
- •1. Фразеологія як наука. Поняття «фразеологічна одиниці». Властивості фразеологічних одиниць. Формальні та лексико-семантичні ознаки фразеологізмів.
- •2. Класифікація фразеологізмів за ступенем мотивації, за походженням, за функціонуванням.
- •3. Логіко-понятійні, образні, предикативні та непредикативні мовні одиниці
- •4. Афористика. Групи афоризмів: фольклорні та книжково-літературні
- •5. Стилістичні функції афоризмів
- •6. Індивідуально-авторські фразеологізми
- •7. Трансформація фразеологізмів
- •8. Сфера функціонування трансформованих фразеологізмів
- •9. Способи трансформації
- •10. Узагальнення стилістичних засобів фразеології. Аналіз між стильових та функціонально закріплених фразеологізмів
- •11. Класифікаційні ознаки префіксів та суфіксів. Властива їм синонімія та омонімія. Стилістична забарвленість.
- •12. Суфікси позитивної та негативної оцінки
- •13. Іменниковий словотвір: стилістичні можливості
- •14. Прикметниковий словотвір: стилістичні можливості
- •15. Дієслівний словотвір: стилістичні можливості
- •16. Прислівниковий словотвір: стилістичні можливості
- •17. Апофонія у формотворенні та словотворенні
- •18. Оказіоналізми
- •19. Стилістичні функції оказіоналізмів — розкрито у попередньому питанні.
- •20. Оказіональні іменники та дієслова
- •21. Морфологія як наука. Стилістичні можливості морфологічних засобів стилістики
- •22. Структурно-функціональна модель іменника. Категорії числа, роду, відмінку іменника з точки зору стилістики
- •23. Короткі та повні форми прикметника, стягнені та нестягнені форми, ступеневі порівняння: стилістичні настанови
- •24. Стилістичні можливості займенників та числівників
- •25. Омонімічне функціонування займенників
- •26. Стилістичні можливості дієслівних категорій (часу, способу, особи). Транспозиція категорій
- •27. Стилістичні можливості службових частин мови
- •1.Визначення поняття «стиль». Думки діячів минулого про стиль.
- •3.Функціональні стилі української літературної мови (кількість, історія їх становлення, складові, що унормовують кожний із них).
- •4.Стилістичні фактори (чинники).
- •5.Характеристика наукового стилю (визначення, підстилі, жанри, сфера використання, загальні особливості, особливості на мовних рівнях).
- •6.Характеристика офіційно-ділового стилю (визначення, підстилі, жанри, сфера використання, загальні особливості, особливості на мовних рівнях).
- •8.Характеристика розмовного стилю (визначення, сфера використання, загальні особливості, особливості на мовних рівнях).
- •9.Характеристика художнього стилю (визначення, підстилі, жанри, функції, сфера використання, загальні особливості, особливості на мовних рівнях).
- •10,11.Характеристика епістолярного стилю (визначення, жанри, сфера використання, загальні особливості, особливості на мовних рівнях, історія ставлення, форми,функції).
- •12.Літературні стилі: становлення, теорія трьох стилів. Розрізнення понять літературний стиль, напрям, течія. Аналіз одного (на вибір) літературного напряму.
- •13. Взаємопроникнення стилів
- •14. Мовний знак (визначення, класифікації) та його особливості
- •15. Словесний знак. Етапи становлення словесно-мовного знаку. Схема словесно-мовного знаку Зарицького
- •16. Парадигматичні та синтагматичні властивості мовного знака. Ас. Дуалізм Карцевського
- •21. Стилістика як вчення про культуру мови та мовні прикраси.
- •22. Загальнолітературна (загальнонаціональна) та літературна мови. Позалітературні компоненти.
