30. Модельний цк країн снд. Основний матеріал

Особливості : зарегульованість рег відносин, занадте втручання Д в сферу регулювання приватних відносин (крім ЗУ це саме врег постановами, інструкціями).

Проблема після розпаду СРСР: перегляду спадкового права, права власності, зобовязальних відносин, ПІВ.

ЗУ Про власність СРСР у 90 – х рр ЗУ Власність – вільний ринковий підхід у сфері власності.

Для того, щоб рег-ти цивільні відносини на єдиних засадах було модельне зак-во – це зрахок на який орієнтуютьсяч Д. Ніколи не застсоовувався на пряму.

МОДЕЛЬНИЙ ЦК КРАЇН СНД – 29 жовнтя 1994 на 5 пленарному засіданні міжпарламентської асамблеї Д учасниць СНД. Україну представляв А.С. Довгерт.

ПОБУДОВАНИЙ ЗА ПАНДЕКТНОЮ СИСТЕМОЮ, 3 ЧАСТИНИ.

Основне стосується інституту осіб, ф.о, змінено вк неповнолітніх знижено від 15 до 14 при визначені дієздатності. Всі ф.о поділені на 2 категорії: від 0 – 14 – неповна цив дієздатність, від 14 – 18 часткова.

Стососвно ю.о. осоновний поділ ю.о:

-на комерційні – мали п отрим прибуток,

-не комерційні. – не позбавлені п займатися підприємницькою діяльністю.

Комерційні: госопдарські товариства, господарські товариства, виробничі кооперативи, унітарні під-ва, некомерційні, споживчі кооперативи, громадські та релінійні орг-ї, благодій та ін фонди.

Уніітарні під-ва: ? закріплення майна. Закріплення майна за Д під-вами на праві господарського відання.

Було вирішено ? про участь ін Д закріплено участь Д і ін публічно – праоввоих утворень зокрема адміністратвино – тертиоріальних одиниць, іншими учасниками на рівних началах.

Країни, які приймали участь: Азербайджан Білорусія Вірменія Грузія Казахстан Киргизія Молдова Росія Таджикистан Туркменістан Узбекистан Україна.

ОТРАДНОВА

Принйтятя модельного кодексу сприяло гармонізації зак-ва. МЕТА: закласти найкращі норми, які в подальшому повинні бути відображені у ЦК окремих держав.

Принцятий 29.10.94 на пленарному засіданні міжпарламентської асамблеї держ – учасниць СНД. Україну предсатвляв Довгерт.

Основні принцип:

1. ф.о – зміна вікової категорії щодо дієздатності. 2. ю.о – 2 групи комерційні та некомерційні.

3. щодо участі Д у приватно правових відносинах, закріплений принцип рівності Д установ, адмін територіальних одиниць та ін учасників ЦП.

Важливе значення для гармонізації права держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в частині регулювання правовідносин щодо комерційної таємниці відіграють прийняті Міжпарламентською Асамблеєю держав-учасниць СНД модельні закони та кодекси, які мають статус рекомендаційних законодавчих актів, зокрема, модельні закони СНД “Про захист економічної конкуренції”, “Про захист високих технологій” 1996 року, “Про доступ до екологічної інформації” 1997 року, “Про міжнародний інформаційний обмін” 2002 року та інші. Особливої уваги заслуговує прийнятий в 1994-1996 роках Модельний цивільний кодекс СНД, участь в розробці якого брали й українські вчені-цивілісти. У ст. 35 цього кодексу зазначається, що цивільним законодавством захищається інформація, яка становить службову або комерційну таємницю, у випадку, коли інформація має дійсну або потенційну комерційну цінність в силу невідомості її третім особам, до неї немає вільного доступу на законних підставах і володілець інформації вживає заходів з охорони її конфіденційності. Спершу Модельний цивільний кодекс СНД містив досить детальні норми щодо нерозкритої інформації, в т.ч. комерційної таємниці та ноу-хау, моменту виникнення і припинення прав на нерозкриту інформацію, обсягу відомостей, які не можуть становити комерційну таємницю, зобов’язань з відшкодування шкоди, заподіяної неправомірним розголошенням чи використанням нерозкритої інформації, способів переходу прав на нерозкриту інформацію тощо. Проте в червні 2003 року п’ятий розділ “Інтелектуальна власність”  Модельного цивільного кодексу СНД був викладений у новій редакції, в якій нерозкрита інформація або комерційна таємниця в переліку об’єктів інтелектуальної власності вже не згадуються. Натомість зазначається, що у відповідності з законами і міжнародними договорами країн-учасниць СНД на їх території можуть визнаватись і охоронятись в якості об’єктів інтелектуальної власності й інші результати інтелектуальної діяльності.

Типовий закон – це не тільки засіб зближення законодавства різних країн з метою усунення правових перешкод для міжнародного обміну. Це ще й значна економія фінансових та інтелектуальних ресурсів. Наприклад, без створення моделі Цивільного кодексу для країн СНД багатьом країнам було б явно непосильно підготувати такий документ. Крім того, моделювання формою порівняльного правознавства та міжнародних наукових зв’язків. Тому практика розробки й застосування моделі у внутрішньому законодавстві набула значного поширення в цілому світі. Україна також досить активно використовує ці інструменти.

Автори Модельного цивільного кодексу для країн СНД, враховуючи реальний стан, висунули пропозицію усі результати творчої діяльності поділяти не на дві, а на три групи: об'єкти літературно-художньої власності, об'єкти промислової власності і засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Цей поділ знайшов визнання, принаймі в Україні і Російській Федерації. Справді, за своїм технічним чи творчим рівнем не можна зрівнювати винахід і фірмове найменування, літературні твори і знаки для товарів і послуг. Тому виділення зазначених засобів в окрему групу видається науково обгрунтованим, виправданим і доцільним. Хоча в міжнародно-правовій практиці цей поділ поки що не знайшов підтвердження, це зовсім не означає, що ми маємо сліпо наслідувати зарубіжний досвід.

Країни, які приймали участь: Азербайджан Білорусія Вірменія Грузія Казахстан Киргизія Молдова Росія Таджикистан Туркменістан Узбекистан Україна