11. Доктрина про джерела цивільного права. Основні роботи

1. Первомайський О До питання джерел цивільного права // Право України : Юридичний журнал / Міністерство юстиції України; Конституційний Суд України та ін. – Київ, 2001. – № 2. – С. 34-37.

2. Прилуцький Р. Поняття джерел цивільного права України: потрібні нові підходи // Право України : юридичний журнал / Міністерство юстиції України; Конституційний Суд України та ін. – Київ, 2008. – № 12. – С. 66-71.

Основний матеріал

.Поняття джерела права та його співвідношення з формою права:

Марченко, Матузов-Малько, Венгеров тощо:

Джерела права як явище потрібно розглядати одночасно з різних позицій:

1) З етимологічної:

= Те, з чого щось черпається, що служить основою для чогось;

= Письмова пам´ятка, документ;

= Висхідне місце, позиція, що служить основою для чогось

2) як природнього – географічного, кліматичного, біологічного, іншого – фактора, що здійснює вплив на процес правоутворення – природньє джерело права;

3) як соціального, політичного, ідеологічного, культурного фактора – соціальне джерело права;

4) як економічні фактори, що певною мірою впливають на процес правоутворення – матеріальне джерело права.

5) Найбільш поширеним є поняття джерела у формально-юридичному значенні – як засобу вираження і закріплення норм права.

Співвдношення «джера права» та «форми права»:

Традиційно є 2 протилежних підходи:

а) повне ототожнення джерела та форми права – Байтін «Сутність права» - це певні способи (прийоми, засоби) вираження державної волі суспільства;

б) прибічники другого підходу (Лучін, Мазуров) вважають, що ці два поняття абсолютно не співпадають: «форма права» показує як організований та виражений ззовні зміст права, а «джерело права» охоплює систему факторів, що визначають зміст права та форми цого вираження.

Проте, обидва підходи односторонньо вирішують цю проблему. В одних випадках форма та джерело права співпадають і розглядаються як тотожні (коли ми говоримо про джерело у формально-юридичному значенні). В інших випадках вони значно різняться і не вважаються тотожними (у цьому разі варто говорити про первинні джерела права – ті фактори, які впливають на формування змісту права, а формою при цьому є засіб вираження та закріплення цього змісту).

До джерел відноситься законодавство, звичай (пит. 12, 18) судова практика і прецедент (пит. 17)

12. Система сучасного цивільного законодавства України. Основні роботи:

1. Тенденції розвитку договірного права України в сучасних умовах;

2. Стефанчук Шляхи реформування цивільного законодавства;

3. Довгерт Методологічне значення ідеї наднаціонального ЦП України;

Основний матеріал

У вузькому розумінні під цивільним законодавством розуміються лише закони. У широкому розумінні – інші нпа.

У найширшому – відомчі та локальні нпа.

КСУ Рішення 9.07.1998 (Справа про тлумачення терміну “законодавство” –закони, чинні міжнародні договори, постанови ВРУ, укази Президента, Декрети і постанови КМУ).

Щодо побудови системи цивільного законодавства – включає велику кількість НПА; виникає проблема їх ієрархії. Критерієм, який обрав законодавець, є юридична сила (ст. 4 ЦК). На першому місці стоїть КУ, далі, в системі законів в першу чергу називається ЦК, який є основним актом цивільного законодавства. На ступінь нижче стоять акти КМУ – в першу чергу це декрети.

У вузькому розумінні під цивільним законодавством розуміються лише закони. У широкому розумінні – включаються і інші нпа.

У найширшому – відомчі та локальні нпа.

КСУ Рішення 9.07.1998 (Справа про тлумачення терміну “законодавство” – закони, чинні міжнародні договори, постанови ВРУ, укази Президента, Декрети і постанови КМУ).

За юридичною силою: ст. 4 ЦК: дає уявлення про систему цивільного законодавства і про її ієрархію.

1. КУ,

2. Міжнародні договори, ратифіковані у встановленому законодавством порядку

3. ЦК (основний акт цивільного законодавства: ч.2 ст. 4, проте існують думки, що не правильно, адже всі закони рівні за своєю силою),

4. спеціальні закони: ЗУ «Про ЦПФР», ЗУ «Про господарські товариства» і тд,

5. Декрети КМУнаприклад, « Про систему валютного регулювання і валютного контролю», 1992 – 1993, акти делегованого законодавства, мають силу нарівні із законами.

6. Укази Президента України

7. Постанови і розпорядження КМУ

8. Відомчі нормативно-правові акти: необхідність дальшого зміцнення законності у сфері нормотворчості настійно вимагає підвищення рівня організації відомчих нормативних актів. Досягненню цього могли б сприяти такі заходи: а) скорочення кількості відомчих актів за рахунок зменшення питань, з яких відповідні відомства мають право їх видавати; б) забезпечення повної узгодженості між нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади, з одного боку, і відомчими актами, з іншого. У зв'язку з цим бажано було б нормативно закріпити обов'язковість такої узгодженості і встановити санкції за її недодержання.

9. Голови місцевих державних адміністрацій приймають рішення у формі розпоряджень у межах власних і делегованих повноважень, у тому числі з питань застосування цивільного законодавства відповідно до Конституції України та Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

10. Органи місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами, приймають рішення і з питань цивільного законодавства, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

11. Елементами системи цивільною законодавства є також примірні статути кооперативних і громадських організацій, схвалені органами державного управління або прийняті вищими органами (наприклад, з'їздами) кооперативних та інших систем.

Проблеми:

• велика кількість законодавчих актів.

ЦК:

1.. вузьке значення – це виключно закони,

2.. широке значення – закони та підзаконні НПА,

3.. найширше + відомчі, локальні правові акти.

Т.ч., до законодавства не відносяться чинні локальні і відомчі НПА, потреба в розміщенні всіх НПА в певній ієрархії –

• за юридичною силою: ст. 4 ЦК: дає уявлення про систему цивільного законодавства і про її ієрархію.

1. КУ,

2. ЦК (основний акт цивільного законодавства: ч.2 ст. 4, проте існують думки, що не правильно, адже всі закони рівні за своєю силою),

3. спеціальні закони: ЗУ «Про ЦПФР», ЗУ «Про господарські товариства» ітд,

4. Декрети КМУ « Про систему валютного регулювання і валютного контролю», 1992 – 1993, акти делегованого законодавства, мають силу нарівні із законами.