Норми формування комерційними банками обов’язкових резервів залежно від виду залучених коштів у 2006-2012 рр. У (%) [2,ст. 154]

Норматив	10.05.2006-31.07.2006	01.08.2006-30.09.2006	01.10.2006-04.12.2008	05.12.2008-04.12.2009	05.01.2009-31.01.2009	01.02.2009 – 30.06.2011	01.07.2011-29.11.2011	30.11.2011-30.03.2012	31.03.2012-29.06.2012
Строкові депозити не фінансових корпорацій та домашніх господарств у національній валюті	4	2	0,5	0	0	0	0	0	0
Строкові депозити не фінансових корпорацій та домашніх господарств у іноземній валюті	4	3	4	3	4	4	6	7,5	8

Грошова емісія становить комплекс заходів Національного банку стосовно випуску в обіг додаткових грошей, що призводить до збільшення грошової маси і підвищення ділової активності в економіці. Але надмірна емісія здатна породити інфляцію. Через емісію держава в особі НБУ безпосередньо втручається у ринок грошей.

Особливе місце в контексті грошово-кредитної політики займає валютне регулювання, зміст якого полягає у відповідній корекції курсу національної грошової одиниці.

Слід зазначити, що курсова політика в Україні грунтується на застосуванні плаваючого валютного курсу. Офіційний курс національної валюти визначається на підставі торгів на Українській міжбанківській валютній біржі. А для впливу на валютний курс з боку НБУ, залежно від моделі валютної політики, застосовують методи девальвації та ревальвації національної валюти.

Отже, основними напрямами вдосконалення механізму грошово-кредитної політики в умовах стабілізації розвитку національної економіки мають бути:

1. Мета монетарної політики повинна бути двоякою: підтримання низького рівня інфляції і одночасно стабільного валютного курсу.

2. Встановлення основних орієнтирів відсоткових ставок і формування програми грошової пропозиції, яка відповідає величині попиту на гроші.

3. Підвищення рівня монетизації національної економіки на не інфляційній основі через удосконалення структури грошової емісії; формування державних інститутів розвитку; рефінансування комерційних банків під заставу векселів виробничих підприємств.

4. Реформування банківської системи в межах програми її розвитку.

5. Підвищення ролі кредитного механізму в інвестуванні національної економіки шляхом збільшення рівня капіталізації банків внаслідок їх злиття або приєднання, запровадження механізму захисту прав кредиторів на основі створення ефективної системи кредитного гарантування.

6. Розвиток ринку цінних паперів, а особливо вторинного ринку державних цінних паперів.

7. Стимулювання банківських заощаджень населення через наближення української системи гарантування депозитів фізичних осіб до стандартів ЄС.