
- •1.1. Структурні елементи процесу виховання та основні його етапи.
- •1.2. Психолого-педагогічне вивчення дітей у процесі виховної роботи
- •1.3. Принципи виховання особистості учнів з вадами слуху
- •1.4. Методи виховної роботи та їх реалізація
- •1.5. Види позакласних занять в школі- інтернаті для дітей з вадами слуху
- •1.6. Мова в системі позакласної виховної роботи спеціальної школи-інтернату
- •1.7. Законодавче забезпечення спеціальної освіти для двс
- •1.9. Трудове виховання учнів з вадами слуху
- •1.10. Моральне виховання учнів з вадами слуху
- •1.11. Естетичне виховання дітей з вадами слуху в школі-інтернаті
- •1.12. Фізичне виховання двс
- •1.15. Режим дня та розвиток мовлення учнів з вс
- •1.16. Методика організації та проведення ігор в школі-інтернаті для дітей з вадами слуху
- •1.17. Методика організації та проведення свят в школі-інтернаті для дітей з вадами слуху
- •1.18. Організація та методика проведення самопідготовки в школі-інтернаті для дітей з вадами слуху
- •1.19. Організація та методика проведення позакласного чтання в школі-інтернаті для дітей з вадами слуху
- •1.20. Організація та методика проведення бесіди в школі-інтераті для дітей з вадами слуху
- •1.21. Методика організації та проведення екскурсій в школі-інернаті для дітей з вадами слуху
- •1.23. Профорієнтаційна робота в школах для дітей з вадами слуху
- •1.24. Гурткова робота в спеціальній школі-інтернаті
- •1.25. Фізкультурно-оздоровча робота в школі-інтернаті для дітей з вадами слуху
- •1.26. Прогулянка та вимоги до неї
- •1.27. Види праці та вимоги до їх реалізації у виховному процесі
- •1.28. Планування роботи вихователя школи-інтернату для глухих та слабочуючих
- •1.29. Форми роботи вихователя з сім*єю та громадськістю
- •1.34. Спеціальні принципи навчання дітей з вадами слуху
- •2.1. Предмет, завдання, методи дошкільної сурдопедагогіки
- •2.2. Історія розвитку дошкільної сурдопедагогіки
- •2.4. Загальні принципи педагогіки, специфіка їх застосування у дошкільній сурдопедагогіці
- •2.5. Принципы воспитания и обучения
- •2.6. Анамнез, його значення для навчання і виховання дошкільників з вадами слуху
- •2.7. Форми організації навчання дітей дошкільного віку
- •2.8. Зміст навчання та виховання дошкільників з вадами слуху
- •2.9. Классификации нарушений слуха
- •2.10. Причины нарушений слуха
- •2.11. Типи дітей з вадами слуху дошкільного віку
- •2.12. Теоретичні основи диференційованого навчання дошкільників з вадами слуху
- •2.13. Корекція і компенсація як проблема дошкільної сурдопедагогіки
- •2.14. Цели и задачи интегрированного обучения
- •2.15. Розвиток мови і мовлення дошкільників з вадами слуху
- •2.17. Понятие «готовность к школьному обучению»
- •2.18 Наступність у роботі дошкільного закладу на спеціальної школи
- •2.19. Сенсорне виховання дітей дошкільного віку з вадами слуху
- •2.20. Трудове виховання дошкільників з вадами слуху
- •2.21. Моральне виховання дошкільників з вадами слуху
- •2.22. Фізичне виховання дошкільників з вадами слуху
- •2.23. Естетичне виховання дошкільників з вадами слуху
- •2.25. Сімейне виховання дошкільників з вадами слуху
- •2.26. Гра як провідний вид діяльності дошкільників з вадами слуху
- •2.27 Обучение изобразительной деятельности
- •2.28. Ознайомлення з оточуючим дошкільників з вадами слуху
- •2.29. Режим дня та вимоги до нього в спеціальному дошкільному закладі
- •2.30. Класифікація ігор дошкільників з вадами слуху
- •2.31. Типологія занять в дошкільному закладі для дітей з вадами слуху
- •2.32. Планування в спеціальному дошкільному закладі для дітей з вадами слуху
- •2.33. Форми роботи з батьками дошкільників з вадами слуху
- •2.34. Програма навчання та виховання глухих дошкільників нді дефектології
- •2.35. Інтеріоризація та екстеріоризація в корекційній роботі спеціального дошкільного закладу
- •2.36. Методи дошкільної сурдопедагогіки
- •2.37. Дидактика дошкільних закладів для дітей з вадами слуху
- •2.38. Заняття, види занять, структура аналізу заняття в дошкільному закладі для дітей з вадами слуху
1.21. Методика організації та проведення екскурсій в школі-інернаті для дітей з вадами слуху
Екскурсія - колективне відвідування музею, пам'ятного місця,виставки, підприємства тощо; поїздка, прогулянка з освітньою, науковою, спортивною або розважальною метою.
