Список використаної літератури:

1. Аналіз банків України: огляд, графіки, факти / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bankografo.com/analiz-bankiv/bankivska-analityka.html

2. Офіційний сайт Національного банку України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

3. Офіційний сайт Верховної Ради України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

4. Структура активів, капіталу і зобов‘язань банків України станом на 01.01.2012 р. // Вісник НБУ. – 2012. – №2. – С.116-125.

5. Ципін С. Формування власного капіталу банку [Електронний ресурс] / Ципін С. – Режим доступу : http :// topknowledge.ru.

6. Чеберяко О.В., Рябоконь О.О. Структура капіталу банків України та його характеристика // Економічний вісник Донбасу. – 2011. – № 3(21). – С. 77-82.

Верановська Юлія

факультет банківського бізнесу

група БСм-51

Науковий керівник:

д.е.н., професор Дзюблюк О. В.

Аналіз впливу валютної політики нбу на динаміку економічного розвитку

В умовах інтернаціоналізації господарських зв’язків збалансований вплив НБУ на валютно-фінансову сферу набуває великого значення, адже валютна політика є важливим фактором здійснення впливу як на рівень внутрішніх цін, так і на загальний стан платіжного балансу, її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках й макроекономічну стабільність в цілому.

Високі чутливість і синтетичність валютного курсу як індикатора економічного розвитку робить його здатним досить повно і точно характеризувати стан загальної конкурентоспроможності країни. Аналізуючи дані про влив валютної політики НБУ на конкурентоспроможність вітчизняної економіки від 2000 року можна зробити такі висновки:

Упродовж періоду помірної девальвації (2000-2004 роки, з 2008-2011 роки) чутливість динаміки експорту виявилась досить високою: на 1% девальвації припадало 3–4% зростання експорту. Динаміка імпорту була малочутливою, а його обсяги всупереч девальваційному тиску зростали. Отже, девальвація реального ефективного обмінного курсу сприяла розвиткові зовнішньої торгівлі, підтримці позитивного сальдо торгового балансу, а відтак – і реальному зростанню економіки.

Ревальвація гривні (2004-2005 роки, 2008 рік) негативно позначилася на темпах зростання експорту за відповідний період та стимулювала зростання фізичних обсягів імпорту. Починаючи з 2005 р. позитивне сальдо торговельного балансу скорочувалось і у 2006 р. стало негативним (-1,617 млрд. дол. США). Проте високі ціни на металопродукцію на світових ринках деякий час підтримували позитивну динаміку темпів зростання українського експорту.

Фіксація курсу гривні у 2006–2011 рр. та високий рівень інфляції суттєво знизили конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, що призвело до прискорення темпів зростання імпорту. Порівняно з 2006 р. імпорт зріс на 12,8 в. п. у 2007 р., а негативне сальдо торгівельного балансу збільшилось у 3,6 рази і за відповідний період склало -5,918 млрд. дол. США. Дана тенденція прослідковуються й в наступних роках [1, с. 74-75].

Валютні інтервенції та управління золотовалютними резервами є дієвими інструментами реалізації валютної політики НБУ, які дозволяють впливати на валютний курс, обсяги грошової маси в обігу, рівень інфляції, ринкову кон’юнктуру та підвищення темпів економічного зростання. Зміна обсягу офіційних резервів, їх структури безпосередньо відображаються на внутрішньому грошовому обігу, оскільки за нинішніх умов саме золотовалютні резерви є основним видом активів НБУ, а відтак забезпеченням його зобов’язань, що, на нашу думку, є визначальним у підтримці стабільності національної грошової одиниці та запорукою економічного зростання в державі.

Для мінімізації девальваційного тиску на гривню НБУ активно проводив валютні інтервенції шляхом продажу іноземної валюти протягом вересня 2009 р. – лютого 2010 року. Обсяги продажу валюти за 2009 р. становили 10,4 млрд. дол. США (у 2008 р. – 3,9 млрд. дол. США). Валютні інтервенції використовувались також для продажу іноземної валюти резидентам для підтримки зовнішніх платежів за борговими зобов'язаннями і розрахунками за критично важливими імпортними контрактами.

