ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

(навчальний рік 2010-2011)

Лектор – Михальнюк О.В.

Питання

1. Приватне право, поняття та ознаки.

2. Критерії розмежування приватного і публічного права.

3. Етапи розвитку приватного права.

4. Система приватного права.

5. Предмет цивільно-правового регулювання, особливості сучасного підходу.

6. Методологія цивільного права в сучасних умовах.

7. Принципи цивільного права.

8. Функції цивільного права.

9. Система сучасного цивільного права.

10. Співвідношення цивільного права з іншими галузями права.

11. Доктрина про джерела цивільного права.

12. Система сучасного цивільного законодавства України.

13. Поняття і форми систематизації цивільного законодавства.

14. Проблема гармонізації та уніфікації в цивільному законодавстві України.

15. Кодифікація цивільного законодавства України на сучасному етапі.

16. Новий Цивільний кодекс України 2003 року:

• концепція

• структура

• проблеми реалізації.

17. Судова практика та судові прецеденти як джерела цивільного права України.

18. Звичай як нове джерело цивільного права України.

19. Акти цивільного законодавства і договір.

20. Загальна характеристика основних систем приватного права.

21. Проблема монізму і дуалізму в приватному праві.

22. Загальна характеристика ФЦК 1804 р.

23. Загальна характеристика Комерційного кодексу Франції 2000 р.

24. Загальна характеристика Німецького Цивільного уложення 1900 р.

25. Загальна характеристика Німецького торговельного уложення.

26. Загальна характеристика Цивільного кодексу Нідерландів.

27. Цивільне законодавство Великої Британії.

28. Цивільне законодавство СІЛА.

29. Цивільний кодекс Російської Федерації.

30. Модельний ЦК країн СНД.

31. Методологія сучасних цивільно-правових досліджень.

32. Розвиток науки цивільного права в дожовтневу добу.

33. Розвиток науки цивільного права після Жовтневої революції. Етапізація наукових досліджень.

34. Наука цивільного права періоду розгорнутого соціалізму.

35. Сучасний розвиток цивілістичної доктрини. Цивілістичні школи України і країн СНД.

36. Наука цивільного права в Київському національному університеті.

37. Поняття механізму правового регулювання.

38. Особливості механізму цивільно-правового регулювання.

39. Норми права в механізмі цивільно-правового регулювання.

40. Механізм цивільно-правового регулювання і цивільне правовідношення.

41. Поняття юридичного факту в науці цивільного права.

42. Система юридичних фактів в цивільному праві.

43. Правочини у новому ЦКУ 2003 р.

44. Умови дійсності правочину.

45. Недійсність правочинів та судова практика.

46. Недійсність правочину, підстави та правові наслідки.

47. Види недійсних правочинів

48. Вчення про цивільні правовідносини.

49. Суб'єкти цивільних правовідносин.

50. Регулювання цивільної правосуб'єктність фізичних осіб в ЦК України.

51. Поняття і ознаки юридичної особи в сучасному цивільному законодавстві і доктрині.

52. Сучасні наукові підходи до інституту юридичної особи.

53. Інститут юридичної особи в новому ЦКУ 2003 р.

54. Спірні моменти вчення про об'єкти цивільних правовідносин.

55. Зміст цивільного правовідношення. Єдність форми і змісту цивільного правовідношення

56. Види цивільних правовідносин.

57. Примус в цивільному праві.

58. Поняття та основні етапи правозастосування в цивільному праві.

59. Дія цивільних законів у часі, просторі та за колом осіб.

60. Зворотна дія цивільних законів.

61. Застосування цивільних законів за аналогією.

62. Функції тлумачення цивільно-правових норм.

63. Класифікація способів тлумачення.

64. Особливості тлумачення односторонніх правочинів та договорів.

65. Вчення про особисті немайнові права: історія та сучасність.

66. Поняття та ознаки особистих немайнових прав.

67. Класифікація особистих немайнових прав.

68. Право на приватність.

69. Захист персональних даних.

70. Загальна характеристика речових прав.

71. Вчення про право власності.

72. Суб'єкти права власності.

73. Об'єкти права власності.

