
- •1. Моніторинг
- •4. Коротка характеристика основних методів
- •5. Організація спостережень за рівнем забруднення
- •6. Стаціонарний пост
- •7. Маршрутний пост
- •8.Пересувний (підфакельний) пост
- •9. Програми спостережень за станом повітря на стац. Постах
- •10. Система глобального спостереження
- •11. Спостереження за забрудненням поверхневих вод суходолу
- •12. Формування мережі пунктів контролю якості поверхневих вод
- •13. Повна і скорочена програма спост. Якості поверхневих вод
- •14. Спостереження за забрудненням морських вод
- •15. Програма моніторингу забруднення грунтів
10. Система глобального спостереження
Глобальні системи моніторингу навколишнього середовища використовуються для досліджень і охорони природи, здійснюваних на підставі міжнародних угод у цій галузі. Ряд країн має мережу наземних станцій, на яких здійснюється безупинний відбір і аналіз проб на присутність в атмосфері забруднюючих речовин, СО2, пилу свинцю, а також ізотопів деяких елементів (радіонуклідів) природного і штучного походження. Крім цього, систематичний контроль забруднення повітряного басейну радіонуклідами здійснює флотилія суден Держкомгідромету України.
Заслуговує на увагу створена на території України й інших держав Європи система моніторингу фонового забруднення навколишньої природного середовища, що має мережу спеціальних станцій у різних природних зонах і районах, значно віддалених від локальних джерел забруднення, і, зокрема, у біосферних заповідниках (Березанський, Центрально-Чорноземний, Кавказький та ін.). Вона охоплює всі основні типи природних зон і передбачає організацію систематичних і комплексних фонових спостережень у сімох головних типах зональних екосистем: арктичних пустель, сухих і лугових степів, тайгових лісів т.ін.
Основу робіт з автоматизованого моніторингу навколишнього середовища в нашій країні складають системи сімейства АСКНС (автоматичного спостереження, контролю навколишнього середовища) у спеціалізованих аналітичні станції.
Система АСКНС виконує чотири основні завдання: вимір рівня забруднення в розташуванні КЗС, оцінка стану забруднення атмосфери і поверхневих вод, прогноз рівня забруднення повітряного і водного басейну і локалізація інтенсивних джерел викидів забруднюючих речовин. Структурна схема системи АСКНС для повітряного і водного басейнів ідентична описаній вище АСКЗ-А (для контролю атмосфери), а для контролю забруднення поверхневих вод (АСКНС-П) до системи входять автоматичні аналізатори складу води. Крім стаціонарних КЗС, до системи АСКНС-А й АСКНС-П можуть входити й описані вище пересувні вимірювальні станції.
Своєрідна промислова система застосована для автоматизованого контролю забруднення повітря в районі Запорізької теплової електростанції (ТЕС), загальна потужність якої складає 3600 МВт, а висота димарів 320 м. З огляд}' на наявність великого обсягу викиду і підвищеного змісту в димових газах шкідливих речовин, що відходять, передбачена підсистема контролю концентрації в них сірчистого газу й оксидів азоту автоматичними газоаналізаторами, установленими безпосередньо в димарях. Одночасно з цим за показниками циліндричного термоанемометра заміряється витрата і температура продуктів згоряння.
11. Спостереження за забрудненням поверхневих вод суходолу
Загальнодержавна служба спостережень і контролю за забрудненням об'єктів природного середовища інформаційна, тому основними завданнями контролю якості поверхневих вод, який виконується в її рамках, є:
- систематичне отримання як окремих, так і узагальнених у часі і просторі даних про якість води;
- забезпечення центральних і місцевих адміністративних органів, а також зацікавлених організацій систематичною інформацією та прогнозами про якість води водойм і екстренною інформацією про різкі зміни забруднення води.
Контроль якості поверхневих вод проводится у відповідності до ДСТ 17.1.3.07 - 82, який встановлює єдині вимоги до створення мережі контролю, проведенню спостережень та обробці отриманих даних.
В основу організації та проведення контролю закладені такі принципи: комплексність і систематичність спостережень, узгодженість термінів їх проведення з характерними гідрологічними ситуаціями, визначення показників якості води єдиними методами. Дотримання цих принципів досягається встановленням програм контролю (за фізичними, хімічними, грдробіологічними і гідрологічними показниками) та періодичності проведення контролю, виконанням аналізу проб води за єдиними методиками, що забезпечують необхідну точність, проведенням гідрометричних робіт.