32. Розвиток науки цивільного права в дожовтневу добу. Основні роботи:

1. Майданник Р.А. Українська цивілістика: дореволюційний і 38ражданско періоди. // Юридична України. – 2009. - №1. – 49 – 55 с. – С. 51

2. Мейер Д.И. Русское 38ражданском право

3. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. 1917 –

4. Шершеневич Г.Ф. Наука гражданского права в России– Казань, 1893

Основний матеріал

19 ст. Дореволюційний період. Особливості українські землі входили до складу російської імперії.

ПОКРОВСЬКИЙ ЙОСИП ОЛЕКСІЙОВИЧ – ДМИТРО ІВАНОВИЧ МЕЙЄР, КОНСТЯНТИН ПЕТРОВИЧ ПОБЕДОНОСЦЕВ, ГАБРІЕЛЬ ФЕЛИКСОВИЧ ШЕРШЕНЕВИЧ.

ЙОСИП ОЛЕКСІЙОВИЧ ПОКРОВСЬКИЙ – стажувався в німечнинні і студіював там Римське право, ЗАГИСТИВ МАГІСТЕРСЬКУ роботу з теми: з римського права у нашому київському університеті. Потім до санкт – петербургу і там захистив докторську. Очолив кафедру історії римського права.

Й. Покровський закінчив Київський університет Св. Володими­ра і після захисту магістерської роботи був призначений виконую­чим обов'язки екстраординарного професора у цьому ж універси­теті. В 1902 р. захистив у Петербурзькому університеті докторську дисертацію за монографією «Право и факт в римском праве. Часть II. Генезис преторского права» (К., 1902), в 1903 р. став заві­дувачем кафедри римського права. У 1910 р. був обраний деканом юридичного факультету.

Одна з головних праць Й. О. Покровського «Основньїе про-блемьі гражданского права» не втратила своєї актуальності і сьо­годні.

Інші важливі праці Й. О. Покровського: «Лекции по истории римского права» (6 видань за 1897-1911 pp.), «Основньїе вопро-сьі владения в новом Германском уложении» (К., 1899); «Спра-ведливость, усмотрение судьи и судебная зтика. Дилеммьі совре-менного гражданского права в области договоров» (К., 1901); «Гражданский суд и закон. Проблема их взаимоотношения» (К., 1905); «Естественно-правовьіе течения в истории граждан­ского права» (СПб., 1909); «Абстрактний человек перед лицом гражданского права» (СПб., 1913); «Государство и человечество» (М., 1919)².

ДМИТРО ІВАНОВИЧ МЕЙЄР – стажувався в Берлані, потім повернувся в Росію. Він за життя не написав жодної роботи, але його лекції були блискучі. Його студенти видали його лекції і видали Руское гражданское право. 1858-1859 вперше було опубліковано. 20ге вид 1862 а в 1873 до цього курсу приєднали нарис по вексельному праву. Роба Мейєра спрямована не на зак-ВО а на право.

Русское гражданское право. Лекции Мейера по гражданскому праву и очерк вексельного права были изданы после его смерти А. И. Вицыным (позже в издании участвовал А. Х. Гольмстен).

Степень магистра Мейер приобрел 18 мая 1846 года, за сочинение: "Опыт о праве казны, по действующему законодательству", которое, согласно условиям времени, было представлено в рукописи и, потому, не дошло до нас. Через два года, 18 марта 1848 года, Мейер удостаивается докторской степени за сочинение, вошедшее впоследствии в изданный им Сборник: "О древнем русском праве залога", по которому не трудно узнать ученика исторической школы. В этой диссертации автор отстаивает аналогию между древним русским залогом и римской fiducia. По получению степени доктора, Мейер 20 апреля того же года был избран и 26 мая утвержден экстраординарным профессором на кафедре гражданского права, и только 13 июля 1852 года сделался профессором ординарным.

Занимаясь специально разработкой русского торгового права, Мейер с целью изучения торговых обычаев центра нашей отпускной торговли отправился в Одессу (в 1850 г.); результатом явились и доселе не имеющие себе подобных в нашей литературе торгового права, "Юридические исследования относительно торгового быта Одессы",

З Мейера формально почалася наука цивільного права в Росії ("Гражданское право России").

1856 року – помер. "Фикции в гражданском праве" – підручник написаний дуже зрозумілою мовою.