74. Набуття та припинення права власності.

75. Право власності юридичних осіб.

76. Право власності держави.

77. Довірча власність.

78. Захист права власності.

79. Речові права на чуже майно.

80. Обмеження права власності. Поняття номінального власника.

81. 81.Загальна характеристика вчення про зобов'язання.

82. Поняття та правова природа зобов'язання в цивільному праві України.

83.Систематизація цивільно-правових зобов'язань у науці цивільного права.

84. Договірні та недоговірні зобов'язання.

85. Множинність осіб у зобов'язанні. Види множинності

86. 86.Додаткові (акцесорні) зобов'язання.

87.Виконання зобов'язань: поняття та правова природа.

88.Стадії виконання зобов'язань.

89. Загальна характеристика суброгації в зобов'язальному праві України.

90. Відмежування суброгації від регресу та цесії.

1. Приватне право, поняття та ознаки. Основні роботи

1. Азіков Поняття та зміст приватного права. – Вісник академії 3р. наук 1998 - №3

2. Мамутов До питання про поняття приватного права – Вісник академії 3р. наук – 1999 - №2

3. Шевченко Я.М. Поняття приватного права як ядра правопорядку заснованому на ринковій організаціх економіки – Право Укр 2009 - №8

Основний матеріал

Характерні риси приватного права:

1) визнання суверенітету індивіда;

2) визнання пріоритету інтересів прив особи перед інтересами Д та інших соц-публічних утворень;

3) юр рівність учасників приватних відносин перед законом;

4) відсутність відносин влади і підпорядкування між Суб прив права;

5) ініціатива сторін при встановлені правовідносин;

6) при виборі правил поведінки субьєкти цив правовідносин мають вільний розсуд – це прямо не заборонено законом

7) реалізація прав відбувається через відповідні юр інститути прав і свобод особи через засновані норми приватного права;

8) надання переваги позивного порядку захисту інтересів приватних осіб у судовому порядку.

9) встановлення правовідносин між приватними особами, жод­на з яких не виступає від імені державних органів, не уособлює державу (не є фігурантом держави);

10) позовний порядок захисту інтересів суб'єктів у суді. Значною мірою ці ознаки визначаються сутністю приватного права як такої частини об'єктивного права, через відповідні інсти­тути якої реалізується природне "право свободи" (С.С. Алексєєв).

МИХАЛЬНЮК: Основні риси цивільного права як приватного:

1. ЦП переслідує певні приватні інтереси і приватну мету,

2. основне призначення цивільного права – в регулюванні відносин через диспозитивні норми,які дають свободу у вирішенні питань між приватними особами на свій розсуд, ЦП регулює відносини на основі юридичних дозволів, а не імперативного припису,

3. спосіб впливу на учасників приватних відносин має свої особливості: юридичну рівність учасників, майнова самостійність учасників,ініціативність у виборі контрагента, в моделюванні договірних відносин( вибір моделі, виду договору),

4. правове становище потенційних учасників цивільного обороту: для цивільного обороту люди іменуються ФО не залежно від правового зв’язку з державою, ЮО незалежно від форми власності, держава та інші публічно – правові утворення,

5. ініціатива захисту порушених прав виходить від приватних осіб, а не від держави,

6. порядок захисту – позовний, порядок наказного та окремого провадження,

Приватне право - сукупність правил і норм, що стосуються визначення стату­су і захисту інтересів окремих осіб, які не є фігурантами держави, не перебувають у відносинах влади-підпорядкування одне щодо одного, рівноправно і вільно встановлюють собі права та обов'язки у відноси­нах, які виникають з їх ініціативи.

Приватне право регулює майнові, особисті немайнові відносини та немайнові відносини пов’язані з майновими. Прив.право регулює відносини в їх нормальному стані, без порушень.

Михальнюк: приватне право виникло в контексті матеріальної привязки; повязано з економікою. К.Маркс – право – це надбудова; базисом – є економіка. Осн ф-я ЦП – регулятивна. Приватне право – виникає з нормальних відносин, тобто не з порушень. Д має по різному діяти в сфері приватного і публічного права.