85. Непрямий масаж серця

Найбільш ефективним і доступним для всіх методом відновлення кровообігу, а також серцевої діяльності, є непрямий або зовнішній масаж серця – ритмічне натискування на груди, тобто на передню стінку грудної клітки потерпілого. В результаті цього серце стискається між грудиною і хребтом і виштовхує кров із порожнин кров. Після припинення натискання, грудна клітка і серце розрівнюються,серце заповнюється кров’ю, що поступає з вен.

Масаж серця призначається для штучного підтримання кровообігу в організмі потерпілого і відновлення нормального скорочення серцевого м’язу. Кров повинна бути збагачена киснем, що досягається штучним диханням. Таким чином одночасно з масажем серця необхідно робити і штучне дихання. Відновлення нормальної самостійної роботи серця під час масажу відбувається в результаті подразнення серцевого м’яза (міокарда).

Підготовка до масажу серця є одночасно і підготовкою до штучного дихання.

Для виконання масажу необхідно покласти потерпілого на спину, на тверду поверхню, звільнити від одягу його груди. При масажі серця той хто надає допомогу, прощупуванням визначає місце натискання(воно знаходиться приблизно на два пальці вище від м’якого кінця грудини). Поклавши нижню частину однієї долоні(пальці вище від м’якого кінця грудини), під прямим кутом – другу, натискають на грудну клітку потерпілого, легко допомагаючи при цьому нахилом всього корпуса. Руки рятувальника повинні бути прямими, натискати необхідно швидким поштовхом так, щоб зміщати нижню частину грудини на 3-4 см, а в повних людей на 5-6 см.

Натискання(поштовх) на грудину потрібно повторювати приблизно 1 раз за секунду. Якщо тих, хто надає допомогу двоє, то один з них виконує штучне дихання, а інший масаж серця.

При цьому порядок надання допомоги повинен бути таким: після одного глибокого вдування проводиться 5-6 натискань на грудну клітину або після двох глибоких вдихань - 15 натискань. Якщо той хто надає допомогу не має помічника, то чередування сказаних операцій відбувається в такому порядку: після двох глибоких вдувань в рот або в ніс потерпілого потрібно зробити 15-ть натискань на грудну клітку , а потім все повторити.

Ефективність зовнішнього масажу серця проявляється в першу чергу в тому, що при кожному натисканні на грудну клітину, на сонній артерії чітко відчутний пульс. Іншими ознаками ефективності допомоги є звуження зіниць, поява в потерпілого самостійного дихання, зменшення синюшності.

Для підвищення ефективності масажу серця рекомендується підняти (на 0,9 м) ноги потерпілого. При цьому забезпечується кращий притік крові в серце з нижньої частини тіла.

Пульс варто перевіряти через кожні 2 хв., перериваючи масаж на 2-3 секунди. Штучне дихання і зовнішній масаж серця необхідно робити до виникнення самостійного дихання .

86. Вогнестійкість. Ступені вогнестійкості

Вогнесті́йкість  -властивість матеріалів, виробів, конструкцій, будівель та споруд чинити опір дії вогню та високих температур, не піддаватися загорянню, не деформуватися, зберігати свої несучі та захисні засоби.

Характеристики вогнестійкості

Властивість будівель та споруд чинити опір руйнівній дії вогню характеризується межами вогнестійкості основних будівельних конструкцій та межами вогнестійкості вогню в них.

Межа вогнестійкості

Межа вогнестійкості — це час, протягом якого конструкція може витримати дію вогню, а потім вже починається деформація.

На території України з 01.05.2003 набули чинності державні будівельні норми ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" (наказ Держбуду України від 03.12.02 р. № 88). З введенням в дію цих ДБН вважаються такими, що втратили чинність СНиП 2.01.02-85* "Противопожарные нормы", яки діяли на території України з 1.01.1987 року, тобто більше 15-ти років. У Нормах залишено вісім ступенів (І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV, IVa, V) вогнестійкості будинків.

І

будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних матеріалів або штучного каменю, бетону або залізобетону із застосуванням листових і плиткових негорючих матеріалів;

ІІ

будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних матеріалів або штучного каменю, бетону або залізобетону з застосуванням листових і плиткових негорючих матеріалів. У покриттях будівель дозволяється застосовувати незахищені стальні конструкції;

ІІІ

будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних матеріалів або штучного каменю, бетону або залізобетону. Для перекриттів дозволяється використовувати деревяні конструкції, захищені штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитковими матеріалами. До елементів покриття не ставляться вимоги щодо межі вогнетривкості й межі розповсюдження вогню; при цьому елементи покриття із деревини підлягають вогнезахисній обробці;

ІІІа

будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса із стальних незахищених конструкцій; огороджувальні конструкції із стальних листів або інших негорючих листових матеріалів з важкогорючим утеплювачем;

ІІІб

будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса - із суцільної або клеєної деревини, які піддаються вогнезахисній обробці відповідно до вимог обмеження розповсюдження вогню; огороджувальні конструкції - з панелей або поелементного складання, виконані із застосуванням деревини або матеріалів на її основі. Деревина та інші горючі матеріали огороджувальних конструкцій піддаються вогнезахисній обробці або захищаються від дії вогню та високих температур, щоб забезпечити необхідну межу розповсюдження вогню;

IV

будинки з несучими та захисними конструкціями із суцільної або клеєної деревини та інших горючих або важкогорючих матеріалів, захищених від дії вогню і високих температур штукатуркою або іншим листовим чи плитковим матеріалом. До елементів покриття не ставляться вимоги щодо межі вогнестійкості і межі розповсюдження вогню. При цьому елементи покриття із деревини підлягають вогнезахисній обробці;

IVa

будинки, переважно одноповерхові, з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса - із стальних незахищених конструкцій; огороджувальні конструкції - із стальних листів або інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем;

V

будинки. До несучих і огороджувальних конструкцій не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж розповсюдження вогню.