Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История Украины 8 кл. 2 часть(2 семестр).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
26.58 Mб
Скачать

3.Гадяцький договір 1658 року з Річчю Посполитою

Група автономістів

Іван Виговський зібрав навколо себе групу своїх прихильників (автономістів), до яких належали генеральний суддя С.Зарудний, генеральний писар І.Груша, а також полковники П.Тетеря, П.Дорошенко, М.Ханенко, деякі інші. Ідейним, натхненником групи, був відомий правознавець і дипломат Юрій Немирич, котрий мав європейську освіту й добре знав устрій багатьох держав. Вони розробила план здобуття Гетьманщиною більш ширшої (ніж з Росією) автономії в складі Речі Посполитої.

Підписання Гадяцького договору

З ініціативи Івана Виговського у місті Гадячі 6 вересня 1658 року з польською стороною було укладено Гадяцький договір (статті) за яким:

  1. Україна, як незалежна держава, під назвою Велике Князівство Руське мала входити на рівних правах з Польщею і Литвою до складу федерації Польщі і Литви (тобто Речі Посполитої). Територію Великого Князівства Руського складали Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства;

  2. Князівством повинен був довічно керувати гетьман (князь), який затверджувався польським королем і парламент – Національні збори;

  3. Передбачалося карбування власної монети, ведення діловодства українською(староруською) мовою, утримання власної армії, зрівняння прав католиків і протестантів, відкриття національних навчальних закладів тощо.

Гадяцький договір 1658 року(розширена версія)

1)Україна, як незалежна держава, під назвою Велике Князівство Руське мала входити на рівних правах з Польщею і Литвою до складу федерації Польщі і Литви (тобто Речі Посполитої). Територію Великого Князівства Руського складали Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства. 2) Вища законодавча влада повинна належати Національним зборам депутатів(парламенту), які обиралися від усіх земель князівства. 3) Виконавчу владу здійснював гетьман, який обирався довічно й затверджувався королем. Вибір кандидатів на гетьмана мали здійснювати спільно всі стани українського суспільства — козацтво, шляхта і духовенство. Гетьман повинен очолювати збройні сили України. 4) Все діловодство мало вестися українською (руською) мовою. Передбачалося створити монетний двір для карбування власної монети. 5) Українська армія мала складатися з 30 тис. козаків і 10 тис. найманого гетьманом війська. Польським військам заборонялося перебувати на території князівства. У випадку воєнних дій в Україні польські війська, які знаходились на її території, переходили під командування гетьмана. 6) Гарантувалися права та привілеї козацтва. На подання гетьмана щороку сто козаків з кожного полку мали прийматися до шляхетського стану. 7) Обіцялося, що православні віруючі зрівнювались у правах з католиками. Греко-католицька церква зберігалася, але не могла поширюватись на нові території. У спільному сенаті Речі Посполитої мали надати право засідати православному митрополитові київському і п'ятьом православним єпископам. 8) Угода передбачала закріплення за Києво-Могилянським колегіумом академічного статусу і зрівняння його у правах з Краківським університетом. На території князівства передбачалося заснування ще однієї православної академії та середніх навчальних закладів — колегіумів, а також утворення в необхідній кількості початкових шкіл та друкарень. (За даними Інтернету)

Позитивні сторони і недоліки договору

Звичайно, Гадяцька угода була більш чітка і виважена, ніж «Березневі статті» Б.Хмельницького 1654 року. За нею Гетьманщина могла б отримати значно ширшу автономію(але не незалежність!). Але, в той же час угода могла мати й негативні наслідки. Далеко не всі українські воєводства повинні були ввійти до Великого князівства Руського. Угода ігнорувала інтереси селянства і значного прошарку козаків. Та й де гарантії того, що Польща здійснить реально усі пункти договору?

Рішення польського сейму 1659 року

Ще у травні 1659 року стало відомо про результати засідання польського сейму. Сейм затвердив пакти Гадяцької угоди, але в дуже спотвореному вигляді. В остаточній редакції договору автономія українських земель мала бути обмеженою, власна монета заперечувалася, гетьман мав вузькі повноваження і мав повністю підкорятися королю Польщі. Українське посольство Ю.Немирича і П.Верещаки не змогло нічого виправити. Це був провал! Гадяцький договір викликав негативну реакцію у українському середовищі де панували різкі антипольські настрої.

Рішення польського сейму 1659 року(детальніше)

Польський сейм затвердив пакти Гадяцької угоди, але в спотвореному вигляді: 1) в остаточній редакції тексту угоди не було навіть назви «Велике князівство Руське» стосовно території Гетьманщини, а також заборонялося вільне і незалежне обрання українського гетьмана, не підтверджувалося його право зносин з іншими державами; 2) сейм відмовився знищити унію на українських землях і зрівняти католицьку і православну церкви в правах; 3) заперечувалося право України на власну монету; 4) українське військо дуже скорочувалося; 5) Україна повинна була брати участь у всіх війнах Речі Посполитої, в т.ч. з Московським царством.

(За даними Інтернету)