81. Загальна характеристика вчення про зобов'язання. Основні роботи:

1. Агарков М.М. Обязательства по советскому гражданскому праву.

2. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М., 1950.

3. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М., 1975.

4. Гавзе Ф.И. Обязательственное право: Общие положения.–Минск, 1968.

5. Толстой В.С. Исполнение обязательств. – М.: Юрид. лит., 1973.

6. Зобов’язальне право: теорія і практика / За ред. Дзери О.В. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.

7. Боднар Т.В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві. – К.: Юрінком Інтер, 2005.

8. Боднар Т.В. Договірні зобов’язання в цивільному праві (загальні положення) . – К.: Юстиніан. – 2007.

9. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Дис... докт. юрид. наук. — К. 2006.

10. Беляневич О.А. Теоретичні проблеми господарського договірного права: Дис... д-р. юрид. наук. — К., 2006.

11. Отраднова О.О. Недоговірні зобов’язання в цивільному праві України: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер. – 2009.

Основний матеріал

За словами відомого французького вченого Рене Давида, зобов'язальне право вважається центральним розділом цивільного права, головним об'єктом юридичної науки, який завдяки своєму великому практичному значенню є об'єктом постійної уваги юристів.

Як зазначає Н.С. Кузнєцова, зобов'язальне право і за своїм значенням у системі цивільно-правових норм, і за обсягом правового матеріалу виходить далеко за межі звичних уявлень про правовий інститут і фактично є структурованою підсистемою, підгалуззю цивільного права. Як підгалузь цивільного права (поряд із такими підгалузями, як речове право, право інтелектуальної власності, спадкове право, міжнародне приватне право) зобов'язальне право розглядається і вченими інших пострадянських держав (Суханов Е.А., Сулєйменов М.К., Басін Ю.Г. та ін.).

Системно-структурна побудова норм зобов'язального права дає підстави поділяти його на три частини: загальні положення про зобов'язання, загальні положення про договір та окремі види зобов'язань, що в cвою чергу охоплюють низку тісно пов'язаних між собою субінститутів.

Зобов'язання (obligatio) з часів римських юристів (попри те, що з'явилося воно значно пізніше від речових правовідносин) і до наших днів завдяки своєму значенню в регулюванні цивільних майнових відносин завжди було предметом пильної уваги не лише законодавця, але і представників науки цивільного права.

Поняття зобов'язання пройшло в своєму історичному розвитку тривалу і складну еволюцію, і нині воно не лише далеко не те, чим було на початку свого існування в римському праві, але і відрізняється за окремими своїми характеристиками від того зобов'язання, яке понад 80 років існувало в радянському і пострадянському цивільному законодавстві (до прийняття ЦК України).

82. Поняття та правова природа зобов'язання в цивільному праві України. Основні роботи

1. Синайский В.И. Русское гражданское право. — М.: Статут, 2002

2. Майданик Р. Поняття зобов'язання в цивільному праві України // Підприємництво, господарство і право. — 2006. — № 3. — С. 68-71

3. О.С.Іоффе у роботі «Обязательственное право» (1975