Основний матеріал

Романо – германська система (континентальна) – рецепція римського права:

= на перший план стають норми права, які підпорядковані принципам справедливості і моралі. Рецепція – в Середньовіччі, в 19 ст. чітко визнають, що основним джерелом права є закони,

= об’єднує європейські країни (Франція та Німеччина, але і між ними є істотна різниця, у звязку із чим розрізняють романсько – правову сім’ю, яку представляє Франція ( ЦК Квебеку - по типу К Франції), і германсько – правову сім’ю, яку представляє Німеччина),

= особливо важливу роль відігріє доктрина в контексті тлумачення правових норм, але не є джерелом права, також важливу роль відіграє судова практика - роз’яснення, збірники судових рішень, але тут н йде мова про існування судового прецеденту,

= судова практика не є джерелом у вигляді розяснень НПА, публікації рішень найбільш вагомих у збірнику судових рішень

= судовий прецедент відсутній.

Англо – саксонська система права ( сім’я загального права): Великобританія, США: назва «сім’я загального права» походить від першоджерела - загального права, яке творилось суддями загальних судів (королівські суди), воно характеризувалось високою абстракцією норм і їх можна було застосовувати до інших ситуацій, які виникали в подальшому, воно і лягло в основу виникненні і функціонування судового прецеденту (прецендентного права):

= основне джерело права – судовий прецендент, хоча з кін. 19 ст. в англо – саксонську правову систему потрапили і інші регулятори – з’явились закони, кодекси (США – Єдиний торговий кодекс)

Східно – європейська правова сім’я (сім’я соціалістичного права) – Україна, Росія, Білорусь, Румунія, Болгарія, Польща, виникла за останні 20 років:

= основне джерело права – закон, але дуже багато особливостей, що дає змогу говорити про окрему сім’ю права,

= надмірна зарегульованість СВ, надмірно високий рівень регулювання суспільних відносин, що не є нормальним для романо – германської системи, держава нав’язує свої правила поведінки не залишаючи ініціативи для учасників,

= закон в широкому значенні - величезна кількість підзаконних нормативно – правових актів на вищому, відомчому, міністерств: одне і теж питання дублюється,

= втрачений зв’язок із рецепцією римського права.

Сім’я мусульманського права: важливу роль відіграють релігійні традиції, які є настільки сильними, що право тлумачиться як тимчасовий влив держави і не сприймається як регулятор відносин ( + цивільне право Китаю і Японії, де мають значення загальні філософські ідеї),

Тобто відбувається зближення правових систем. Вона вплинула і на романо – германську систему, де більшого поширення ролі набувають судової практики, ще вплив англо – скасонської системи.

21. Проблема монізму і дуалізму в приватному праві. Основні роботи:

1. Оніщенко Н.М. Монізм у праві в контексті сучасного праворозуміння.

2. Первомайський О. До питання про джерела цивільного права

Основний матеріал

Отраднова: Монізм – приватні відносини регулюються єдиним окремим кодексом, єдині принципи, функції, способи.

Дуалізм – розмежування правового регулювання приватних відносин між різними кодексами ЦК і Торговими кодексами.

Дана проблема виникла недавно, за часів Римської Д: use civile – діяло спочатку лише воно, але з розвитком торгівлі use civile – перестало задовольняти потреби торговців.

use civile не було призначено для регулювання торгівлі; + воно було «важким» правом що проявлявся у великому формалізмі, уклад договорів, а це заважало торговельній діяльності. Тому почали базуватися окремі норми на основі права народів, так виникло торговельне право, яке теж було приватне. ЦЕ вважається ПЕРШИМ ЕТАПОМ ДУАЛІЗМУ ПРИВ. ПРАВА. Феномен дуалізму виник не з того, що виникли 2 кодекси, а зі зворотньої сторони, спочатку сформ. дуалістичні відносини, а потім кодекст.

Торговельні кодекси – 19 ст. – ДРУГИЙ ЕТАП ДУАЛІЗМУ. Вони дійсно були необхідні, вони не дублювали положень ЦК, а регулювали виключно торговельні відносини. Ці кодекси знаходилися в площині приватного права. Деякі країни відмовилися від торговельних кодексів., оск торговельні відносини є дуже динамічними, тому в основному питання регулювалися міжнародними НПА,

В Радянському праві, що повязувалося з господарством вважалися публічними. Під-кі, торговельні відносини припинили свою дію і вони перетворилися на господарські відносини, які будувалися на основі планової економіки. У звязку з цим зявилося нова галузь – ГП, яке не вважалося приватним:

1. управлінські, вертикальні відносини 2. горизонтальні відносини між субєктами господарювання

3. внутрішньо – господарські відносини – між структурним внутрішнім розподілом.

У радянські часи було актуальним питання розмежування ЦП і ГП. ГП рег. відносини за участю ю.о. ЦП – ф.о.

Тому, можна сказати, що в рад часи дуалізму приватного права не було.

Але з часом на етапі перебудови почали створюватися корпоративи, почалося приватизація – виникли ю.о приватного права. Почало розвиватися під-во, торгівля. Так у ГП почали зявлятися приватні інститути. І саме тут почали виникати питання дуалізму.

МИХАЛЬНЮК

Повязана з різними підходами регулювання цив та комерційного (торгового обороту).

Монізм – єдине регулювання цивільного та комерційного обороту і існує єдиний цивільний кодекс.

При дуалізмі від цивільного обороту відокремлюються норми, які регулюють комерційну діяльність і існує 2 кодекси: Цивільний та Торговий, при цьому особливістю торгівельного кодексу немає ЗЧ, а загальні засади – в Цивільному кодексі і вони є єдиними як для цивільного, так і для торговельного права, торгівельний кодекс не може існувати без цивільного права, цивільне право – загальне, торгове - спеціальне право.