Розділ 2. Металообробне мистецтво у слов`я і кочовиків

Аналіз слов`янських та кочівницьких старожитностей 6-7 ст. дозволив виділити низку категорій речей та художніх виявів, що відбивають культурні контакти між людністю обох етнічних спільнот.

2.1. Геральдичні поясні набори.Серед присутніх у слов`янських старожитностях поясних деталей виділено низку таких, що притаманні в першу чергу для кочовиків і невідомі або нехарактерні для пам`яток візантійського лімесу та осілого населення Криму. До таких деталей належать псевдопряжки, круглі, хрестоподібні, прямокутні з боковими вирізами накладки, накладки з прямокутною рамкою та двома звіриними голівками, наконечники з боковими виступами, підвіски з круглими рамками. Прямі аналогії в кочівницьких старожитностях мають також складнопрофільні накладки з Вільховчика та Козіївки.

Аналіз складу слов`янських поясних наборів (враховано 15 гарнітурів) дозволив поділити їх на п`ять груп. До першої групи належать набори, в яких за чисельністю переважають прямокутні двочастинні накладки. В тих гарнітурах, що збереглися повністю, ці деталі налічували від 5 до 8 екземплярів. Ця група представлена 6 комплектами.

Другу групу складають набори, в яких домінують псевдопряжки. Кількість псевдопряжок в окремих наборах становить від 3 до 12 екземплярів. У слов`ян таких комплектів відомо 5.

До третьої групи належать гарнітури зі складнопрофільними грифоподібними накладками. Такі набори походять з Вільховчицького та Козіївського скарбів. Складнопрофільні накладки, що походять з перелічених пам’яток, за формою поділено на шість типів.

Четверту групу складають набори, основним елементом яких є горизонтальносиметричні накладки із закінченням щитоподібної форми. Відомо два набори цієї групи, що походять з Мартинівського та Гапонівського скарбів. У першому деталі панівного типу представлені 7 екземплярами, у другому гарнітурі, що погано зберігся, – їх було не менше 5.

П`ята група представлена поясним набором з Трубчевська, в якому переважають двочастинні накладки з прямокутною верхньою та щитоподібною нижньою частинами (7 екземплярів).

Серед перелічених груп безпосередньо з кочівницькими впливами були пов`язані гарнітури з псевдопряжками та складнопрофільними накладками.

Усі знахідки поясних наборів у слов`ян (у даному випадку не йдеться про окремі деталі) були пов`язані зі скарбами. Їх ареал охоплював територію Придніпров`я від басейну Росі на заході до верхів`ї лівобережних приток Дніпра на сході. Аналіз присутності поясних наборів в закритих комплексах (у даному випадку в скарбах) дозволив простежити взаємозв’язки між традиціями використання гарнітурів різних груп. Так, в 4 із 5 випадків набори з псевдопряжками поєднувалися з гарнітурами, в яких переважали двочастинні прямокутні накладки (Гапонівський, Хацьківський і Трубчевський скарби). Єдиними в скарбах були найбільш своєрідні зі слов’янських поясних наборів – набори з грифоноподібними накладками. Можливо, це вказує на їх зв`язок із іншою традицією ужитку поясних наборів.

2.2. Зоо- та антропоморфні мотиви.Своєрідним елементом антських старожитностей є платівчасті фігурки тварин (відомо 11 екз.). Відомі як право- так і лівосторонні фігурки, інколи вони є парними. Такі набори походять з Мартинівки (виявлено два набори) та Трубчевська.

Окрім слов’янських територій парні зооморфні накладки походять з Мінусинської котловини, де вони входили до наборів для оздоблення сідла. Матриці для виготовлення парних зооморфних платівок були виявлені в аварському комплексі з Фелнака. До фелнакських матриць досить близькою є фігурка зі ст. Преградної на Кубані.

Для усіх цих виробів спільними є зображення в профіль та динамічна постава тварини, відтворена ледь вигнутим та дещо нахиленим вперед тулубом і виставленою вперед передньою і підігнутою задньою кінцівками. Витягнута передня кінцівка найчастіше знаходиться на одній лінії із тулубом і мовби продовжує його рух. Наведені риси вказують на спільність прототипів цих мистецьких виробів. Аналогічними для слов’янських і кочівницьких фігурок деталями є гачкоподібне завершення кінцівок у фігурок з Мартинівського скарбу і зі ст. Преградної та оформлення зовнішнього боку задньої кінцівки тварини у виробів з Мартинівки, Скибинець та зі ст. Преградної й Фелнака.

Морфологічна та стилістична різноманітність зооморфних накладок, що походять зі слов`янських пам`яток, свідчить про те, що вони виготовлялися за різними взірцями та поєднували у собі різні художні та ювелірні традиції. Знахідки переважної більшості зооморфних накладок вздовж євразійського степового поясу дають підстави для висновку, що їх поширення було пов’язане з культурним впливом кочовиків.

