28. Стилістчині можливості екзотизмів, варваризмів, інтернаціоналізмів

Варваризми – іншомовні слова та звороти, що не стали загальновживаними, повністю не засвоїлися в мові: уїк-енд, віва, альма-матер. Варваризми використовують під час опису чужоземних звичаїв, звичок тощо. Часто варваризми зберігають іншомовну графічну форму: pro domo, vivere memento.

Екзотизми – слова, запозичені українською мовою з інших мов для позначення реалій життя іншого народу чи країни: меджліс, тореадор, гейша, фазенда, сарі, барбекю.

Інтернаціоналізм - слово, що виникло спочатку в одній мові, а потім з неї запозичене в більшість інших мов світу для позначення цього поняття. Такі насамперед спеціальні терміни більшості наук, назви технічних пристроїв (мікроскоп, телефон, супутник, Інтернет), громадських інститутів (поліція, республіка, академія), спортивна лексика (передусім саме слово спорт), різного роду екзотизми (самурай, томагавк і т. п.). Інтернаціоналізми (крім останнього випадку) рідко бувають стовідсотковими, тому що в ряді мов для них часто створюються не запозичення, а кальки.

29. Лексика за сферою вживання

Сфера вживання – умови спілкування в окремій галузі матеріального чи духовного виробництва.

1) загальновживана лексика – нульова стильова забарвленість

2) термінологічна – слова, що називають поняття різних галузей науки

- філософські

- загальнонаукові

- спеціальні

30. Стилістичні можливості термінів

Терміни – лексика наукового, офіційно-ділового стилів.

Стилістичні можливості термінів: стислі, легкі в утворенні похідних, однозначні;

Використовуються для надання тексту відтінків іронії чи сатири, інтелектуалізації твору, побудови метафоричності. У художньому стилі – засіб професійної індивідуалізації персонажів: фонема, морфема, присудок, синонім. Термінологічна лексика має забезпечувати точність у передаванні різних спеціалізованих понять, а тому двозначність у трактуванні є неприпустимою.

31. Стилістичні можливості поетизмів

Поетизми – слова або звороти особливого естетичного змісту, які витворюють специфічне враження, породжують стан духовного піднесення.

Поетизмами слід вважати слова, що мають образне високе звучання: сизий орел, лицарство, Чумацький шлях, терновий вінок, золота осінь.

Емоційно-експресивна лексика спрямована на досягнення певної прагматичної мети: вплинути, подіяти, викликати певну оцінку, уяву, образ, ставлення, викликати естетичне задоволення (емоція – стан психіки людини, експресія – емоційний вияв). Слова, що здатні вплинути на емоційну сферу мовців можуть бути такими: любов, кохання, гарненький, радість, злющий, сердешний. Поетизми та емоційно-експресивна лексика широко використовуються у художньому стилі.

Прийом одивлення – подання звичайного предмета з іншого боку (є в конспекті до цього пункту, зайвим не буде – прим.).

32. Стилістичні можливості розмовної та просторічної лексики

Розмовна лексика – слова, що виникли і вживаються у живому усному мовленні: козарлюга, дрібничка, багатенько, електричка, роботяга. Характеризується наданням текстові колориту розмови, використовується у художньому, рідше в публіцистичному й епістолярному стилях.

Просторічна лексика – слова, що вживаються у спілкуванні, не обмеженому етичними нормами, дещо безцеремонна лексика: братан, роззява.

- згрубіла лексика

- спотворені помилкові слова

Просторіччя зберігається в недостатньо освічених людей, причому зливається з мовленням людей, які здобули освіту, але володіють літературною мовою.