
- •1. Фразеологія як наука. Поняття «фразеологічна одиниці». Властивості фразеологічних одиниць. Формальні та лексико-семантичні ознаки фразеологізмів.
- •2. Класифікація фразеологізмів за ступенем мотивації, за походженням, за функціонуванням.
- •3. Логіко-понятійні, образні, предикативні та непредикативні мовні одиниці
- •4. Афористика. Групи афоризмів: фольклорні та книжково-літературні
- •5. Стилістичні функції афоризмів
- •6. Індивідуально-авторські фразеологізми
- •7. Трансформація фразеологізмів
- •8. Сфера функціонування трансформованих фразеологізмів
- •9. Способи трансформації
- •10. Узагальнення стилістичних засобів фразеології. Аналіз між стильових та функціонально закріплених фразеологізмів
- •11. Класифікаційні ознаки префіксів та суфіксів. Властива їм синонімія та омонімія. Стилістична забарвленість.
- •12. Суфікси позитивної та негативної оцінки
- •13. Іменниковий словотвір: стилістичні можливості
- •14. Прикметниковий словотвір: стилістичні можливості
- •15. Дієслівний словотвір: стилістичні можливості
- •16. Прислівниковий словотвір: стилістичні можливості
- •17. Апофонія у формотворенні та словотворенні
- •18. Оказіоналізми
- •19. Стилістичні функції оказіоналізмів — розкрито у попередньому питанні.
- •20. Оказіональні іменники та дієслова
- •21. Морфологія як наука. Стилістичні можливості морфологічних засобів стилістики
- •22. Структурно-функціональна модель іменника. Категорії числа, роду, відмінку іменника з точки зору стилістики
- •23. Короткі та повні форми прикметника, стягнені та нестягнені форми, ступеневі порівняння: стилістичні настанови
- •24. Стилістичні можливості займенників та числівників
- •25. Омонімічне функціонування займенників
- •26. Стилістичні можливості дієслівних категорій (часу, способу, особи). Транспозиція категорій
- •27. Стилістичні можливості службових частин мови
- •1.Визначення поняття «стиль». Думки діячів минулого про стиль.
- •3.Функціональні стилі української літературної мови (кількість, історія їх становлення, складові, що унормовують кожний із них).
- •4.Стилістичні фактори (чинники).
- •5.Характеристика наукового стилю (визначення, підстилі, жанри, сфера використання, загальні особливості, особливості на мовних рівнях).
- •6.Характеристика офіційно-ділового стилю (визначення, підстилі, жанри, сфера використання, загальні особливості, особливості на мовних рівнях).
- •8.Характеристика розмовного стилю (визначення, сфера використання, загальні особливості, особливості на мовних рівнях).
- •9.Характеристика художнього стилю (визначення, підстилі, жанри, функції, сфера використання, загальні особливості, особливості на мовних рівнях).
- •10,11.Характеристика епістолярного стилю (визначення, жанри, сфера використання, загальні особливості, особливості на мовних рівнях, історія ставлення, форми,функції).
- •12.Літературні стилі: становлення, теорія трьох стилів. Розрізнення понять літературний стиль, напрям, течія. Аналіз одного (на вибір) літературного напряму.
- •13. Взаємопроникнення стилів
- •14. Мовний знак (визначення, класифікації) та його особливості
- •15. Словесний знак. Етапи становлення словесно-мовного знаку. Схема словесно-мовного знаку Зарицького
- •16. Парадигматичні та синтагматичні властивості мовного знака. Ас. Дуалізм Карцевського
- •21. Стилістика як вчення про культуру мови та мовні прикраси.
- •22. Загальнолітературна (загальнонаціональна) та літературна мови. Позалітературні компоненти.
