НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ

Стеблій Наталія Ярославівна

УДК 903.4:504 (477.85/87)“01/04”

СИСТЕМА ЗАСЕЛЕННЯ

ВЕРХНЬОГО ПОДНІСТРОВ’Я ТА ВЕРХНЬОГО ПОПРУТТЯ У ІІІ–VII СТ. Н. Е.

(за даними археології)

Спеціальність – 07.00.04 – археологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному університеті

імені Івана Франка Міністерства освіти та науки України

Науковий керівник кандидат історичних наук, доцент

Филипчук Михайло Андрійович

Львівський національний

університет ім. І. Франка

директор Інституту археології,

доцент кафедри археології та історії стародавнього світу

Офіційні опоненти доктор історичних наук,

старший науковий співробітник

Гаврилюк Надія Оксентіївна

Інститут археології НАН України

завідувач відділу “Польовий Комітет”

кандидат історичних наук, доцент

Шишкін Руслан Германович

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова

керівник Навчальної науково-дослідної лабораторії археологічних досліджень Інституту історичної освіти, доцент кафедри археології та історії слов’ян

Захист відбудеться “11” березня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.234.01 для захисту докторських дисертацій при Інституті археології Національної Академії наук України за адресою: 04210, Україна, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту археології НАН України (м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 12).

Автореферат розісланий “28” січня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук О. Є. Фіалко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Поєднання даних археології та географії у вітчизняній археологічній науці стало практикуватися відносно недавно, але є перспективним і багатообіцяючим підходом в дослідженнях дописемного періоду. Застосування теоретико-методологічних розробок в зарубіжній і вітчизняній науці дозволяє значно поліпшити вирішення проблем господарства, соціального устрою, а навіть політичних відносин давнього населення в тих чи інших регіонах. В західній частині України, де протягом багатьох десятиліть накопичено значний археологічний матеріал, подібні розробки ще не дістали відповідного наукового опрацювання. Виходячи з цього, актуальність роботи зумовлена необхідністю комплексного вивчення археологічних та географічних даних для визначення ролі останніх в процесах заселення Верхнього Подністров’я та Верхнього Попруття – однієї з контактних зон різноетнічних племен в часи великого переселення народів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках науково-дослідних тем “Бужськ та його околиці в VI–першій половині ХІІІ ст.” (номер державної реєстрації (01034005940) та “Населення Прикарпаття та Волині в І–на початку ІІ тисячоліття н. е.” (номер державної реєстрації 0106U005809), що виконувалися науковцями Інституту археології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є з’ясування впливу природних умов на систему заселення черняхівської, карпатських курганів та празько-корчацької культур та визначення особливостей природокористування населення досліджуваного періоду.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення кількох послідовних взаємопов’язаних завдань, основними з яких є: 1) здійснити кількісно-якісний аналіз просторово-територіальної структури археологічних пам’яток Верхнього Подністров’я та Верхнього Попруття у ІІІ–VII ст. н. е., визначити її особливості для черняхівської, карпатських курганів та празько-корчацької культур; 2) проаналізувати географічну структуру досліджуваного регіону на рівні природних місцевостей, районів та областей; 3) показати властивості природних ніш синхронних (черняхівської і карпатських курганів) та асинхронних (черняхівської і празько-корчацької та карпатських курганів і празько-корчацької) культур в досліджуваному регіоні; 4) розглянути палеогосподарські особливості черняхівських, карпатських курганів та празько-корчацьких пам’яток; визначити роль конкретної ландшафтної ситуації у життєдіяльності населення кожної з досліджуваних культур.

Об’єктом дослідження є пам’ятки черняхівської, карпатських курганів та празько-корчацької культур Верхнього Подністров’я та Верхнього Попруття, предметом дослідження – система заселення означеного регіону у ІІІ–VII ст. н. е.

Методи дослідження. В роботі, здійсненій на основі комплексного підходу, використано вітчизняні і зарубіжні методологічні та методичні розробки в сфері археологічних та палеоекологічних досліджень. При цьому основними методами були: картографування пам’яток, отримання комплексної фізико-географічної характеристики території, складання каталогів археологічних пам’яток регіону, кореляція різних видів джерел, статистичний метод обробки даних. Послідовність операцій і структура дослідження розроблені автором.

