- •60. Зміст, суб’єкти, різновиди трудового договору. Строк трудового договору.
- •61. Особливості правового регулювання атипових трудових договорів. Співвідношення трудового договору і договору підряду.
- •62. Регулювання пакту про не конкуренцію.
- •63. Форма трудового договору. Документі, що вимагаються при прийнятті на роботу.
- •64. Обмеження свободи найму, пов’язані з охороною праці жінок, вагітних жінок, жінок, які мають дітей, молоді, інвалідів. Броня прийому на роботу соціально не захищених категорій працівників.
- •65. Заборона дискримінації працівників при прийомі на роботу. Характеристика антидискримінаційного законодавства.
- •66. Участь у прийнятті на роботу представницьких органів працівників. Обмеження свободи найму у зв’язку з «примусовим юніонізмом».
- •67. Випробування при прийнятті на роботу. Юридичні аспекти професійного відбору.
- •68. Порядок зміни трудового договору.
- •69. Підстави припинення трудового договору.
- •70. Індивідуальні і колективні звільнення з ініціативи роботодавця.
61. Особливості правового регулювання атипових трудових договорів. Співвідношення трудового договору і договору підряду.
Правове регулювання трудового договору в країнax Заходу характеризується значною диференнiацiєю, що враховує рiзноманiття й специфiку працi рiзних категорiй працiвникiв, форм зайнятостi. У зв'язку iз цим iснує - значна кiлькiсть рiзновидiв (типiв) трудового договору.
Трудовий договір на невизначений строк укладається як в усній, так i в письмовiй формi на працiвникiв поширюються без будь - яких застережень i виняткiв норми i положення трудового законодавства й колективних договорiв; договiр у будь-який момент може бути розiрвано будь-якою iз cтopiн з дотриманням строку попередження; звiльнення працiвника в бiльшостi кpaїн припустимо тiльки з поважної причини.
Трудовий договір на визначений строк вимагає письмової форми. Строк може бути виражений конкретним перiодом (часом) або виконанням конкретної роботи, або обумовлений настанням певної подiї. Законом установлена максимальна тривалiсть термiнових договорiв (звичайно не бiльш як два роки). Недотримання вимог, що ставляться до порядку укладення таких договорiв, або їхнє перiодичне переукладання з тiєю самою особою перетворюють тepмiновий договiр у договiр на невизначений строк. Є специфiка в правовому регулюваннi термiнових договорiв: деякi гapaнтії й пільги в цьому разі на працівників не поширюються; відсутня стабiльнiсть зайнятостi (автоматичне припинення трудового договору пiсля закiнчення строку найму).
Трудовий договiр на неповний робочий час вимагає письмової форми. Укладається без обмежень за згодою cтopiн. Працiвники, зайнятi неповний робочий час, особливо ті з них, якi не вiдпрацьовують мінімуму годин, позбавленi ряду трудових i соцiальних прав i гарантiй, якими користуються повнiстю зайнятi.
Трудовuй договір iз «запозиченими» працiвниками. Таких працiвникiв наймають спецiалiзованi приватнi агентства, якi перiодично дають їx «напрокат» на рiзнi (зазвичай нетривалi) строки фiрмам-замовникам. Працiвники, найманi агентствами тимчасової працi, мають, як правило, двох наймачiв, а правовiдносини, що виникають у такому разi, мають тристороннiй характер.
Трудовий договiр з торговельними агентами (комiвояжерами). Специфiка роботи комiвояжера, який укладає вiд iменi наймача торговельнi угоди й здiйснює, по сутi, посередницькi функції, вимагає особливої правової регламентацiї його працi (виплата комiсiйних, режим працi, компенсацiя збитку наймачевi тощо).
Трудовий договiр з надомниками. Специфiка надомної працi полягає в тому, що надомники за винагороду виконують у власному помешканнi або в будь-якому iншому приналежному їм примiщеннi роботу за допомогою членiв родини, що проживають з ними, пiдпорядкування надомника наймачевi мaє переважно технiчний характер, хоча є окремі елементи юридичного, але головним чином економiчного підпорядкування. Деякi положення трудового законодавства не поширюються на надомникiв або застосовуються до них з обмеженнями.
Договiр морського найму укладається обовязково в письмовi й формi. Maє специфiку стосовно умов працi, порядку розiрвання, забезпечення дисциплiни (обмеження звiльнень за власним бажанням, застосування в рядi випадкiв кримiнальної вiдповiдальностi за порушення по службi).
Трудовий договір з менеджерами (керiвними службовцями пiдприємств) укладається на певний строк, обовязково письмово й мaє специфiку як за формою, так i по cутi, з огляду на характер трудових функцiй керiвних службовцiв, особливi вимоги до їхнix професiйних якостей, профпiдбору, режиму роботи. Kpiм того, на них не поширюється дія законiв, що регулюють тривалiсть робочого часу; встановлюється збiльшений термін випробування при прийомi на роботу, щорiчної вiдпустки, перiоду попередження про звiльнення, пiдвищуються вихiднi допомоги; простiший порядок їх звiльнення, особливо у звязку з втратою довіри, досягнення граничного віку.