Його учень, професор Віцин за студентськими конспектами видав цей підручник, відредагувавши їх. Жодного разу процесор Віцин не дозволив собі поряд з прізвищем Мейера поставити своє прізвище. Учні Мейера: Гамбаров, Гуляв, Шершеневич. 1855 рік – завідував кафедрою цивільного права.

КОНСТЯНТИН ПЕТРОВИЧ ПОБЕДОНОСЦЕВ - був радником Олександра 3 . Курс цивільного права в 3 частинах. 1868 – 1-а чатсина – Вотчинние права, 2 – наследственние и зевещательная, 3-Договори и обязательства.

Юридические заметки и вопросі по наследственному и завещательном управу.

В 1859 году защитил магистерскую диссертацию «К реформе гражданского судопроизводства» и в 1860 году был избран профессором Императорского Московского университета по кафедре гражданского права, в 1862—1865 годах преподавал в нём.

В 1859–1865 годах Победоносцев получил приглашение преподавать в Московском университете курс «Гражданского судопроизводства».

ГАБРІЕЛЬ ФЕЛИКСОВИЧ ШЕРШЕНЕВИЧ – наодився в Херсонській губернії. Навчався в Росії і там захистив магістерську роботу н атему: СИСТЕМА ТОРГОВИХ ДІЙ : КРИТИКА ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ ТОРГОВОГО ПРАВА. 1891 – ЗАХИСТИВ ДОКТОРСЬКУ ДИСЕРТАЦІЮ: АВТОРСЬКЕ ПРАВО НА ЛІТЕРАТУРНІ ТВОРИ. Учебник Русского гражданского права, Курс торгового права в 2 томах. Після перевдення в 4 томах. Наука гражданского права в Росії 1893.

В 1885 году окончил юридический факультет Казанского университета.

Система торговых действий. Критика основных понятий торгового права (Казань, 1888, 317 с.)

Учебник торгового права (1899, 347 с; выдержал 7 изданий)

Курс торгового права (в 2 томах: 1888—1889; выдержал 3 издания; затем в 4 томах: тома 1 и 2 — СПб., 1908; т. 3 — СПб., 1909: т. 4 — М., 1912).

Учебник русского гражданского права (Казань, 1894; выдержал 11 изданий на протяжении 20 лет)

Общая теория права (в 4 томах: вып. 1 — М., 1910; вып. 2 — М., 1911; вып. 3 и 4 — М., 1912)

Общее учение о праве и государстве (М., 1908 и 1911 — два издания)

История философии права (1904—1905) Наука гражданского права в России (1893).

Теоретик права и государства Габриэль Феликсович Шершеневич (1863—1912) был профессором Казанского университета, а с 1906 по 1911 г. преподавал гражданское право в Московском университете. Ему принадлежит ряд крупных произведений: "История философии права" (1904—1905 гг.), "Наука гражданского права в России" (1893 г.), "Курс торгового права" (1899 г.), "Общая теория права" (1910—1912 гг.) в 4-х выпусках, "Общее учение о праве и государстве" (1911 г.) и др. Ряд работ Шершеневич посвятил конкретным проблемам теории права: "О применении норм права" (1893 г.), "Общее определение понятия о праве" (1896 г.), "О чувстве законности" (1897 г.) и др.

КУЗНЄЦОВА

Україна як самостійна держава не існувала. Частина була під пануванням Російської імперії, частина – під пануванням Австро-Угорщини, частина – під пануванням Польщі. До середини ХІХ століття власне науки цивільного права як галузі в Росії просто не існувало. Викладалося римське право. Істотний вплив на розвиток науки цивільного права мала судова реформа 1864 року. Після 1812 року повністю була змінена європейська традиція у російській правосвідомості. В якості орієнтира після Франції з’являється Німеччина.

У німецькі університети після закінчення російських університетів направлялися на стажування за державний кошт найкращі студенти з метою формування достойного викладацького корпусу. Першими за кордон поїхали Неволін, Мейер, Мітюков, Краєнфільд, Муромцев, Шершеневич. Особи, які направлялися на навчання за кордон обирали собі самостійно декілька спецкурсів. У Петербурзі кафедру цивільного права очолював Петражицький, у Москві – Соколовський, які проходили стажування в Берлінському університеті. Олександр Львович Маковський – очолює в Росії групу по розробці Цивільного кодексу. Написав вступну статтю до роботи Покровського Йосипа Олексійовича. Цікаво, що коли готували книжку не знайшлося жодної фотографії Покровського.