1.3. Місце криміналістичної характеристики злочинів у системі науки криміналістики

У науковій криміналістичній літературі дискутується також питання про місце криміналістичної характеристики. З приводу цього можна виділити три погляди вчених на дане питання.

Згідно першого погляду, запропонованого В. І. Шикановим, у ряді його робіт [74, 75], криміналістична характеристика злочинів виноситься за межі криміналістики і об'єднується з кримінально-правовою, кримінально-процесуальною та кримінологічною характеристикою у єдину міждисциплінарну характеристику окремих видів злочинів. З таким поглядом важко погодитися через те, що крім вказаних автором виділяють судово-психологічну, оперативно-тактичну та ряд інших характеристик, які також описують (характеризують) види (групи) злочинів. По-друге, В. І. Шиканов не вказує, об'єктом вивчення якої науки стане міждисциплінарна характеристика окремих видів злочинів. Хоча слід відзначити, що тенденція розвитку галузевих характеристик злочину націлена до зближення цих характеристик.

Згідно другого погляду, криміналістична характеристика злочинів виноситься за межі методики розслідування окремих видів злочинів, в розділ методологічних основ криміналістики (криміналістична методологія), однак залишається в межах криміналістики.

Такого підходу дотримуються В. О. Образцов [76], І. Ф. Пантелеєв (77), М. П. Яблоков [78] та ряд інших вчених.

Так, на думку А. О. Фокіної, криміналістичну характеристику злочинів слід розглядати ширше, ніж елемент окремої методики розслідування злочинів, оскільки вона продукт пізнання об'єктивної реальності і в силу цього відображає закономірні процеси, що відбуваються в ній [79].

І. Ф. Герасимов пише: "Криміналістична характеристика злочину в методиці розслідування не може бути співвіднесена і поставлена в один ряд з іншими структурними елементами (наприклад, першочергові слідчі дії, обставини, що підлягають доказуванню і т.п.). Це такий структурний компонент, який, як нам уявляється, повинен пронизувати всю методику і всі етапи розслідування" [80]. На нашу думку, таке поняття місця криміналістичної характеристики у криміналістичній методиці явно перебільшене на шкоду іншим елементам методики.

Вірно з приводу даного питання писав В. В. Клочков: "Штучне винесення криміналістичної характеристики за рамки методики розслідування створює можливість заповнювати її будь-якими відомостями про злочин 1 пов'язані з ним обставини, що не мають криміналістичного значення." [81).

Згідно третього погляду, криміналістична характеристика е складовою частиною методики розслідування окремих видів злочинів. Такого погляду дотримуються І. С. Андрсев, Г. І. Грамович, М. І. Порубов у спіль- ній роботі [82], В.П.Бахін (83], Р. С. Белкін [84], О. М. Васільев [85], В. Г. Гончаренко, Г. А. Кушнір, В. Л. Подпалий у спільній роботі [86], Н. І. Клименко, О. А. Кириченко у спільній роботі [87], О. Н. Колесніченко [88].В.Є.Коновалова [89], В. К. Лисиченко [90], Г. А. Матусовский [91], М. В. Салтевський {92], М. О. Сенчик [93], та інші вчені-криміналісти.

Отже <І>вчення яро криміналістичну характеристику злочинів як вихідна теоретична і інформаційна база побудови окремо - методичних рекомендацій є складовою частиною завершального розділу криміналістики — криміналістичної методики. Загальні положення криміналістичної характеристики входять як важливий складовий компонент до загальнотеоретичної частини криміналістичної методики. Криміналістична характеристика окремої категорії злочинів е елементом структури методики їх розслідування.

Розділ 2. Класифікація, елементи та функції кримі-налістичної характеристики злочинів. Джерела інформації, методи та алгоритм її формування