Проведення екскурсій дозволяє розв*язати загальнокорекційні та освітні завдання:
1 група – збагачення знань і уявлень про оточуючий світ, людей, суспільство, природу;
2 група - розвиток основних мисленєвих операцій, здатність виділяти істотні ознаки об*єктів що вивчаються
3 група – активізація мовного розвитку та збагачення словника
4 група – розвиток усвідомлення відношення до оточуючих, розвиток соціальної, емоційної, інтелектуальної активності.
Використовуються такі підходи:
- Лінійно-концентричний підхід – ознайомство з оточенням відбувається на рівні фрагментарних знань
- Особистісно-дійовий підхід – дитина активно розуміє процеси що відбуваються.
Види екскурсій:
- по ознайомленню з оточуючим середовищем
- по вивченню рідного краю, природи
- вивчення трудової діяльності людини
- життя та історія міста, краю, країни.
Структура екскурсії:
1 етап – підготовчий
2 етап – власне екскурсія
3 етап - заключна частина ( подальше оволодіння матеріалу)
На усіх етапах передбачається сухо-зорове сприймання матеріалу. На 1 і 2 етапах широко використовується звукопідсиллююча апаратура колективного використання а підчас екскурсії – індивідуальні слухові апарати.
1 етап – основне призначення підготовчого етапу полягає у створенні мотивацій до поставлених завдань. У дітей потрібно викикати інтерес до вивчення новог, створювати орієнтацію основної діяльності дітей. Діти сприймають, аналізують, осмислюють поставлену мету, цілі – складання плану.
Дати дітям запитання, завдання. Використовувати художню літературу. Підготовчому етапу приділяється значно більше уваги ніж у масовій школі.
Основний метод – еверстична бесіда.
Экскурсии проводятся с целью закрепления, расширения и углубления имеющихся и приобретения новых знаний, а также для решения конкретных воспитательных задач, расширения сферы общения, социальных контактов, профессиональной ориентации глухих и слабослышащих учащихся. Тематика экскурсий может быть связана с учебным предметом, а может носить и более широкий коррекционно-развивающий и воспитательный характер.
Организация любой экскурсии требует специальной подготовки: постановки учебных, воспитательных и коррекционных задач, определение ее содержания, словаря, разработки заданий для отдельных учащихся и всей группы в целом, подготовки оборудования, предварительного ознакомления воспитателя с местом проведения экскурсии.
В ходе экскурсии воспитатель руководит наблюдениями детей, обращая внимание на существенные признаки объектов, явлений, дает словесные пояснения наблюдаемому, вовлекает детей в общение, следит за выполнением индивидуальных заданий, оказывает помощь в случае затруднений. Результаты наблюдений, деятельности, общения обобщаются и закрепляются в словесной форме.
После экскурсии полученные знания и представления целесообразно закрепить при изготовлении альбомов, стендов, рисунков, организации выставки собранных коллекций или поделок из собранных материалов, при написании отчетов, сочинений, в беседах, при чтении литературы по теме экскурсии.