МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ БАНКІВСЬКОГО БІЗНЕСУ

КАФЕДРА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ

СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ГУРТКА

КАФЕДРИ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ ТНЕУ

«ГРОШОВА ПАРАДИГМА»

ТЕРНОПІЛЬ 2013

Збірник наукових праць студентського наукового гуртка кафедри банківської справи ТНЕУ «Грошова парадигма»

Затверджено на засіданні кафедри банківської справи ТНЕУ

Протокол №10 від 27.05.2013 року.

Відповідальні за випуск:

Іващук Ольга Олегівна к.е.н. доц.. кафедри банківської справи ТНЕУ

Малахова Олена Леонідівна к.е.н. доц.. кафедри банківської справи ТНЕУ

За зміст наукових праць та достовірність наведених фактологічних та статистичних матеріалів відповідальність несуть автори

ЗМІСТ

Баранюк Марія 5

КРЕДИТУВАННЯ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ 5

Бережна Марія 8

ЗАСОБИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ 8

Білик Ігор 11

ГРИВНЕВІ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ РОЗРАХУНКІВ ТА ГРОШЕЙ 11

Василина Павло 15

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ 15

Верановська Юлія 20

АНАЛІЗ ВПЛИВУ ВАЛЮТНОЇ ПОЛІТИКИ НБУ НА ДИНАМІКУ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ 20

Верещинська Наталія 23

ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ 23

Гордій Неля 27

ЗАСТОСУВАНЯ НОРМ МІНІМАЛЬНИХ ОБОВ’ЯЗКОВИХ РЕЗЕРВІВ ЯК ІНСТРУМЕНТА ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО ВПЛИВУ НА ЕКОНОМІКУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ 27

Грибчук Тетяна 30

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 30

Гринчевська Уляна 36

ОСОБЛИВОСТІ КРЕДИТУВАННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ 36

Гураль Іванна 39

ВИБІР ТА ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНОГО РИЗИКУ БАНКУ 39

Дзюбина Марія 44

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З МБРР 44

Ільчук Оксана 47

СТАН БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ОПТИМІЗАЦІЇ 47

Калин Мар’яна 51

АРТ-БАНКІНГ ЯК ІННОВАЦІЯ В БАНКІВСЬКОМУ ІНВЕСТУВАННІ 51

Колесник Ірина 55

СУЧАСНІ АСПЕКТИ МОНЕТИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ 55

Леськів Оксана 58

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ 58

Новацька Катерина 64

ДО ПИТАННЯ ПРО ОЦІНКУ БАНКІВ ЗДАТНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА ЕФЕКТИВНО ВИКОРИСТОВУВАТИ КРЕДИТ 64

Олійник Ольга 69

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ДЕПОЗИТНОГО РИНКУ УКРАЇНИ 69

Пелехат Дана 73

СВІТОВИЙ ДОСВІД АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ БАНКІВСЬКОЮ СИСТЕМОЮ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 73

Риндюк Людмила 77

РЕОРГАНІЗАЦІЯ ТА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ У СИСТЕМІ ПЕРЕБУДОВ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ 77

Рихлівська Олена 81

КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ ВИБОРУ ОПТИМАЛЬНОГО РЕЖИМУ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 81

Саянчук Тарас 84

ДОЛАРИЗАЦІЯ: ПРИЧИНИ, НАСЛІДКИ ТА ПРОБЛЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ 84

Янч Марія 89

ВПЛИВ ПРИХОВАНОЇ ІНФЛЯЦІЇ НА ЕКОНОМІКУ 89

Баранюк Марія

факультет банківського бізнесу

група БС-22

Науковий керівник:

к.е.н.,доцент Чайковський Я. І.

Кредитування реального сектору економіки

В сучасних умовах суб’єкти господарювання відчувають нестачу власних ресурсів для забезпечення економічного розвитку та підвищення інвестиційної активності. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є залучення банківських кредитів в обсягах та на умовах, що відповідають вимогам збереження та нарощення ефективності їх фінансово-господарської діяльності. Таким чином, визначення обсягів оптимальної та максимальної потреби реального сектору економіки в банківському кредитуванні є вагомою складовою процесу управління фінансами підприємств та банківською системою країни.

Окремі питання взаємодії банківських установ та суб’єктів реального сектору економіки знайшли відображення у працях деяких вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема, О. І. Барановського, І. В. Сала, А. В. Васильєва, О.Б. Герасимової, А. О. Єпіфанова та ін. Однак проблема визначення обсягів реальної потреби виробничої сфери економіки у фінансуванні за рахунок кредитних джерел на сьогоднішній день є недостатньо вирішеною.

Банківська система в економіці країни займає особливе становище, уособлюючи одночасно роль позичальника і кредитора, відіграє важливу роль у русі капіталів та розвиткові реального сектору національної економіки [4]. Банківські інвестиції мають подвійну природу. По-перше, інвестиційна діяльність окремого банку як економічного суб'єкта спрямована на збільшення його доходів і зростання ринкової вартості інвестиційних активів. По-друге, ефект інвестиційної діяльності в макроекономічному аспекті полягає в досягненні приросту суспільного капіталу, тобто в зростанні національної економіки.

