83. Систематизація цивільно-правових зобов'язань у науці цивільного права. Основні роботи

1. Основні роботи вказані у питання №81.

Основний матеріал

Питання класифікації і систематизації цивільно-правових зобов'язань є не лише об'єктом уваги дослідників, але і предметом їх наукових дискусій.

В основу класифікації зобов'язань науковцями покладаються різні критерії, найпоширенішими з яких є: а) підстави виникнення, б) зміст і співвідношення прав і обов'язків сторін, в) характер предмета виконання, г) суб'єктний склад зобов'язання.

1) за змістом і співвідношенням прав і обов'язків сторін виокремлюють такі види зобов'язань:

а) односторонні і взаємні (двосторонні), серед яких вирізняють зустрічні зобов'язання;

б) прості (сторони зв'язані лише одним обов'язком і одним правом) і складні (кожна із сторін має кілька обов'язків і кілька прав);

в) змішані (комплексні), що складаються з кількох різноманітних договірних зобов'язань.

2) За характером (визначеністю) предмета виконання зобов'язання поділяються на альтернативні і факультативні, основні і додаткові (акцесорні). Окремо виділяються грошові зобов'язання, предметом яких є дії щодо сплати грошей.

3) За суб'єктним складом розрізняють зобов'язання з множинністю осіб (боржників або кредиторів), зобов'язання з участю третіх осіб та зобов'язання з переміною осіб.

4) Особливе значення і загальне визнання в цивілістиці отримала класифікація зобов’язань, запропонована Іоффе О.С. у роботі «Обязательственное право» (1975) за так званим комбінованим класифікаційним критерієм, що поєднує економічні та юридичні ознаки:

1) зобов’язання по оплатній реалізації майна (купівля-продаж, поставка, міна, довічне утримання);

2) зобов’язання по оплатній передачі майна в користування (майновий найм, найм жилого приміщення);

3) зобов’язання по безоплатній передачі майна у власність або в користування (дарування, позичка);

4) зобов’язання по виконанню робіт (підряд, підряд на капітальне будівництво);

5) зобов’язання по наданню послуг (доручення, комісія, зберігання, експедиція);

6) зобов’язання із перевезень (залізничних, морських, повітряних тощо);

7) зобов’язання по кредиту та розрахунках (позика, банківське кредитування, банківський рахунок, розрахункові правовідносини, чек, вексель);

8) зобов’язання по страхуванню (майнове та особисте страхування);

9) зобов’язання із сумісної діяльності (громадян, організацій);

10) зобов’язання, що виникають із односторонніх правомірних дій (публічна обіцянка винагороди, ведення чужих справ без доручення);

11) охоронні зобов’язання (зобов’язання, що виникають із заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставного придбання або збереження майна).

5) За підставами виникнення зобов'язання поділяються на три групи:

а) зобов'язання з договорів та інших правочинів (за критерієм правомірності ця група зобов'язань деякими авторами іменується регулятивними зобов'язаннями);

б) зобов'язання із неправомірних дій (за критерієм правомірності — охоронювальні);

в) зобов'язання з інших юридичних фактів.

Більш простий і звичний поділ цивільних зобов'язань за вказаним критерієм, який уже став традиційним як в юридичній літературі, так і в ЦК України, на договірні і недоговірні, серед яких окремо виділяють деліктні зобов'язання.

Саме в такому ключі побудований ЦК України.