84. Договірні та недоговірні зобов'язання. Основні роботи:

1. Боднар Т.В., Барвено, Луць, Біляневич, Красавчиков – договірні

2. Отраднова О.О. - недоговірні

Основний матеріал

Сібільов пропонує визначати договірне зобовязання як відносне правовідношення, що триває між юридично рівними і майново самостійними особами, що виникає на підставі укладеного договору, який виражає загальну волю на досягнення цивільно-правових результатів майнового чи немайнового характеру, настання яких відбувається у разі здійснення певних активних дій, що відповідають праву вимоги кредитора і не зачіпають прав і законних інтересів третіх осіб, котрі не є учасниками зазначеного правовідношення.

Господарський кодекс поряд з ЦК теж вживає термін “зобовязання”, щоправда, іменуючи його господарським зобовязанням. Проте, не є доцільним їх розмежовувати в різних кодексах.

Договірні зобовязання у цивільному праві – це зобовязання, що виникають на підставі договору і опосередковують майнові цивільні відносини, зокрема договірні цивільно-правові відносини у сфері підприємницьокї діяльності.

Договірні зобовязання у цивільному праві регулюються нормами ЦК та інших актів цивільного законодавства. Окремі ж особливості щодо підстав винкнення, змісту, виконання, припинення, розірвання, недійсності господарсько-договірних зобовязань як різновиду цивільних договірних зобовязань урегульовані також нормами ГК України.

Зобов’язання можуть виникати не лише з договорів, але і з інших правових підстав, наприклад односторонніх правочинів, завдання шкоди та безпідставного набуття, збереження майна. Вони відомі в юридичній літературі як недоговірні зобов’язання.

Правове регулювання недоговірних зобов’язань здійснюється окремим підрозділом 2 Розділу 3 ЦК України.

Недоговірні зобов’язання слід відмежовувати від договірних:

договірні зобов’язання виникають у разі укладення цивільно-правового договору (зокрема, договірна відповідальність настає за невиконання або неналежне виконання умов договору), а недоговірні в тому випадку, коли суб’єкти не знаходилися в цивільних правовідношеннях (однак правила про деліктну відповідальність поширюються й на завдання шкоди особою, з якою у потерпілого укладено договір, наприклад, відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) (ст.1209-1211 ЦК України);

договірні зобов’язання - це завжди існуючі між сторонами зобов`язання, а недоговірні - це завжди новий юридичний обов`язок, а в деліктних зобов’язаннях він покладається на правопорушника замість невиконаного;

договірні зобов`язання є відносними, а недоговірні виникають з порушення абсолютних прав;

договірні зобов’язання регулюється як імперативними, так і диспозитивними нормами, а недоговірні - виключно імперативними;

у разі невиконання або неналежного виконання договірного зобов’язання можлива відповідальність як у формі відшкодування збитків, так і у формі сплати неустойки, штрафу, а недоговірні зобов’язання виступають тільки у формі відшкодування шкоди;

у договірних зобов’язаннях на розмір відповідальності впливає вина кредитора, а для зобов’язань із відшкодування шкоди має значення тільки умисел і груба необережність потерпілого та матеріальний стан заподіювача шкоди – фізичної особи.

Законодавець розрізняє наступні види недоговірних зобов’язань:

зобов’язання із публічної обіцянки винагороди;

зобов’язання із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення;

зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи;

зобов’язання із створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;