными обрядовыми группами и занимают разные социальные позиции в контексте ямного общества региона. Обрядовые группы фиксируются как на основании позы погребённого, так и особенностях инвентаря, чертах обряда. По мнению исследователей, их существование отражает различные этнические корни ямного населения региона. С этим положением соотносится и тот факт, что социальная позиция этих групп не была одинаковой. Взаимосвязь этнической дифференциации с социальной стратификацией характерна для традиционных обществ. Половозрастная структура общества отразилась в особенностях погребального инвентаря, уровне трудовых затрат, связанных с погребением лиц определенного пола и возраста.

Можно констатировать, что социальная дифференциация ямного общества в Северо-Западном Причерноморье проявлялось на разных уровнях и в разных структурах. Она отразилась как в существовании определённых категорий населения с различной социальной позицией, так и в иерархии социальных групп. Этногенетическая основа носителей ямной культуры была различной. Тем не менее, формирующаяся потестарная общность оказалась относительно устойчивой по своей внутренней структуре и социальной организации. Выделяемые обрядовые группы, вероятно, соотносятся с различными демосоциальными организмами, обитавшими в регионе. Их различная социальная позиция может отражать существование неравноправного союза, возможно, на уровне соплеменности.

Ключевые слова: ямная культурно-историческая общность, социальная структура, статус.