Наукова новизна роботи обумовлена тим, що вперше в комплексі застосовано нові методи на стику археології та географії для дослідження пам’яток пізньоримського та ранньослов’янського часу на території Верхнього Подністров’я та Верхнього Попруття. До наукового обігу введено значну кількість даних географії, які доповнюють характеристику поселень черняхівської, карпатських курганів та празько-корчацької культур на рівні формування археологічних джерел; визначено і обґрунтовано залежність між просторовим розташуванням пам’яток і природними чинниками; визначено екологічні ніші археологічних культур другої–третьої чверті І тисячоліття н. е. в межах Верхнього Подністров’я та Верхнього Попруття, окреслено еколого-господарські умови заселення регіону за результатами аналізу ресурсних зон кожного картографованого поселення, доведено, що ландшафтна ідея була визначальною по відношенню до господарства населення досліджуваного регіону в ІІІ–VII ст. н. е. і показано як відмінності ландшафтів, а відповідно ресурсних зон поселень, визначали спрямування господарської діяльності.

Географічні межі дослідження охоплюють басейни Верхнього Подністров’я і Верхнього Попруття (центральні та східні райони Львівської, північні і східні – Івано-Франківської, північні й центральні райони Чернівецької областей) – одну з контактних зон різноетнічних племен в часи великого переселення народів.

Хронологічні межі – ІІІ–VII ст. н. е. – визначаються часом існування пам’яток черняхівської, карпатських курганів та празько-корчацької культур.

Джерельною основою роботи послужили наукові звіти про археологічні розкопки та розвідки на пам’ятках ІІІ–VII ст. н. е. в досліджуваному регіоні; опубліковані монографії, брошури та статті з археології та географії, які мають відношення до проблематики дослідження. Суттєвим елементом джерельної бази є ґрунтові, ландшафтні, топографічні та інші види карт. В окремих випадках використовувалися писемні та етнографічні дані.

Практичне значення роботи. Комплексний підхід у висвітленні розвитку системи заселення, палеогосподарських особливостей та структури господарства у басейнах Верхнього і Середнього Подністров’я та Верхнього Попруття може бути основою порівнянння з історичним розвитком етнокультурних спільнот інших територій, а головні положення використані для написання узагальнюючих праць з історії східних слов’ян. Картографування археологічних об’єктів на ґрунтовій та ландшафтній картооснові дає змогу простежити чіткий взаємозв’язок між ареалом археологічної культури і поширенням різновидів ґрунтів та ландшафтів. Перспективним в цьому плані є прогнозування наявності пам’яток на основі ландшафтних та ґрунтових карт районів. Методичні підходи, апробовані в роботі, можуть використовуватися для діахронного аналізу археологічних та географічних даних з інших територій; прийоми формування, опрацювання і репрезентації джерельної бази можуть враховуватись у сучасному процесі вдосконалення польової та кабінетної роботи з археологічними джерелами.

Особистий внесок здобувача полягає у зборі та аналізі матеріалу. Введено до наукового обігу дані, які доповнюють характеристику поселень ІІІ–VII ст. н. е. на рівні формування археологічних джерел. Всі роботи виконувалися без співавторів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорено на засіданнях кафедри археології та історії стародавнього світу Львівського національного університету імені Івана Франка та відділу археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України, а також дискутувалися на чотирьох міжнародних конференціях: “Середньовічна Європа: погляд з кінця ХХ століття” (Чернівці, березень 2000 р.); “Етногенез та рання історія слов’ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть” (Львів, березень 2001 р.); “Нові технології в археології” (Київ–Львів, вересень 2002 р.); ІІ Міжнародній науковій конференції “Археологія Заходу України” (Львів, 19–21 травня 2005 р.).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані у п’яти публікаціях, в тому числі у 3 статтях у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 – в іншому науковому виданні, 1 – у матеріалах конференції.

Структура роботи і обсяг дисертації. Рукопис дисертації складається із вступу, трьох розділів та висновків (загальний обсяг текстової частини – 169 с.). Роботу доповнюють список використаних джерел та літератури (316 позицій, 29 с.), додатки: А – каталоги пам’яток черняхівської, карпатських курганів та празько-корчацької культур (148 с.), Б – описи географічних місцевостей Розточчя та Опілля, Пруто-Дністровського межиріччя і Передкарпаття (4 с.), В – таблиці (8) і діаграми (5), Д – рисунки (12). Загальний обсяг роботи 372 сторінки.