Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
philosophy.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
81.41 Кб
Скачать

Скептицизм

Для давньогрецького скептицизму (Аркесілай, Карнеад, 3-2 століття до н.е.), пізніше Енесідем і Секст Емпірик характерні ідеї сумніву в достовірності відчуттів, однакової доказовості протилежних думок, з чого випливає утримання від будь-яких суджень.

Кинізм В основному вивчали етичні проблеми та їхній вплив на суспільство, ігноруючи вивчення теорії пізнання й розвитку суспільства. Кініки були послідовниками Антисфена. Виражали настрої демократичних прошарків сучасного їм рабовласницького суспільства. Основою щастя і благодаті вони вважали нехтування суспільних норм, відмову від багатства, слави, всіх чуттєвих задоволень, досягнення незалежності та внутрішньої свободи особистості. Еклектизм напрям , для якого характерні поєднання елементів різних філософських систем і тенденція до нівелювання відмінностей між ученнями і школами.

Еклектизм був більш-менш поширений у школах епікурейців, стоїків, академіків, перипатетиків, кініків. V. релігійний період (середина III - середина VI в) : містично-інтуїтивне пізнання вищого, звільнення людини від гніту матеріального, аскеза як шлях філософії і життя, школи: неоплатонизм (засновник - Гребель), що синтезував ідеї Платона і Арістотеля.

Неоплатонізм виник в античній філософії як остання спроба синтезувати уявлення про Космос та людину в одне вчення, переважно на підставах платонівської філософської традиції. Плотін, Порфирій, Прокл— найвідоміші представники цього завершального в античній філософії напряму думки. Неоплатоніки конструювали вчення про ієрархічність будови Дійсності. Основою буття є божественне (але безособове, на відміну від прийнятого у християнстві). «Єдине» як остання підстава існування будь-якого буття. Все інше існує, як і Єдине, вічно, тому питання про походження всього замінюється в неоплатонізмі питанням про залежність одного буття від іншого. В цьому розумінні «Єдине» шляхом поступового послаблення в низхідному порядку обумовлює «розум», потім «душу», «Космос», «матерію» (під якою, як і у Платона, розуміється небуття). Чуттєвий світ у неоплатоніків— це єдність ідей розуму, душі та матерії. Цей світ протяжний, тривалий, неістинний. Душа людини неречовинна, безтілесна, вона пов'язана не тільки з тілом, а й з божественною душею. Мета земного життя— звільнення від тілесності, чуттєвості через вдосконалення морального життя і наступного після смерті злиття з божеством. Саме в неоплатонізмі вперше проводиться ідея тріадичного, низхідного розвитку будь-якого предмета, навіть Бога. Це перебування в собі— вихід з себе— повернення в себе. Найбільш детально цю ідею опрацював Прокл, тому його визнано християнською церквою святим.

Ідеї неоплатонізму про існування ідеального світу, про втілення ідеї в матерію, про безсмертя душі, про пантеїстичний зв'язок божественного та світського не загинули разом з розпадом античного суспільства. Вони мали значний вплив на християнську теософію Середньовіччя (Пліфон) та на філософію доби Відродження і Нового часу. VI. християнський період (I - III вв. - VI - VII вв) : досвід раціонального визначення догм нової релігії в мові категорій грецької філософії. Проте перемога релігійного християнського світосприйняття була, по суті, подоланням способу мислення древніх греків. Це підготувало грунт для середньовічної цивілізації.

Специфіка античного способу філософствування пов'язана передусім з переробкою як власної міфологічної спадщини на природних, натурфилософских принципах, так і з переробкою позитивних знань древніх Східних цивілізацій (єгипетською, вавілонською), що виникли з практичних потреб техніки, торгівлі, шляхів сполучення. У грецьких філософів головним є прагнення дати наявним знанням детальне теоретичне і логічне обгрунтування в космологічних і фізичних побудовах. Греки виявляють схильність саме до обгрунтування, виведення, раціонального розуміння висунених положень, що стало причиною виникнення наукової культури мислення, специфічної для європейської цивілізації. Фізика, логіка, математика як обгрунтовані системи знання, а не збори тез і відкриттів, стали наслідком вказаних прагнень грецьких філософів.

Список використаної літератури : wikipedia.org daviscountydaycare.com ukrefs.com.ua all-filosof.ru

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]