- •23. Визначення поняття «суржик». Механізми творення. Функціонування в різних стилях. Стилістичні функції
- •24. Стилістичні можливості фонетики
- •25. Характеристика походження слів. Запозичені слова. Шляхи запозичення. Умови запозичення. Наукові підходи до процесів запозичення іншомовних слів
- •26. Засвоєння іншомовних слів зі стилістичного погляду
- •27. Стилістичні можливості слів старослов’янського походження
- •28. Стилістчині можливості екзотизмів, варваризмів, інтернаціоналізмів
- •29. Лексика за сферою вживання
- •30. Стилістичні можливості термінів
- •31. Стилістичні можливості поетизмів
- •32. Стилістичні можливості розмовної та просторічної лексики
- •33. Стилістичні можливості жаргону
- •34. Стилістичні можливості термінів діалектизмів
- •35. Змінність лексичного складу (архаїзми, історизми, неологізми)
- •36. Функціоунування конкретних і абстрактних слів
- •37. Функціонування власних назв
- •38. Моносемічні та полісемічні слова
- •Художні засоби мови. Типи тропів. Функціонування художніх засобів письма у стилях української мови
- •Стилістичні можливості порівняння та епітетів
- •Стилістичні можливості метафори і персоніфікації
- •Стилістичні можливості метонімії та синекдохи
- •Стилістичні можливості оксюморона
- •Стилістичні можливості гіперболи та літоти
- •Синонімія. Види лексичних синонімів (ідеографічні, стилістичні, контекстуальні). Стилістичні функції синонімів у різних стилях
- •Визначення «Евфемізм» та «Дисфемізм» Соціальні та мовні умови виникнення, стилістичні можливості
- •Визначення стилістичних прийомів: перифраз, ампліфікація, тавтологія. Їх стилістичні можливості
- •Явище антонімії. Класифікація антонімічних пар (семантичні, структурні, контекстуальні). Стилістичні прийоми : антитеза та енантіосимія. Стилістичні функції антонімії.
- •Омонімія. Класифікаційні ознаки омонімів. Питання розмежування полісемії та омонімії. Стилістичні функції. Міжмовна омонімія та її стилістичні можливості.
- •Визначення поняття «паронімія». Класифікаційні ознаки паронімів. Стилістичні функції.
- •2. Стилістичні ресурси і можливості синтаксису
- •3. Синтаксичні засоби книжково-письмові та усно-розмовні
- •4. Синтаксичні можливості художнього стилю укр. Мови
- •5. Синтаксичні особливості розмовного стилю:
- •6. Стилістичні можливості синтаксису наукового стилю сучасної української літературної мови.
- •7. Стилістичні можливості синтаксису офіційно-ділового стилю сучасної української літературної мови.
- •8. Стилістичні можливості синтаксису публіцистичного стилю сучасної української літературної мови.
- •9. Стилістика головних членів речення.
- •10. Стилістичні можливості речень за метою висловлювання та емоційним викладом.
- •11. Односкладні речення: стилістичний аналіз.
- •12. Стилістичні можливості другорядних членів речення.
- •13. СТилістичні фунції повних й неповних речень. Слова-речення.
- •14. Стилістичні можливості парцелярії та градації.
- •15. Стилістичні властивості відокремлених членів речення
- •16. Стилістичні властивості однорідних членів речення
- •17. Стилістичні можливості вставних членів речення
- •18. Стилістичні можливості звертань та вигуків
- •22. Стилістичні можливості періоду тексту
- •27. Стилістичні фігури та їх види
- •28. Стилістичні можливості інверсії
- •29. Стилістичні можливості повтору (витлумачення інших стилістичних фігур. Заснованих на повторі: анафора, епіфора, рефрен тощо)
- •30. Тавтологія. Причини її появу. Неминуча тавтологія, стійкі вислови тавтологічного характеру. Стилістичні можливості тавтології.
- •31. Стилістичні можливості ампліфікації
- •32. Текст. Властивості тексту. Напруга та напруженість тексту. Різновиди напруженості. Причини напруженості.