Спільними для слов`ян і кочовиків є також антропоморфні платівчаті фігурки. У слов’ян вони відомі в Требуженах (1 екз.) та Мартинівці (4 екз).

2.3. Орнаментальні мотиви.Спільними для старожитностей обох етнічних спільнот були тамгоподібні орнаменти та деякі орнаментальні мотиви виконані в техніці зерні. Перші відомі у слов`ян на поясних деталях з Мартинівського та Хацьківського скарбів. Найближчі аналогії до орнаментів на ремінних наконечниках з Мартинівки відомі в аварських комплексах 7 ст. (Кішкерьош-Варасалат, Кішкерьош-Вагохід).

У другій половині 7 ст. в кочівницькому металообробному мистецтві набувають поширення орнаментальні мотиви, виконані в техніці зерні. Характерною рисою орнаментів, якими були оздоблені ці речі, є лінії та трикутники із зерні. Візерунками, дуже близькими за технікою та мотивами до предметів з кочівницького поховання з Василівки, були прикрашені деталі поясного набору з Хацьок.

2.4. Кочівницькі елементи в слов`янських старожитностях: культурно-історичний контекст.Серед присутніх в слов`янських старожитностях кочівницьких компонентів виділено дві групи – речові знахідки, що відбивають культурні контакти, та археологічні об`єкти, поява яких була пов`язана з проникненням кочівницької людності в слов`янське середовище. До першої групи належать належать зоо- та антропоморфні фігурки, низка поясних деталей (псевдопряжки, складнопрофільні накладки, підвіски з круглою рамкою, накладки з рамкоподібним вирізом, поясні наконечники з боковими виступами, хрестоподібні та круглі накладки, рогаті двочастинні накладки, прямокутні накладки з боковими вирізами), круглі декоративні бляшки та предмети з тамгоподібними орнаментами. Другу групу складають юртоподібні житла та поховання за обрядом інгумації, виявлені в ареалі пеньківської культури.

За даними картографування спостерігається територіальний збіг основних районів зосередження предметів обох груп (тясминсько-пороський район та басейн лівобережних приток Середнього Дніпра), поява яких обумовлена контактами слов’ян з кочовим населенням у період 6-7 ст. Таке поєднання вказує на тісні контакти між двома етнічними масивами, що виявлялися як у культурних впливах, так і у проникненні окремих представників чи невеликих груп степової людності у слов`янське середовище. Предмети, пов`язані з культурними впливами номадів, та археологічні об`єкти, що мають кочівницькі риси, в цілому збігаються хронологічно й можуть бути датовані в межах 7 ст.

В результаті аналізу закритих речових комплексів, встановлено, що кожний із характерних для кочовиків елементів поєднувався принаймні з одним із решти елементів, пов`язаних з кочівницькими впливами. Випадки такого поєднання зафіксовано в семи скарбах (Мартинівському, Трубчевському, Хацьківському, Гапонівському, Вільховчицькому, Козіївському, Углівському). При цьому спостерігається повторювані поєднання як двох, так і трьох елементів. Загалом, виявлено дев`ять предметних пар, що повторюються. Їх складають 7 з 11 перелічених кочівницьких елементів, що трапляються в дніпровських скарбах.

Як в слов’янських, так і кочівницьких старожитностях є випадки поєднання зооморфних та антропоморфних платівчатих фігурок. У слов’ян ці речі поєднувались у Мартинівському скарбі, в кочівницьких старожитностях зооморфна та антропоморфна фігурки походять із зруйнованого поховання біля ст. Преградної на Північному Кавказі. Це засвідчує зв’язки між культурними традиціями слов’ян і кочових племен, що виходили за межі окремих предметів чи мистецьких проявів.

Серед присутніх у слов`янських старожитностях кочівницьких компонентів були виокремлені ті, які мають аналогії в комплексах сивашівського та перещепинського типів, а також елементи, які не були притаманні кочовикам азово-чорноморських степів. Перші представлені поясними наборами з псевдопряжками, гарнітурами, в яких основними були горизонтальносиметричні накладки зі щитоподібними закінченнями, а також окремими деталями, такими як круглі накладки, накладки з прямокутною рамкою та двома звіриними голівками, поясні наконечники з боковими виступами, підвіски з круглою рамкою. З-поміж речей інших категорій до цієї групи належать зоо- та антропоморфні фігурки, бляшки-розетки, а також предмети з орнаментами із зерні.

Другу групу складають набори зі складнопрофільними деталями, хрестоподібні накладки, прямокутні накладки з боковими вирізами, а також тамгоподібні орнаменти мартинівського типу. Такі компоненти відомі у кочівницьких старожитностях Алтайсько-Тянь-Шаньського регіону, Уралу та в аварських комплексах Середньодунайської рівнини. Предмети цієї групи свідчать про контакти слов`ян з різними кочовими племенами та групами.