- •23. Визначення поняття «суржик». Механізми творення. Функціонування в різних стилях. Стилістичні функції
- •24. Стилістичні можливості фонетики
- •25. Характеристика походження слів. Запозичені слова. Шляхи запозичення. Умови запозичення. Наукові підходи до процесів запозичення іншомовних слів
- •26. Засвоєння іншомовних слів зі стилістичного погляду
- •27. Стилістичні можливості слів старослов’янського походження
- •28. Стилістчині можливості екзотизмів, варваризмів, інтернаціоналізмів
- •29. Лексика за сферою вживання
- •30. Стилістичні можливості термінів
- •31. Стилістичні можливості поетизмів
- •32. Стилістичні можливості розмовної та просторічної лексики
- •33. Стилістичні можливості жаргону
- •34. Стилістичні можливості термінів діалектизмів
- •35. Змінність лексичного складу (архаїзми, історизми, неологізми)
- •36. Функціоунування конкретних і абстрактних слів
- •37. Функціонування власних назв
- •38. Моносемічні та полісемічні слова
- •Художні засоби мови. Типи тропів. Функціонування художніх засобів письма у стилях української мови
- •Стилістичні можливості порівняння та епітетів
- •Стилістичні можливості метафори і персоніфікації
- •Стилістичні можливості метонімії та синекдохи
- •Стилістичні можливості оксюморона
- •Стилістичні можливості гіперболи та літоти
- •Синонімія. Види лексичних синонімів (ідеографічні, стилістичні, контекстуальні). Стилістичні функції синонімів у різних стилях
- •Визначення «Евфемізм» та «Дисфемізм» Соціальні та мовні умови виникнення, стилістичні можливості
- •Визначення стилістичних прийомів: перифраз, ампліфікація, тавтологія. Їх стилістичні можливості
- •Явище антонімії. Класифікація антонімічних пар (семантичні, структурні, контекстуальні). Стилістичні прийоми : антитеза та енантіосимія. Стилістичні функції антонімії.
- •Омонімія. Класифікаційні ознаки омонімів. Питання розмежування полісемії та омонімії. Стилістичні функції. Міжмовна омонімія та її стилістичні можливості.
- •Визначення поняття «паронімія». Класифікаційні ознаки паронімів. Стилістичні функції.
- •2. Стилістичні ресурси і можливості синтаксису
- •3. Синтаксичні засоби книжково-письмові та усно-розмовні
- •4. Синтаксичні можливості художнього стилю укр. Мови
- •5. Синтаксичні особливості розмовного стилю:
- •6. Стилістичні можливості синтаксису наукового стилю сучасної української літературної мови.
- •7. Стилістичні можливості синтаксису офіційно-ділового стилю сучасної української літературної мови.
- •8. Стилістичні можливості синтаксису публіцистичного стилю сучасної української літературної мови.
- •9. Стилістика головних членів речення.
- •10. Стилістичні можливості речень за метою висловлювання та емоційним викладом.
- •11. Односкладні речення: стилістичний аналіз.
- •12. Стилістичні можливості другорядних членів речення.
- •13. СТилістичні фунції повних й неповних речень. Слова-речення.
- •14. Стилістичні можливості парцелярії та градації.
- •15. Стилістичні властивості відокремлених членів речення
- •16. Стилістичні властивості однорідних членів речення
- •17. Стилістичні можливості вставних членів речення
- •18. Стилістичні можливості звертань та вигуків
- •22. Стилістичні можливості періоду тексту
- •27. Стилістичні фігури та їх види
- •28. Стилістичні можливості інверсії
- •29. Стилістичні можливості повтору (витлумачення інших стилістичних фігур. Заснованих на повторі: анафора, епіфора, рефрен тощо)
- •30. Тавтологія. Причини її появу. Неминуча тавтологія, стійкі вислови тавтологічного характеру. Стилістичні можливості тавтології.
- •31. Стилістичні можливості ампліфікації
- •32. Текст. Властивості тексту. Напруга та напруженість тексту. Різновиди напруженості. Причини напруженості.
- •1 Класифікація
- •2 Класифікація
- •3 Класифікація
- •33. Виклад та способи викладу.
- •2. Опосередкований, коли зміст викладається іншою особою.
- •34. Безпосередній спосіб викладу та його різновиди. Функціонування різновидів у стилях сучасної укр. Літ-ної мови.
- •35. Опосередкований спосіб викладу: пряма мова, вільна пряма мова, напівпряма мова, внутрішня мова, внутрішній монолог. Функціонування у стилях сучасної укр. Літ-ної мови.
- •36. Модальність. Різновиди модальності
- •37. Стилізація
- •38. Розрізнення стилізації від інших дотичних до неї термінів.
13. Взаємопроникнення стилів
найзакритіший – офіційно-діловий. В нього найважче використовувати елементи інших стилів, оскільки він передбачає сталий набір певних висловів, кліше.
найвідкритіший – художній стиль, оскільки в ньому використовуються елементи усіх можливих стилів, для відтворення певних подій, емоцій, переживань тощо.
Більшість стилів «співпрацюють» одне з одним, тобто в різних стилях використовуються елементи різних стилів. Також варто зазначити, що існує певний масив лексики, який притаманний усім стилям одночасно.
