
- •Комунікація: сутність і структура явища.
- •Види комунікації
- •Умови здійснення комунікації[ред.]
- •Сторони комунікації[ред.]
- •У процедурі спілкування виділяють такі етапи[ред.]
- •2. Вербальна та невербальна комунікація, їхні особливості.
- •3. Писемність як спосіб вербального передання інформації: історичні етапи розвитку.
- •Типи писемності людських мов[ред.]
- •4. Поняття про комунікативні шуми і бар'єри.
- •Види комунікативних бар’єрів[ред.]
- •5. Первинній і вторинний документ: спільність і відмінність.
- •6. Інформаційне суспільство: сутність та основні етапи становлення.
- •Визначення[ред.]
- •«Інформаційне суспільство» в Україні[ред.]
- •7. Інформаційні технології в сучасному світі. Закон України «Про Національну програму інформатизації».
- •8. Інформаційна обізнаність та інформаційна культура особистості: співвідношення понять.
- •Історія[ред.]
- •Програма юнеско «Медіа та інформаційна грамотність»[ред.]
- •Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та інститутів[ред.]
- •9. Соціокультурні умови виникнення спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність».
- •10. Історія становлення спеціальності, досвід внз Росії та України.
- •11. Співвідношення документознавчої та інформаційної складових в фаховій підготовці документознавця.
- •12. Вимоги до фахівців з документознавства та інформаційної діяльності на сучасному ринку праці.
- •13. Особливості підготовки документознавців в мду.
- •14. Нормативно-правова база професійної діяльності спеціаліста в в галузі документно-інформаційного забезпечення управління.
- •15. Закон України «Про інформацію»: структура та основні положення.
- •16. Мду: історія та сучасність (документальний аспект).
- •17. Особливості фахової підготовки документознавців в Україні, Державний галузевий стандарт з документознавства та інформаційної діяльності: сутність і призначення.
15. Закон України «Про інформацію»: структура та основні положення.
Цей Закон закрiплює право громадян України на iнформацiю, закладає правовi основи iнформацiйної дiяльностi.
Грунтуючись на Декларацiї про державний суверенiтет України та Актi проголошення її незалежностi, Закон стверджує iнформацiйний суверенiтет України i визначає правовi форми мiжнародного спiвробiтництва в галузi iнформацiї.
Цей закон має 8 розділів:
- ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ (визначає основні поняття, сферу дії, мету, об'єкти та суб'єкти, їх права та гарантії тощо)
- IНФОРМАЦIЙНА ДIЯЛЬНIСТЬ (дає визначення і. д., її напрями, види)
- ГАЛУЗI, ВИДИ, ДЖЕРЕЛА IНФОРМАЦIЇ ТА РЕЖИМ ДОСТУПУ ДО НЕЇ
- УЧАСНИКИ IНФОРМАЦIЙНИХ ВIДНОСИН, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ
- ФIНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРIАЛЬНО-ТЕХНIЧНА БАЗА ТЕЛЕРАДIООРГАНIЗАЦIЙ
- ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ТЕЛЕБАЧЕННЯ I РАДIОМОВЛЕННЯ
- МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО В ГАЛУЗI ТЕЛЕБАЧЕННЯ I РАДIОМОВЛЕННЯ
- ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ
Закон України «Про інформацію» набув чинності 2 жовтня 1992 р. Дія цього Закону поширюється на інформаційні відносини, які виникають у всіх сферах життя і діяльності суспільства та держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації.
Закон установлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, захищає особу і суспільство від неправдивої інформації.
Закон визначає інформацію як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Відповідно об’єктами інформаційних відносин є документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров’я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах.
Усі громадяни України, юридичні особи та державні органи мають право на інформацію. Але реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Згідно із Законом інформаційна діяльність розглядається як сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Важливе місце в Законі належить описові механізму функціонування інформаційних потоків у суспільстві. Так, держава здійснює контроль за режимом доступу до інформації. Завдання її при цьому полягає у забезпеченні додержання вимог законодавства про інформацію всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, недопущенні необґрунтованого віднесення відомостей до категорії інформації з обмеженим доступом. Державний контроль за додержанням установленого режиму здійснюється спеціальними органами, які визначають Верховна Рада і Кабінет Міністрів України.
Обмеження права на одержання відкритої інформації забороняється законом. Закон визначає порядок доступу до інформації: дає визначення інформаційного запиту, порядку його розгляду відповідними посадовими особами, визначає порядок відшкодування витрат, пов’язаних із задоволенням запиту, а також встановлює перелік документів та інформації, що не підлягає наданню для ознайомлення за запитами.
Інформація є об’єктом права власності громадян, організацій (юридичних осіб) і держави. Інформація може бути об’єктом права власності як у повному обсязі, так і об’єктом лише володіння, користування чи розпорядження. Власник інформації щодо об’єктів своєї власності має право здійснювати будь-які законні дії. Підставами виникнення права власності на інформацію є створення інформації своїми силами і за свій рахунок, договір на створення інформації, договір, який містить умови переходу права власності на інформацію до іншої особи.
Положення Закону України “Про інформацію” конкретизуються в інших законах про інформаційну діяльність та охорону прав інтелектуальної власності, які мають більш конкретний характер, а також у низці інших законодавчих і нормативних актів.
13.01.2011 р. ухвлено Закон "Про внесення змін до Закону України "Про інформацію" Закон "регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації" (З 10.05.2011 р. набирає чинності).
Зокрема, визначено основні принципи інформаційних відносин: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
Також визначено основні напрями державної інформаційної політики: забезпечення доступу кожного до інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства; забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб´єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів; забезпечення інформаційної безпеки України; сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору.