19

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ

СКИБА АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 904'13+14(4-11)”05/06”

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ СЛОВ`ЯН ТА КОЧОВИКІВ

ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ У 6-7 ст.

(культурно-політичний аспект)

Спеціальність – 07.00.04 – археологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ-2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі археології ранніх слов`ян Інституту археології НАН України

Науковий керівник	доктор історичних наук, професор Козак Денис Никодимович, Інститут археології НАН України, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділом археології ранніх слов`ян
Офіційні опоненти	доктор історичних наук, професор Айбабін Олександр Ілліч Кримський філіал Інституту сходознавства НАН України директор
	кандидат історичних наук Аксьонов Віктор Степанович Харківський історичний музей завідувач відділу археології

Захист відбудеться “15” жовтня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту докторських дисертацій при Інституті археології Національної Академії наук України за адресою: 04210, Україна, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту археології НАН України (м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 12)

Автореферат розісланий “14” червня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук

О.Є. Фіалко

Загальна характеристика роботи

Темою дисертації є комплексне вивчення взаємозв`язків між слов`янами та кочовими племенами азово-чорноморських степів. Проблематика роботи полягає у вивченні міжетнічних контактів за двома основними їх складовими. До першої належать культурні взаємозв`язки, що знайшли відображення в запозиченні предметів матеріальної культури, у спільних для обох етнічних груп художніх проявах, традиціях ужитку та виготовлення тих чи інших речей. Друга складова включає комплекс етно-політичних відносин, а саме, військово-політичні, економічні контакти, взаємини між окремими представниками чи невеликими групами слов`янського й кочового тюркомовного населення. В умовах безпосереднього сусідства з кочовим степом відбувалося історичне формування слов`янства.

Актуальність темиполягає у необхідності систематизації накопиченого археологічною наукою фактичного матеріалу, що відбиває контакти між слов`янами та кочівницькими племенами 6-7 ст. у різних сферах їхнього життя. Комплексне дослідження на основі писемних та археологічних джерел дозволить висвітлити відносини між цими етнічними спільнотами, зокрема, простежити контакти в різних сферах їхнього життя. Серед джерелознавчих проблем актуальними є розробка типології та систематизація геральдичних поясних наборів зі слов`янських та кочівницьких пам`яток сивашівського типу, вивчення художньо-стилістичних особливостей та проблеми походження зооморфних накладок. Потребує уваги вивчення художніх та орнаментальних мотивів в слов`янському й кочівницькому мистецтві початку раннього середньовіччя. Актуальною проблемою є дослідження на підставі писемних та археологічних джерел взаєморозташування обох етнічних ареалів і особливостей сусідства між слов`янською й кочовою людністю.

Зв`язок роботи з науковими програмами. Робота виконана у Відділі археології ранніх слов`ян Інституту археології НАН України, відповідно до планових тем “Археологічні джерела до вивчення народів Південно-Східної Європи в І тис. н.е.” ( номер держреєстрації 0199U003878) та “Матеріали до археологічної карти України І тис. н.е.” (0105U001384).

Мета роботиполягає у різнобічному вивченні взаємовідносин між слов`янами та кочовими племенами у 6-7 ст., вивченні етно-історичних та географічних умов, у яких ці відносини розвивались, а також чинників, які визначали їх характер. На прикладі взаємин тюркомовних кочовиків і слов`ян вивчення ролі номадів у історичному житті землеробів та розкриття закономірностей, пов`язаних із відносинами між ними.

Завдання роботиподілено на декілька блоків. До першого з них належать ті, що пов`язані з вивченням культурних контактів між слов`янами та кочовиками. Це співставлення речових комплексів (скарбів, інвентаря поховань), окремих категорій речей (поясних наборів, зоо- та антропоморфних фігурок, предметів озброєння, керамічного посуду) та мистецьких проявів (орнаментів, художніх мотивів) з пам`яток обох етно-культурних груп. Другий блок включає завдання, які стосуються сусідських взаємин слов`янського й тюркомовного кочового населення. Такими є: вивчення взаєморозміщення обох етнічних ареалів на основі картографування слов`янських поселень та кочівницьких поховань і сезонних стійбищ; картографування об`єктів, пов`язаних з інфільтрацією кочівницької людності (юртоподібні житла, інгумації); територіальне співставлення кочівницьких пам`яток зі слов`янськими поселеннями з юртоподібними житлами. Завдання третього блоку полягають у вивченні військово-політичних відносин обох етнічних груп. Це включає порівняння напрямків та хронології військової активності номадів й слов`ян, їх спільних військових акцій, аналіз політичних відносин, учасниками яких були слов`янські й кочові тюркомовні племена, а також вивчення археологічних матеріалів, що можуть свідчити про стосунки у цій сфері.