Протягом вересня 2009 р. – лютого 2010 р. валютні інтервенції НБУ сприяли зміцненню національної валюти на 1,3% – до рівня 790 грн. за 100 дол. США. Зміна офіційного курсу гривні до долара США відображала динаміку коливань її котирувань на міжбанківському валютному ринку .

Подальше зміцнення національної валюти могло послабити позиції експортерів, що призвело б до погіршення поточного рахунку платіжного балансу держави та послаблення пропозиції іноземної валюти на міжбанківському ринку України. Тому починаючи з березня 2010 р. НБУ почав активно викуповувати валюту на міжбанківському ринку, стримуючи, з одного боку, подальшу ревальвацію гривні, а з іншого – поповнюючи валютні резерви, обсяг яких суттєво зменшився в умовах фінансової кризи. Зменшення обсягу викупу іноземної валюти у червні-серпні пов'язано насамперед із дією сезонних чинників. У порівнянні із мінімальним значенням у лютому 2010 р. (24,2 млрд. дол. США) внаслідок додатних валютних інтервенцій обсяг офіційних резервів у серпні 2010 р. зріс на 35,4% і станом на 31.08.2010 дорівнював 32,7 млрд. дол. США [3, с.166-167].

Аналізуючи динаміку золотовалютних резервів НБУ у 2000-2012 роках, можна сказати, що обсяг золотовалютних резервів поступово зростав до початку економічної кризи у 2008 році. У 2009 році порівняно з 2007 роком офіційні резерви скоротилися на 5973,95 млн. дол. США. Підвищення обсягу резервів до рівня 34576,40 млн. дол. у 2010 році спричинене здійсненням валютних інтервенцій. Після чого у наступні роки відбулося значне скорочення золотовалютних резервів і на кінець 2012 року вони були рівні 24546,19 млн. дол. США.

Падіння обсягів міжнародних резервів Національного банку пояснюється кількома причинами: 1) зростанням обсягів імпорту; 2) у 2011 році відбулося скорочення обсягів надходження портфельних та інших інвестицій порівняно з 2010 роком; 3) не були отримані кредити міжнародних фінансових організацій, зокрема МВФ. Таким чином, обсяги надходження іноземної валюти в країну через офіційні канали знизилися.

Щодо зовнішнього боргу, то на сьогодні він більш як утричі перевищує суму валютних резервів Національного банку. І якщо у 2009 році вперше за останні п’ять років спостерігалося відчутне падіння темпів зростання обсягів зовнішнього боргу, то вже у 2010–2011 рр. темпи нарощування боргу знову почали зростати [2, с.9].

Зменшення обсягів міжнародних резервів є негативним чинником, оскільки в країнах із незрілими ринковими відносинами, до яких можемо віднести й Україну, стабільність національної грошової системи забезпечується здебільшого завдяки валютним резервам.

Отже, можна зробити висновок, що подані вище інструменти валютної політики є високоефективними інструментами впливу на основні показники економічного розвитку країни. Політику девальвації та ревальвації НБУ може застосовувати як ефективний інструмент для поліпшення торговельного балансу країни й підвищення її конкурентоспроможності на міжнародному ринку. Серед окремих економічних інструментів найбільш дієвим є інтервенції НБУ на міжбанківському валютному ринку України. У стабільних економічних умовах даний інструмент забезпечує згладжування волатильності валютних курсів. Однак у кризових умовах дієвість даного інструменту обмежується обсягом офіційних резервів НБУ, що може бути використаний для здійснення валютних інтервенцій. Достатні обсяги золотовалютних резервів слугують гарантією для іноземних інвесторів, а доходи від ефективного управління якими можна спрямувати на реалізацію інвестиційних цілей розвитку.