- •1 Класифікація
- •2 Класифікація
- •3 Класифікація
- •33. Виклад та способи викладу.
- •2. Опосередкований, коли зміст викладається іншою особою.
- •34. Безпосередній спосіб викладу та його різновиди. Функціонування різновидів у стилях сучасної укр. Літ-ної мови.
- •35. Опосередкований спосіб викладу: пряма мова, вільна пряма мова, напівпряма мова, внутрішня мова, внутрішній монолог. Функціонування у стилях сучасної укр. Літ-ної мови.
- •36. Модальність. Різновиди модальності
- •37. Стилізація
- •38. Розрізнення стилізації від інших дотичних до неї термінів.
Явище антонімії. Класифікація антонімічних пар (семантичні, структурні, контекстуальні). Стилістичні прийоми : антитеза та енантіосимія. Стилістичні функції антонімії.
Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням, однак поєднані певним спільним фактором, наприклад: високий – низький (зріст), товстий – худий (статура), веселий – сумний (настрій). Як бачимо, антоніми поєднуються у пари. Багатозначні слова можуть входити у різні антонімічні пари з різним відтінками своїх значень. Наприклад, важка скриня – легка скриня; важка хода – плавна хода; важке завдання – просте завдання.
Структурно антоніми діляться на дві групи:
1. Однокореневі антоніми, або афіксальні, що творяться за допомогою додавання префіксів: доля – недоля, свіжий – несвіжий, революція – контрреволюція, приватизація – реприватизація, чесний – безчесний;
2. Різнокореневі антоніми: день – ніч, назад – вперед, мокрий – сухий, працювати – ледарювати.
Деякі слова в українській мові антонімів не мають. По перше, власні назви (імена і географічні назви), конкретні іменники, такі як «будинок», «око», «лава», всі числівники та деякі займенники, вузькі терміни: сума, розчинник, іменник, багато прикметників і дієслів. Адже у багатьох із них не можливо виділити два крайніх прояви або стани, що лежить в основі антонімії. Це явище активно використовується письменниками для створення антитези.
Антоніми бувають загальновживані (постійні) і контекстуальні. Загальновживані антоніми мають протилежне значення й поза контекстом (сум — радість); контекстуальні ж набувають протилежного значення тільки в контексті внаслідок переносного вживання слова. Наприклад, у вислові Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля (М. Рильський) завдяки контексту сприймаються як антоніми пари слів пишний — сумний, яр — провалля.
Антитеза - це фігура мови, яка посилює її виразність за допомогою протиставлень, контрастних понять чи образів. Інакше кажучи, якщо мова йде про антитезі, це означає, що в одному тому ж реченні, а "мешкає" вона переважно в афоризмах і крилатих фразах, присутні антоніми (слова, протилежні за змістом). За своєю структурою вона може бути простою (одночленной) і складною (багаточленною), що включає кілька антонімічної пар або три (і більше) протиставляються поняття. Варто сказати і про особливий вид антитези, коли ця фігура мови знаходиться всередині синонімічної пари і тим самим робить більш сильне враження і провокує образне розвиток сюжету.
ЕНАНТІОСЕМІЯ (від гр. enantios — протилежний і sema — знак) поляpизацiя значень, pозвиток у словi значення пpотилежного пpямому: халат (почесне вбрання) вiльний домашнiй одяг; ажуp (фр. a jour — тимчасове, на один день, з дipками) — витончена pобота; геpой (у значенні невдаха).
Антоніми належать до важливих і оригінальних художньо-зображувальних засобів мови. їх стилістичні функції широкі, розгалужені. Антонімами формується антитеза — мовний зворот, вислів, у якому різко протиставляються думки, явища, риси характеру, поведінки особи тощо з метою посилення враження від мовленого — сказаного чи написаного. Тому антоніми широко використовуються в художньому, науковому, публіцистичному та інших стилях мови; зовсім обмежено вдаються до них в оціфіційно-діловому мовленні, а також і в народній творчості.