14. Мовний знак (визначення, класифікації) та його особливості
Мовний знак – це будь-який матеріальний об’єкт, якому приписане певне значення і який виконує роль засобу спілкування
Бувають:
- одиночні;
- системні;
Мовний знак — це одиниця мови, тобто букви, які складаються як із звукових знаків (фонем), так і з відповідних їм друкарських, графічних знаків. З мовних знаків будуються слова, які об'єднуються в речення.
Основні соціальні функції мовних знаків:
- позначення предметів, вираження людського духу, думок, почуттів, настрою, бажань, потреб людини; пізнавальна;
- інформаційна, тобто за допомогою мовних знаків передаються відомості, знання від людини до людини;
- комунікативна, тобто функція спілкування;
- культурологічна (мовні знаки, знакові системи є засобом засвоєння національної та загальнолюдської культури окремою людиною або соціальною групою, засобом передачі культурних традицій, певного досвіду, навичок, умінь).
15. Словесний знак. Етапи становлення словесно-мовного знаку. Схема словесно-мовного знаку Зарицького
Словесно-мовний знак – одиниця будь-якого рівня мови: від фонеми до тексту, яка є носієм значення і використовується як матеріал для побудови висловлювання.
Етапи становлення:
різьблення і кольорові зображення
клинописний рівень (шумери, вавилоняни, перси)
ієрогліфи
алфавітні знаки, найдавніші алфавіти без голосних
Зарицький використовує для зображення слова, як мовного знака геометричну форму куба. Бічні площини – a – денотативне значення (відображення у мові певного об’єкта позамовної дійсності), b – сигніфікативне значення – ставлення до одиниці мовлення, c – граматичне (структурне) значення, d – стилістичне. Верхня площина – k – фонетична зовнішність, нижня площина – l – морфологічна зовнішність.
Таким чином, бічні площини abcd в сумі є змістом слова, тоді як kl – форма слова, або план вираження.
16. Парадигматичні та синтагматичні властивості мовного знака. Ас. Дуалізм Карцевського
Асиметричний дуалізм мовного знака – форма мовного знака намагається набути нового значення, а нове значення прагне втілитися в нову форму. Намагання форми набути нових значень призводить до полісемії. Прагнення значення втілитися в нову форму викликає синонімію. Отже, є два основних наслідки асиметричного дуалізму – синонімія, полісемія.
Синтагматичні властивості – міжзнакові відношення. Проявляються у сполучованості слів. Допомагає зрозуміти як цей знак діє, як поводить себе у співвідношенні з іншими знаками.
Парадигматичні – внутрішні властивості мовного знака. Дозволяють дізнатися принципи побудови мовного знака
17. Мови за типами знаків (вербальні та невербальні):
вербальні (словесні)
невербальні
Невербальні мови:
Кінетично-зорова ( тілесні рухи, міміка, поза тощо)
Звуково-слухова (сигнали – звуки тривоги у військових, дверний дзвінок тощо)
Графічно-зображувальна(дорожні знаки, живопис, графіка)
18. Вербальна мова, класифікаційні ознаки
Вербальна мова — це словесна мова, відмінна від названих у 17 питанні невербальних мов. Це знаки, слова і словосполучення,а також сукупність правил поєднання слів. Функції вербальної мови у питанні 19.
19. Визначення поняття «словесна мова», її групи одиниць, функції
Словесна мова — сукупність знаків і правил вживання цих знаків для побудови слів.
Функції:
комунікативна;
ідентифікаційна;
гносеологічна;
експресивна;
естетична;
культурологічна;
номінативна;
магічно-містична тощо.
Одиниці словесної мови: - номінативні (слова і словосполучення), - релятивні (сукупність правил поєднання слів).
20. Мова і мовлення. Мовленнєва діяльність та мовленнєві уміння. Форми мовлення та види мовлення.
Мова – сукупність елементів, які виконують функцію засобів спілкування
Мовлення – результат процесу вираження думки засобами мови (процес висловлювання)
Мовленнєва діяльність – сукупність психофізичних дій людського організму, що полягає у використанні мовних засобів для вираження або сприйняття думки.
Форми мовлення:
звуково-слухове;
графічно-зорове.
Види мовлення:
рецептивний;
продуктивний.
Мовленнєві уміння:
говоріння;
слухання;
аудіювання;
письмо;
читання.