- •1.Сутність, об’єкт та предмет міжнародної економіки.
- •2.Об’єкти, суб’єкти та форми міжнародних економічних відносин.
- •3 Сущность и структура международной экономической системы
- •5. Транснаціоналізація світового господарства
- •6. Інтернаціоналізація господарського життя
- •7. Відкритість національної економіки та її ознаки.
- •9. Сутність, види та показники міжнародної спеціалізації виробництва
- •10. Міжнародне виробниче кооперування та його форми
- •Основные тенденции международного разделения труда на современном этапе:
- •11Систематизація країн світу за регіональною, організаційною ознаками та рівнем економічного розвитку
- •12.Економічно розвинуті країни світу
- •13.Країни з перехідною економікою.
- •14.Країни, що розвиваються.
- •23. Поняття світового ринку та його структура
- •24. Сутність, значення міжнародної торгівлі
- •25. Поняття товару в міжнародній економіці. Поділ товарів на торгуємі і неторгуємі
- •27. Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі
- •28. Ціноутворення на світовому ринку товарів та послуг
- •29. Графічна модель рівноваги попиту та пропозиції на міжнародному ринку товарів та послуг
- •30. Сучасна структура світового ринку товарів і послуг
- •31 Особливості міжнародної торгівлі послугами.
- •32 Зовнішня торгівля України: географічна і товарна структура.
- •33 Типи зовнішньоторговельної політики
- •34. Тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Мито, його види та функції
- •1. По способу взимания:
- •4. По типам ставок:
- •5. По способу вычисления:
- •35. Характеристика кількісних інструментів регулювання зовнішньої торгівлі
- •III финансовые методы – используются для стимулирования.
- •36. Сутність, суб’єкти та функції світового фінансового ринку
- •37. Структура світового фінансового ринку. Світові фінансові центри
- •38. Сутність та причини міжнародного руху капіталу
- •Классификация мдк
- •2) По характеру использования капитала:
- •По целям инвестирования капитала выделяют:
- •39. Основні форми та показники руху капіталу.
- •40. Характерні риси сучасного етапу міжнародного руху капіталу.
- •41. Поняття міжнародного інвестування. Державне регулювання інвестиційних процесів
- •42 Сутність, фактори та форми прямого іноземного інвестування
- •43. Соціально-економічні наслідки прямого іноземного інвестування. Оцінка економічних ефектів прямого іноземного інвестування за моделлю Мак-Дугала
- •46 Сутність, принципи та суб’єкти міжнародного кредитування
- •47 Основные формы мк:
- •II. По формам предоставления:
- •III. По субъектам предоставления:
- •IV. По характеру обеспечения:
- •VПо срокам кредитования:
- •48 Факторинг та форфейтинг як головні форми кредитування експортної діяльності
- •49 Виникнення та розвиток системи міжнародних фінансово-кредитних інститутів
- •50 Цілі й організаційні принципи мвф. Механізми кредитування мвф
- •51 Группа Всемирного банка
- •56.Сутність і види міжнародної економічної трудової міграції
- •57Особливості формування та розвитку світового ринку праці
- •58 Характеристика центрів тяжіння робочої сили в світовій економіці
- •60 Соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили. Оцінка економічних ефектів міграції робочої сили за моделлю Мак-Дугала
- •61 Державне регулювання імміграції/ еміграції
- •62 Роль і місце Міжнародної організації праці та Міжнародної організації з питань міграції у регулюванні світового ринку праці
- •63 Досвід регулювання міграційних процесів в межах Шенгенської зони ес
- •64 Україна у світових міграційних процесах.
- •65 Поняття валютної системи та її структура. Поняття валюти та її види
- •66 Поняття та склад золотовалютних резервів
- •67. Валютний курс і методи котирування валют
- •68 Особливості дисконтної та девізної валютної політики
- •69 Система золотого, золотодевізного та золотовалютного стандартів
- •70 Ямайська валютна система
- •71 Головні риси та напрямки реформування сучасної світової валютної системи.
- •72 Розвиток європейської валютної системи
- •73 Становлення валютної системи України
- •74. Поняття та суб’єкти міжнародних розрахунків
- •75. Форми міжнародних розрахунків та їх порівняльна характеристика
- •76. Зміст та принципи складання платіжного абланса
- •77. Методі регулирования платіжного баланса
- •4 Етапи у становленні та розвитку економічної інтеграції
- •Передумови
- •Особливості інтеграції
- •Засади об'єднання
3 Сущность и структура международной экономической системы
Международная экономика - это планетарный воспроизводственный комплекс, сложная система взаимосвязанных национальных экономик, меж - и наднациональных экономических процессов и институтов, которые их обслуживают.
Главные признаки международной экономики как системы:
1. Развитая сфера международной торговли и международного движения факторов производства. Темпы роста объемов международной торговли и капитализации мирового рынка превышают темпы роста мирового ВВП.
2. Быстрое развитие международного производства, в первую очередь в рамках ТНК. За мобильностью, способностью к трансформации связей и организационных структур, скорости реакции на импульсы НТР они намного превосходят национальные или региональные формы хозяйственных образований. В отличие от них, ТНК не привязаны к территории той или иной страны, а следовательно способны объединять факторы производства различной государственной принадлежности и осваивать рынки в любой части мира.
3. Расширение самостоятельной международной валютно-финансовой сферы, которая не связана с обслуживанием международного движения товаров и факторов производства.