Так, на кінець 2009 року обсяги кредитів, наданих в інвестиційну діяльність, сягали 70 786 млн. грн., що становить лише 6,8 % щодо кінця 2008 року, а 2010 року до 2009 року – тільки 1,2 % (табл. 1) [1].

Таблиця 1

Кредити, надані в реальний сектор вітчизняної економіки за 2007-2012 рр., млн. Грн.

Період	Усього	Кредити в інвестиційну діяльність
		Усього	у тому числі за строками
			від 1 року	від 1 року до 5 років	більше 5 років
2007	260 476	32 587	2 290	21 211	9 085
2008	443 665	66 263	4 096	41 409	20 757
2009	462 215	70 786	5 461	40 687	24 638
2010	500 961	71 643	7 421	34 403	29 819
2011	575 545	80 985	6 992	38 948	35 043
2012*	589 632	80 707	7 334	41 282	32 051

* Дані на кінець серпня 2012 року.

Варто зауважити, що кредити, надані реальному секторові національної економіки, протягом 2009 року зростали, але досить повільними темпами і за рік збільшилися лише на 43,9 млрд. грн., або на 4,2 % (2008 року зростання становило 183,2 млрд. грн., або 70,3 %, а 2010 року висхідна динаміка кредитування спостерігалась упродовж усього періоду і за підсумками року вони зросли на 38,7 млрд. грн., або на 8,4 %, що у два рази більше, ніж 2009 року). Аналогічна ситуація щодо кредитування реального сектору економіки спостерігалась і 2011 року.

Трохи кращою була картина 2012 року, коли динаміка кредитування реального сектору національної економіки істотно зросла і вже на кінець серпня 2012 року становила 589,6 млрд. грн.

Навчені кризою банки зараз доволі обережно підходять до кредитування реального сектору економіки. Такий підхід є виправданим - перелік кредитоспроможних підприємств на даний час не дуже великий. За результатами 2012 року чимало галузей продемонстрували скорочення виробництва. Лідером скорочення виступила нафтопереробна галузь, що зменшила обсяги на 44,7% [3].

В 2013 році спостерігається краща ситуація видачі кредитів підприємствам. Протягом лютого 2013 року вітчизняні банки надали нових кредитів на суму 111,3 млрд. грн., що на 10% більше, ніж у попередньому місяці та на 6% перевищує показник лютого 2012 року. Істотну частку нових кредитів (99,7 млрд. грн.) було видано підприємствам. Обсяг кредитів, спрямованих на розвиток реального сектора економіки в лютому 2013 року, перевищив обсяг попереднього місяця на 15%, а показник аналогічного періоду 2012 року – на 3%. Найбільш динамічно зростали обсяги кредитування промислових підприємств (29,9 млрд. грн. в порівнянні з попереднім місяцем), компаній АПК (4,7 млрд. грн.) і торгівлі (48,8 млрд. грн.) [2].

Участь банківської системи в інвестуванні реального сектора економіки має як позитивні так і негативні моменти.

До позитивних можна віднести:

1. Допуск банків на фондовий ринок сприятиме конкуренції між його учасниками, що означає зменшення витрат емітентів та інвесторів.

2. Вкладення банком коштів у цінні папери диверсифікує його активи, що підвищує стабільність банку, а отже, і надійність збереження коштів вкладників.

3. Взаємопроникнення банківського та промислового капіталу покращує потік інформації, посилює конкурентноздатність банків та виробничого сектора. Володіючи акціями підприємства, банки отримують доступ до депозитів, а також мають вплив на підприємство для повернення кредитів.

Проте, є низка негативних аспектів щодо участі комерційних банків в інвестиційному бізнесі:

1. Операції з цінними паперами є більш ризиковим видом діяльності, аніж кредитування.

2. Збитки банків від зміни курсової вартості цінних паперів або невдалого їх розміщення при емісії цінних паперів можуть зашкодити інтересам банків, дестабілізувати банківську систему.

3. Наявність системи страхування депозитів зменшує самосвідомість банкірів.

4. Поєднання банківського та інвестиційного бізнесу здатне спричинити конфлікт інтересів між структурними підрозділами банку.

5. Занадто близькі відносини банку та підприємства, внаслідок володіння банком пакетом акцій, можуть спричинити ситуацію, коли в разі погіршення фінансового становища підприємства банк буде продовжувати його кредитування, щоб запобігти збиткам від зниження курсової вартості акцій.

Банківська система і реальний сектор економіки – це єдине ціле, тому держава має збалансовано підтримувати їх стабільність, рівномірно розподіляючи асигнування та пільги. З метою посилення взаємодії банківського та реального секторів економіки на етапах спаду державі потрібно сприяти створенню пільгових умов рефінансування банків, які надають позики на впровадження інновацій, розвиток продуктивних галузей.