38. Особливості механізму цивільно-правового регулювання. Основні роботи:

Ті ж самі, що і в питання №37, додати можна

1) Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юридическая литература, 1974.

2) Агарков М.М. Учение о ценных бумагах. Научное исследование.

Основний матеріал

Михальнюк О.В. пропонує розглядати особливості механізму цивільно-правового регулювання через такі основні моменти:

- норми (більш детально у питання №39)

- суб’єкти

1) мають назву фізична особа, - людина, раніше був громадянин (адже був зв’язок з державою), а сьогодні даний зв’язок немає значення для врегулювання відносин нормами цивільного права.

2) юридична особа, а в господарському праві – суб’єкт підприємницької діяльності (у цивільному праві підприємство – як об’єкт, як цілісний-майновий комплекс );

3) держава і інші публічно правові утворення – органи місцевого самоврядування і інші органи публічної влади.

Для того, щоб стати суб’єктом необхідно мати правосуб’єктність:

1) правоздатність – ст. 25 ЦКУ; 2) дієздатність – ст. 30 ЦКУ

3) деліктоздатність – здатність нести відповідальність, у цивільному кодексі включено до поняття дієздатності.

Правоздатність розглядається з різних точок зору:

– у радянські часи: статична правоздатність – Братусь 1950 рік – «Субьекты гражданского права», «Юридические лица в советском гражданском праве», основні положення: «Зміст правоздатності залежить від державного визнання і не залежить від правовідносин з іншими суб’єктами. Правоздатність – абстрактна передумова виникнення прав і обов’язків, яка виписана в законах».

- у радянські часи: динамічна правоздатність – Агарков 1940 «Обязательства в советстком гражданском праве», основні положення: «Зміст залежить не лише від гарантованості державою, але й від того якими конкретними правами володіє суб’єкт і в яких відносинах перебуває з іншими суб’єктами. Він з пливом часу обсяг правоздатності зменшується». Наприклад: особа ніколи може не стати власником, а іноді може стати, але з годом може позбавитись свого права власності.

ОБЄКТ цивільних прав

Загальне розуміння – з приводу чого виникають цивільні права і обов’язки – ст. 177 ЦКУ.

Не всі вчені об’єкт відносили до елементу правовідносин:

!!! Халфіна «Общие учения о правоотношениях»: вони не є об’єктом цивільних правовідносин, а відносить учасників, їхні права та обов’язки у взаємозв’язку, реальна поведінка учасників правовідносин у відповідності з правами і обов’язками. Об’єкти – речі матеріального світу, результати духовної творчості, у певні формі. Вплинути правом можна лише на поведінку осіб, а не на об’єкт.

!!! Агарков: повністю поділяє думку Халфіної.

!!! Шершеневич, Сергеєв і Толстой: об’єкти – це дії, які впливають на матеріальні об’єкти.

!!! ЦКУ: матеріальні об’єкти і дії, результати духовної творчості.

!!! Боброва: відносила всі об’єкти, які визначені у кодексі.

!!! Іофее: «Правоотношения по советскому гражданскому праву» і «Обязательственное право», основі положення:

1) юридичних об’єкт – поведінка, або дія зобов’язаний осіб;

2) матеріальний об’єкт – речі, або інші блага на які спрямована поведінка учасників правовідносин

- заходи примусу

Примус – вплив на особу або на її майно з боку владного суб’єкта з метою досягнення бажаної поведінки або певного правового результату.

Примус з боку приватної особи не допускається.

Вимоги до примусу:

1) він здійснюється на підставі норм права і в рамках засобів, які в них передбачені.

- ВИКЛЮЧЕННЯ з правил, недержавний примус – це самозахист.

Особливості примусу в цивільному праві:

1) на відміну від публічних галузей права, де чітко передбачена санкція – санкції не є характерними для цивільного права;

2) приватноправовий примус застосовується в рамках охоронних правовідносин (застосовується з моменту вчинення особою цивільного правопорушення);

3) спрямовані на майнову сферу порушника, а не на саму особу;

4) заходи впливу носять форму цивільно-правової відповідальності:

- відшкодування збитків;

- стягнення неустойки, - коли вона пряма передбачена у договорі або в законі.

Висновок

Особливості – це відокремленість суб’єктів в майновому і організаційному плані.

Особлива структурара цивільних відносин (обов’язку кореспондує суб’єктивне право і навпаки). Учасники є юридично рівними. Ці відносини виникають на підставі юридичних фактів, які в переважній більшості мають правомірний характер. Вони є вольовими, виникають виключно по ініціативі і волі учасників цих відносин.

Юридичною гарантією є заходи примусового характеру, які найчастіше мають майновий характер.