Запитання до заліку (3 курс, 6 семестр)

1. Фразеологія як наука. Поняття «фразеологічна одиниці». Властивості фразеологічних одиниць. Формальні та лексико-семантичні ознаки фразеологізмів.

Фразеологія (від гр. phrasis "вираз" і logos "наука") - 1) сукупність фразеологізмів даної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови. Предметом фразеології як науки є дослідження природи фразеологізмів і їх ознак, а також виявлення закономірностей функціонування їх у мові. Фразеологічною одиницею, або фразеологізмом, називається стійке сполучення слів, граматично організованих за моделлю словосполучення або речення. Фразеологізми характеризуються семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення й автоматичним відтворенням у мовленні. Напр.: збитії з пантелику: біла ворона; прокрустове ложе; сім разів відміряй, а раз відріж; буде й на нашій вулиці свято; коефіцієнт корисної дії; мир та лад великий клад; - стійкі словосполучення. Це готові сполучення слів, які не створюються в мовленні подібно до вільних словосполучень (новий костюм, великий будинок, читати газети, йти до школи), а відтворюються: якщо мовцеві необхідно вжити фразеологізм, то він його вилучає, як і слово, в готовому вигляді зі свого фразеологічного запасу, а не будує його заново. Функції: відтворюваність, цілісність значення, стійкість, еквівалентність слову (кіт наплакав), емоційно-експресивний складник; оцінна, емоційно-експресивна, характеристична, гумористична, інтелектуалізації, створення урочистого і зниженого тону. У процесі вивчення ФО називалися їх різні ознаки: семантична цілісність, відтворюваність, фразеологічна відтворюваність, метафоричність, стійкість, еквівалентність слову, нарізно-оформленість, наявність не менше двох повнозначних слів, неперекладність та ін. Чи не найчастіше головною ознакою ФО називають їх відтворюваність у процесі мовлення, через що вони й набувають стійкості. Фразеологізми утворюють специфічну систему одиниць, об'єднуючись у її складі за кількома типологічними ознаками. Семантична цілісність полягає в тому, що значення фразеологічної одиниці не може бути витлумачене, інтерпретоване на основі безпосереднього врахування значень складників - відповідних слів, які належать до лексичної системи. Відтворюваність фразеологізмів в мовленні пояснюється тим, що вони вже існують у мові (свідомості, пам'яті) як готові „блоки”, з яких ми конструюємо речення і які використовуємо в процесі образної номінації предметів, явищ, властивостей. Вони не створюються в мовленні подібно до вільних словосполучень, вживання яких мотивується конкретними комунікативними потребами, а відтворюються як готові одиниці з фіксованим значенням, компонентним складом і структурою. Фразеологічні одиниці відтворюються як готові надслівні утворення, які беруться членами певного мовного колективу з пам'яті. Сталість фразеологізму забезпечується тим, що він завжди має у своєму складі одні й ті ж слова (інколи з певними варіаціями), що розташовуються у фіксованому порядку. Експресивність як ознака фразеологічних одиниць постає з їхнього призначення - передавати через почуття наше ставлення до фактів навколишньої дійсності, підсилювати логічний та емоційний зміст висловлюваного, виступати засобом суб'єктивного увиразнення мови.