26. Загальна характеристика Цивільного кодексу Нідерландів. Основні роботи:

1. Гражданский кодекс Нидерландов. Новая кодификация. Лейден. 2000.

Основний матеріал

Цивільний кодекс Нідерландів.

1811 рік - в Нідерландах було рецептовано Французький Цивільний кодекс.

Нідерланди стали частиною Французької імперії. Після звільнення цих територій,

починаючи з 1815-1816 років почалося формування власного Цивільного кодексу, який прийнято у 1830, а зміни в 1835 році, тому остаточно прийнято в 1838-1840 роках.

Ідеї реформування кодексу. 3 1838 по 1940 роки до кодексу не вносилися зміни.

1947 рік - прийнято Королівський декрет, що уповноважив професора Майерса здійснити перегляд Нідерландського Цивільного кодексу. - Почав з того, що адресував 52 запитання парламентарям, як вони бачать .новий

Цивільний кодекс.

Підготовлено за жипя Майерса 4 книги з різними ступенями готовності. Після смерті

залучено до роботи послідовників професора, проте процес втратив динаміку.

Уряд призначив до роботи суддю Верховного суду - Снайдерса - комісара з підготовки Цивільного кодексу. Його призначення допомогло згуртувати комісію й направити роботу в одному напрямку. Приймався частинами, окремими книгами поступово. В атмосфері норм ситуації приймався, на відміну від ЦК (різні економічні відносини).

Особливість - почав діяти до того, як його прийняли (на стадїі проекту).

Михальнюк – станом на 19 ст. існував дуалізм – ЦК і Торговий. Із впливом Цив зак-ва Франції протягом певного часу діяв на деяких територіях Нідерландів.

На початок 19 ст. Нідерландах почали проектування власного ЦК – 1830 і Торговий 1830. Звиникла ідея створення нового ЦК. 1947 – точка відліку по створенню нового ЦК. роюбота по розробці кодексу: професору університету Мейеру. Йому вдалося розробити 4 книги. Потім постало питанн питання хто продовжить і вирішили створити комісію що призначена Міністерством юстиції.

1970 – питання кодифікації доручено практикуючому юристу, судді Шнайдеру. Складається з 10 книг, приймався чатсинами.

Книга 1: Право осіб і сімейне право.

Книга 2: Юридичні особи. – регулює права ю.о.

Книга з: Майнове право. Загальна частина (інколи звучить назва як Загальна частина спадкувального права). Крім загальних положень - набутя і реєстрація майна. Реєстрація: набутя і припинення прав на майно, володіння, управління чужим майном,спільне майно, узуфрукти, застави, іпотеки. Є норми про юридичні угоди, про довіреності і способи захисту майнових прав.

Книга 4: Спадкове право.

Книга 5: Речові права {загальне визначення власності, право власності на нерухомі речі, земельні сервітути, інші права на чужі речі - право забудови, довгострокова оренда,виділяють питання права власності на землю, земельні сервітути, емфітевзис, суперфіцій.

Книга 6: Положення загальної частини зобов'язального права. Види зобов'язань, наслідки невиконання зобов'язань, способи забезпечення, деліктні зобов'язання, договори.

Книга 7: Окремі види договорів. Купівля-продаж, майновий найм, доручення, посередництво, зберігання, порука як спосіб забезпечення.

Книга 8: транспортному праву - Договори перевезення та транспортування, морське право.

Книга 9: Право промислової та інтелектуальної власності. – визнання обєктів творчої діяльності і рег ці правовідносини.

Книга 10: Міжнародне приватне право – рег відносини з іноземним елементом, колізійні привязки.

Це одна із перших країн яка ВІДМОВИЛАСЯ ВІД ДУАЛІЗМУ. Відносини приватні і торгові регулюються на одних і тих же засадах.