Список використаної літератури:

1. Закон України від 18.09.2012 № 5284 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/%20584-vi

2. Електронна енциклопедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1867/bezgotivkovi-rozraxunki

3. Офіційний сайт НБУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua

Калин Мар’яна

факультет банківського бізнесу

група БС-32

Науковий керівник:

викладач Прийдун Л.М.

АРТ-БАНКІНГ ЯК ІННОВАЦІЯ В БАНКІВСЬКОМУ ІНВЕСТУВАННІ

Останнім часом витвори мистецтва розцінюються не тільки як безцінна культурна спадщина, але і як надійний фінансовий інструмент. Через це у світі все більшої популярності набирає відносно новий напрямок приватного інвестування під назвою «арт-банкінг».

Арт-банкінг  – фінансово-консультаційне супроводження інвестицій у мистецтво, що включає експертну оцінку творів мистецтва, підбір і формування індивідуальних колекцій картин, ікон, антикварних меблів, їхню реставрацію та страхування [3].

У другій половині ХХ століття основним напрямком інвестиційної діяльності стала нерухомість і акції металургійних компаній. Однак, після глобальної фінансової кризи 1987 року, все більше інвесторів для диверсифікації своїх капіталовкладень стали віддавати перевагу похідним фінансовим інструментам. Так, більш ризикові особи звернули свою увагу на деривативи (в першу чергу, ф'ючерси та опціони), а прихильники безпечнішого ведення справ віддали перевагу ювелірному бізнесу та мистецтву.

Першими банками на новому терені стали UBS (Швейцарія), Deutsche Bank (Німеччина) і Citibank (США). Вони сформували цілі відділи, які складаються не тільки з економістів, а й з фахівців різних областей мистецтва, у тому числі професійних оцінювачів.

Банки перейняли на себе всі турботи клієнта, пов'язані з інвестуванням в мистецтво: первинна перевірка на справжність, участь в аукціоні, страхування, транспортування, зберігання та технічне обслуговування, а при необхідності і реставрація.

На сьогоднішній день більшість великих іноземних кредитних організацій мають особливі відділи, орієнтовані на VIP-клієнтів з капіталом від 500 тис. доларів, яких можуть цікавити довгострокові інвестиції в мистецтво.

За даними більшості інтернет-джерел, річний обсяг світового ринку живопису та антикваріату досягає 27 млрд. доларів. Основними суб’єктами на ньому є Китай, Великобританія, США, Франція, Японія, Гонконг, Канада та Німеччина.

Згідно з індексом «Mei Moses Index», складеним професорами М. Мозесом і Ц. Меем, з 1952 року середньорічна прибутковість від інвестицій у твори мистецтва склала 12,6% проти 11,7% дохідності фондового ринку за даними індексу «S & P 500».

Слід зазначити, що пік прибутковості виробів мистецтва припав на докризовий період 1987 року, в той час як фондовий ринок продемонстрував найкращі показники після нього. Сьогодні, за частиною фактичного прибутку від альтернативного капіталовкладення, конкуренцію вкладенням в мистецтво може скласти тільки ставка на золото.

Сьогодні у світі серед інвесторів найбільшим попитом користується живопис (75%), скульптура, ікони, книги, монети і раритетна зброя. Як свідчить авторитетний індекс «Skate's Art Stock Index» з 2005 року динаміка вартості найбільш дорогих шедеврів живопису демонструє стабільне зростання на рівні 12-13% річних, за винятком 2009 року, коли одним з наслідків світової фінансової кризи стало зниження ділової та інвестиційної діяльності.

Зараз і в Україні спостерігається зародження нового покоління колекціонерів, а інвестиції в мистецтво стають реальністю. За останнє десятиліття збільшення цін на мистецькі твори випереджає збільшення цін на інші консервативні активи. Крім того, подібні інвестиції в періоди економічних криз мають виняткову стабільність та надійність.

Ключовим питанням арт-банкінгу є напрям інвестування коштів. Головне, про що не варто забувати, це те, що будь-яка робота з витвором мистецтва – робота на довгу перспективу. Навряд чи 5-10% за рік збагатять, проте за 10-15 років ціна значно збільшиться [1].

На думку міжнародних арт-консультантів, оптимальний строк інвестування повинен становити 5-10 років. При цьому, 5-10% збільшення цін – загальновизнана статистика.

Ось декілька робіт, які не раз з’являлися на західних аукціонах. Так, полотно постімпресіоніста Поля Сезанна «Кар’єр Бібемус» передостанній власник придбав за 3,19 млн. дол. Після трьох років володіння картиною він виставив її на аукціон «Сотбіс». Ціна продажу становила 6 млн. дол. Після вирахування комісії продавця, чистий прибуток досяг 2,76 млн. – відповідно 27,75% річних.

Щодо історії українського арт-банкінгу, то ситуація складалася таким чином. В Україні арт-ринок почав формуватися відразу ж після розпаду Радянського Союзу. Однак його обсяги досить скромні. Багато в чому це пов'язано з низьким попитом і дефіцитом платоспроможних покупців.

На відкритих торгах з молотка йде не більше третини виставлених лотів. Так, за даними Інвестиційної групи «Сократ» в найбільш успішному 2011 році на продаж було виставлено мистецьких робіт на суму 13,4 млн. доларів, а продано лише на 4,4 млн. доларів.

Уподобання українських покупців предметів мистецтва нічим не відрізняються від інвесторів за кордоном. Перш за все, слід відзначити домінування живопису - більше 75% куплених лотів - особливо українських художників ХІХ-ХХ століть. Слідом за ним найбільшим попитом користується раритетна зброя, старі фотографії, друковані видання та старовинні ювелірні вироби.

Лише порівняно недавно стала формуватися нова еліта не просто колекціонерів та поціновувачів мистецтва, а й арт-інвесторів. Варто відзначити, що ціни в межах країни відрізняються за регіональним принципом. Так, на Заході (Львів) та Сході (Донецьк) вони на 10-15% вище, ніж у середньому по країні. Це пов'язано з традиціями колекціонування та концентрацією капіталу.

Щорічний оборот творів мистецтва на українському арт-ринку приблизно оцінюють в 150-200 млн. доларів. Справа в тому, що згаданий ринок досить непрозорий. На думку аналітиків ринку, частка офіційних угод становить не більше 10-30% від загального їх справжнього обсягу.

Всі інші угоди відбуваються в приватному порядку за посередництвом третіх осіб. При цьому, середньорічна прибутковість досягає 30%. По ряду ключових показників за останні п'ять років ціни зросли в 2-3 рази.

У наш час серед українських банкірів досі немає чіткого розуміння такого явища як арт-банкінг. На сьогоднішній день даний напрям розвивають такі фінансові установи як: Альфа-банк, ВТБ Банк, ОТП Банк, Приватбанк, Райффайзен банк Аваль, Ощадбанк Росії, Укрсиббанк і VAB Банк [2].

Однак, у більшості випадків, роль банкірів зводиться до посередницької діяльності між клієнтом і партнерським арт-салоном. Крім того, на даний час інтерес українських мільйонерів до предметів мистецтва швидше колекційний, ніж інвестиційний. Відтак, експерти не прогнозують істотного розвитку ринку раніше 2014 року.