4. Разветвленная система межнациональных и наднациональных, межгосударственных и надгосударственных, а также гражданских образований и механизмов регулирования экономики. Например, ЕС, НАФТА, АСЕАН, многочисленные экономические организации и учреждения ООН и т.д..
5. Доминирование принципов открытой экономики в экономической политике государств. Речь идет, прежде всего, об активной интеграции национальной экономики в международную экономику, мировой рынок, а также обоснованную доступность внутреннего рынка для импорта иностранного капитала, товаров, технологий, информации, рабочей силы.
Таким образом, международная экономическая система (МЭС) представляет собой совокупность элементов мировой экономики с присущими каждому из ниххарактеристиками; в процессе действия элементов мировой экономики возникают интегративные качества, характеристики, закономерности функционирования этой системы.
Структурирование международной экономики возможно по многим критериям.Главные из них - уровень развития национальных экономик; формы международных экономических отношений и их регулирования; региональные интеграционные группировки; объекты мирового рынка.
1. Уровень развития национальных экономик определяется:
- объемом ВВП по ППС на душу населения;
- эффективностью факторов производства;
- состоянием научных исследований и научных достижений;
- демографической ситуацией, наличием квалифицированных кадров;
- уровнем доходов и уровнем потребления населения;
- степенью интегрированности национальных экономик в международную экономику.
По уровню развития национальные экономики с точки зрения универсального подхода МВФподразделяются на три группы:
- развитые страны или промышленно развитые страны,
- страны с переходной экономикой
- развивающиеся страны.
2. Следующий критерий структуризации международной экономической системы - формы международных экономических отношений и их регулирование.
3. Определенная структуризация международной экономики возможна по критерию принадлежности стран к региональным интеграционным группировкам.
Важными предпосылками экономической интеграции стран является социально-экономическая однородность стран, общность экономических интересов, а также территориально-географическая близость. Наиболее влиятельными являются следующие региональные интеграционные группировки:
а) европейское - ЕС,
б) евразийское - СНГ
в) северо-американское - НАФТА
г) юго-восточно-азиатское - АСЕАН.
4. По характеру экономических объектов рыночных отношений в международной экономике выделяют следующие составляющие мирового рынка: рынок товаров и услуг; рынок рабочей силы; рынок капиталов; валютный рынок; рынок ценных бумаг. Совокупность организационно-правовых форм, обслуживающих мировой рынок и обеспечивающих нормальный режим его функционирования, составляет мировую инфраструктуру. В ее состав входят водная, воздушная, железнодорожная и автомобильная транспортная системы, энергосистема, сеть информационных коммуникаций (спутниковая, космическая, Интернет); международная система национального счетоводства; унифицированные международные стандарты и т.п..
4. Постіндустріалізація світової економіки. Постіндустріалізація - Перехід від індустріального суспільства до постіндустріального. Суть: швидке збільшення частки третинного і четвертинного секторів (послуг) в економіці за рахунок: науки та наукового обслуговування; освіти; культури та мистецтва; охорони здоров'я та фізкультури; житлово-комунального господарства та побутового обслуговування; соціального забезпечення; індустрії відпочинку. Основні ознаки: - зміна структури виробництва і споживання (переважно за рахунок зростання ролі послуг); - зростання рівня освіти (перш за все, за рахунок післяшкільної); - нове ставлення до праці (творче); - підвищення уваги до навколишнього середовища (перш за все через перехід до стійкого розвитку); - гуманізація (соціалізація) економіки; - інформатизація суспільства; - ренесанс малого бізнесу; - глобалізація. Проблеми: посилення структурного і кваліфікаційного безробіття; наростання суперечностей між високо освітньою та мало освітньою частиною суспільства; економічна криза. Вплив на світову економіку: - змінюється структура виробництва і споживання світового ВВП; - посилюється рівень використання знань, трудових, а не природних ресурсів; - швидко зростає міжнародна торгівля інтелектуальною власністю; - зростає міжнародний рух капіталу. Спроби подолання розриву в рівнях розвитку Розрив у рівнях соціально-економічного розвитку - це різниця в рівнях розвитку між розвинутими країнами і всіма іншими країнами. Розміри розриву: - за розміром ВВП/ВНП на душу населення між країнами-лідерами та всіма іншими країнами = в 21 раз; - за індексом людського розвитку між першими 5 країнами і останніми 5 країнами = 5 разів. Успіхи і невдачі в подоланні розриву МОДЕЛІ наздоганяючого розвитку (наздоганяючий розвиток — економічна стратегія, що має на меті подолати відставання країни за рівнем розвитку) Імпортозаміщуюча протекціонізм стосовно до більшості галузей національної економіки, часто підкріплений державною монополією зовнішньої торгівлі і не конвертованістю національної валюти Переваги: сприяє створенню багатогалузевої економіки, включаючи найсучасніші виробництва. Недоліки: зростає імпорт інвестиційних товарів, збільшується дефіцит конвертованої валюти, багато галузей є неконкурентоспроможними на світовому ринку. Переваги: висока конкурентоспроможність, активне залучення до експортного виробництва іноземного капіталу, надання пільг іноземному капіталу тощо. Експортоорієнтована орієнтація створюваних галузей на зовнішній ринок. У модифікованому вигляді - орієнтація на експорт, але без свободи доступу конкуруючих товарів і капіталів на внутрішній ринок