Об`єктом дослідженняє контакти кочового і слов`янського населення Південно-Східної Європи у 6-7 ст., а також історичні й географічні умови, в яких вони відбувалися.

Предмет дослідженнястановлять пам`ятки матеріальної культури та історичні факти, що засвідчують взаємозв`язки між слов`янами та кочовиками у зазначений період.

Види джерел:писемні, археологічні (звіти, монографії, публікації), географічні (топографічні, ландшафтні карти, довідкова література), етнографічна література.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань застосовано системний підхід, порівняльно-типологічний, картографічний, статистичний та метод історичної ретроспективи.

Територіальні рамкидисертації охоплюють лісостеп межиріччя Прута й Верхнього Дністра та Сіверського Донця, а також степову смугу Північного Причорномор`я та Приазов`я, обмежену із заходу гирлом Дунаю, а зі сходу – басейном Кубані.

Хронологічні рамкидисертації охоплюють період від початку 6 до кінця 7 ст., тобто від часу утвердження в степах Північного Причорномор`я ранньобулгарських військово-політичних об`єднань та початку великого розселення слов`ян до переходу азово-чорноморських степів під владу Хозарського каганату.

Методику дослідженняскладають методи джерелознавчої та історико-філологічної критики писемних джерел, типологічного, художньо-стилістичного, статистичного аналізу археологічних предметів, вивчення взаємопоєднання ознак в археологічних комплексах, порівняльного аналізу категорій речей та їх наборів зі старожитностей різних етнічних груп, картографування археологічних пам`яток та місцезнаходжень окремих речей.

Наукова новизнароботи полягає у тому, що вона є першим комплексним дослідженням взаємозв`язків східних слов`ян з кочовим світом у 6-7 ст., в якому зібрано й систематизовано дані писемних й археологічних джерел, що свідчать про контакти між цими етнічними спільнотами у різних сферах їхнього життя; на цій основі окреслено загальний характер взаємин кочової і землеробської слов`янської людності. Також проаналізовано предмети та набори різних категорій речей, художні мотиви і окремі закриті комплекси зі старожитностей обох груп, простежено поєднання в цих комплексах окремих речей. Вперше запропоновано класифікацію поясних наборів за їх складом; у слов`янських старожитностях виділено комплекс речей та художніх елементів, пов`язаних з впливами кочовиків. Відповідно до аналогій, які мають предмети зі слов`янських комплексів в старожитностях різних степових регіонів, диференційовано кочівницькі культурні впливи. За повідомленнями писемних джерел та археологічними матеріалами визначено контактну зону між слов`янами та кочовими племенами Південно-Східної Європи у 6-7 ст. На підставі аналізу взаєморозташування археологічних пам`яток відтворено умови сусідства кочової і слов`янської людності Отримані дані, а також аналіз історичної ситуації дозволили визначити механізми мирного співіснування обох етнічних спільнот, простежити різнорівневі міжетнічні контакти. В дисертації висвітлено вплив загальних етно-історичних процесів на характер взаємовідносин кочовиків і слов`ян.

Практичне значення дослідження.Результати дослідження можуть бути використані для подальшої роботи над вивченням взаємозв`язків кочовиків й слов`ян, а також розробки проблем та вивчення відносин кочівницьких й землеробських суспільств загалом, культурної та історичної ролі кочових народів. Зміст дисертації може також використовуватись для підготовки робіт присвячених археології та ранній історії східних слов`ян, а також узагальнюючих праць з давньої історії України.

Апробація результатів дослідження.Дисертація та окремі її положення обговорювались на засіданні Відділу археології ранніх слов`ян Інституту археології НАН України, на міжнародних та регіональних конференціях (“VI Сходознавчі читання А. Кримського”, Київ, жовтень 2002 р.; “Дні науки в НаУКМА”, Київ, січень 2003 р.; “Музейні читання, присвячені підсумкам наукових досліджень”, Київ, січень 2003 р.;“VIІ Сходознавчі читання А. Кримського” “Дні науки в НаУКМА”, Київ, січень 2004 р.; “VIІІ Сходознавчі читання А. Кримського”, Київ, червень 2004 р.; “Дні науки в НаУКМА”, Київ, січень 2005 р.; “Дні науки в НаУКМА”, Київ, січень 2006 р.).

Публікації.Окремі положення дисертації опубліковані в 4 статтях [Скиба, 2003; Скиба, 2004а; Скиба, 2005; Скиба, 2005а] та 3 тезах і матеріалах конференцій [Скиба, 2002; Скиба, 2003а; Скиба, 2004].

Структура та обсяг.Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків (загалом 173 стор.), списку літератури (189 найменувань), архівних джерел (11 найменувань), 3 додатків (каталогу слов`янських та кочівницьких пам`яток, альбому ілюстрацій (28 ілюстрацій) та 3 таблиць). Загальний обсяг рукопису – 237 сторінок.