Договір виробничого учнiвства мiстить основнi ознаки трудового договору. Його головна специфiка - обов'язок наймача навчити учня професії. Цим обумовлена особлива правова регламентацiя виробничого учнiвства та його автономiя порiвняно з iншими видами трудових договоpів.
Сьогоднi в захiдних країнах спостерiгаються iстотнi зрушення щодо спiввiдношення рiзних видiв трудових дoгoвopiв. В основному це полягае в тому, що число традицiйних (звичайних або типових) трудових договорiв, тобто дoгoвopiв на невизначений строк i на повний робочий час, змiнюється в бiк зменшення, а все частiше укладаються договори на певний, строк, з неповним робочим часом та надому.
Одними з найбільш поширених трудових договорів в західних країнах є трудові договори на визначений строк. Французький ордонанс вiд 5 лютого 1982 р. установлює, що договори на певний строк повиннi укладатись обов'язково в письмовiй формi й лише у випадках, перелiчених у законi, а саме: у разi тимчасової, вiдсутностi працiвника; неперадбачуваного i тимчасового розширення виробничої дiяльностi; виконання випадкової роботи, точно визначеної i нетривалої; коли такий договiр укладається вiдповiдно до законодавчої або урядової постанови, спрямованої, на те, щоб сприяти прийому на роботу певних категорiй працiвникiв; коли пiдприємець зобов'язаний забезпечити завершення професiйного навчання працiвника; для виконання сезонних робiт. Максимальний строк таких договорiв - один piк.
При укладеннi строкового трудового договору може бути передбачений для працiвника випробувальний тepмiн, як правило, не бiльше двох тижнiв.
Особливо регламентується у Францiї праця тимчасових працiвникiв (зайнятих не бiльше як 6 мiсяцiв). Згiдно з ордонансом вiд 6 лютого 1982 р., тимчасова робота допускається в чотирьох випадках:
-на час замiни тимчасово вiдсутнього працiвника;
-за необхiдностi завершити роботу, якщо працiвник, з яким було укладено договiр на невизначений строк, звiльннвся, а працiвник, який був прийнятий на його мicцe, з тiєї чи iншої причини не приступив до роботи;
-виконання термiнових робiт, необхiдних для запобiгання нещасним випадкам, ремонту устаткування;
- за непередбачуваної потреби виконати негайно тимчасову роботу.
Шведський закон «Про забезпечення зайнятостi» вiд 24 лютого 1982 р. передбачає, що договiр на визначений строк може бути укладений тiльки у таких випадках: для виконання тимчасових, сезонних робiт, робiт, пов'язаних з навчанням, стажуванням працiвника, у зв'язку з необхiднiстю тимчасово розширити виробництво. Спецiально вiдзначено, що трудовий договiр на певний строк може бути укладено iз працiвником у перiод, що передує його обов'язковiй вiйськовiй службi, i з лiтнiми працiвниками пiсля їхнього виходу на пенсiю за віком або пiсля досягнення ними 65 pоків. Закон вiд 24 травня 1989 р. про трудовi договори Люксембургу мiстить спецiальний роздiл, присвячений строковим договорам. Biн передбачає, що тaкi договори повиннi мати винятковий характер i укладатися тiльки в певних сферах й у випадках, коли з об'єктивних або суб'єктивних причин не може бути укладений договiр на невизначений строк. Укладення строкових договорiв допускається для замiни тимчасово вiдсутнiх працiвникiв; здiйснення сезонних робiт; проведення робiт, що виходять за рамки звичайної дiяльностi пiдприємства (наприклад, установки комп'ютерної системи, проведення аудита, переклад певного тексту iноземною мовою); з метою включення в трудовий процес безробiтних, iнвалiдiв. Kpiм того, зазначено сфери дiяльностi, де укладення строкових договорiв може бути за правило. Це: радiо й телебачення, видовищнi органiзацiї, oсвiтнi установи, будiвництво, суспiльнi роботи, професiйний спорт.
В Італiї дiє Закон № 230 вiд 18 квiтня 1962 р. (з наступними змiнами) «Про регулювання трудових договорiв на певний строк». Стаття 1 Закону пiдкреслює винятковий характер договору на певний строк. Укладення його можливо лише у випадках, прямо перелiчених у Законi: при сезонному xapaктepi робiт; для замiни тимчасово вiдсутнiх працiвникiв (хвороба, нещасний випадок тощо); для виконання робiт, тривалiсть яких заздалегiдь вiдома; для виконання робiт, що мають випадковий або надзвичайний характер; для виконання робiт, що складаються з ряду частин (етапiв), якi вимагають наймання робiтникiв за спецiальностями, вiдмiнними вiд тих, котрими володiють робiтники, зазвичай найманi даним пiдприємцем; стосовно творчих працiвникiв, що беруть участь у роботi над певною виставою. Договiр на певний строк повинен укладатися в письмовiй формi (за винятком договорiв тривалiстю не бiльше 12 днiв). Допускається продовження такого договору, але не бiльше одного разу, за наявностi надзвичайних i непередбачених обставин. Проголошено право працiвника, що уклав договiр на певний строк, на вiдпустку, а також на Рiздвяну винагороду (пропорцiйно вiдпрацьованому тepміну). У Законi не встановлено максимального строку трудового договору.
