2.Державно-політична діяльність гетьмана Івана Мазепи (роки правління 1687-1709)

Коломацькі статті 1687 року

25 липня 1687 року, на Коломацькій Раді, Іван Мазепа, після проголошення його гетьманом України, підписав так звані Коломацькі статті, за якими:

1) підтверджувалися традиційні козацькі права і привілеї;

2) реєстр козацьких військ складав 30 тисяч чоловік, гетьману також дозволялося мати компанійські полки;

3) гетьман не мав права без дозволу царського уряду позбавляти старшину керівних посад, а старшина – скидати гетьмана;

4) гетьману заборонялося мати будь дипломатичні зв’язки з іншими державами;

5) в головних містах Гетьманщини, зокрема в столиці – Батурині, повинні розміщатися царські стрілецькі полки;

7) гетьман був зобов’язаний, при виникненні потреби, направляти військо на війну з Кримським ханством і Туреччиною;

8) у ст. 19 зазначалася «необхідність тісного зв’язку народу малоросійського з народом російським в єдине ціле, шляхом укладання шлюбів, та іншими шляхами».

Таким чином Коломацькі статті стали ще одним кроком на шляху звуження автономії Гетьманщини, обмеження її прав.

Участь Мазепи у військових походах

Гетьман Мазепа зумів знайти спільну мову і потоваришувати з рішучим, енергійним, безумовно талановитим, але дуже складним за характером царем Петром І. В цілому, він підтримував політику російського царя на централізацію влади і здобуття вигідного для Росії виходу до морів, задля розширення зовнішньої торгівлі, вбачаючи в тому вигоду й для України. Тому Мазепа брав активну участь у війнах Московського царства з Кримським ханством і Туреччиною.

В походах гетьман показав себе здібним організатором, хоробрим воїном і просто щирою, компанійською людиною. Він вмів впливати на Петра І, давав йому цінні поради і таким чином довів свою необхідність і вірність. Завдяки Азовським походам 1695-1696 років турецьку фортецю Азов, яка вважалася неприступною, було здобуто!

За хоробрість в боях з турками, Петро нагородив Мазепу орденом Андрія Первозванного. У Московському царстві таким орденом було нагороджено лише троє визначних осіб: сам цар Петро, Головін і Мазепа.

Захоплення мурів Азова козаками Цар Петро І Орден Святого Андрія Первозванного

Іван Мазепа у походах (детальніше)

Мазепа брав активну участь у війнах Московського царства з Кримським ханством і Туреччиною. 1695 рік – відбувся І Азовський похід Петра І за участі Івана Мазепи. Було завдано удару туркам і татарам й захоплено важливу фортецю Казікерман. 1696 рік – ІІ Азовський похід Петра І. і Мазепи. Головною метою стало захоплення крупної турецької фортеці Азов. Його штурмували з суші і з моря, за допомогою створеного за рік російського флоту. Добре проявили себе донські і запорозькі козаки, які першими ввірвалися на мури Азова. Під час боїв Мазепа дав ряд цінних рекомендацій стосовно тактики, показав свою сміливість під ворожими ядрами і кулями. Азов було здобуто! (За матеріалами Інтернету)

Внутрішня політика гетьмана Мазепи

Так само, як і Іван Самойлович, гетьман Іван Мазепа ставив на меті об’єднати Україну; укріпити Гетьманщину, як станову державу західноєвропейського зразка, з збереженням традиційного козацького укладу. Також, за підтримки Москви, Мазепа сподівався поширити свою владу на відвойовану від Польщі Правобережну Україну і степову смугу Приазов’я і Причорномор’я.

Українське господарство в добу Мазепи переживає часи свого піднесення. Поширюються торговельні зносини також з Кримом і Чорноморсько-Дунайськими країнами. Зростають внутрішня торгівля, міста.

Політика Мазепи сприяла зростанню козацької старшини, зміцненню її економічної бази й соціального становища й перетворенню її на привілейований стан Гетьманщини. Мазепа наділяв козацьку старшину землями і привілеями. Задля формування козацької еліти гетьман створив посади бунчукових товаришів, а також – найближчого оточення гетьмана – значних і значкових товаришів, яким також були надані особливі привілеї.

Гетьман заохочував освіту майбутніх державних діячів у престижних навчальних закладах України, Росії, Європи. Було прийнято ряд універсалів на захист міст і міщан, купецтва. Але багато заходів Мазепи, спрямованих на захист конкретних верств населення, були половинчастими, або лише на папері. Часто панувало свавілля поміщиків, чиновників, старшини, відбувалося пригнічення народу.

Сам гетьман, з юних років засвоївши норми польської аристократії, презирливо і гордовито, наче шляхтич, відносився до простого люду і тому ніколи не користувався народною любов’ю і повагою. В ньому бачили не національного вождя, а бундючного пана і самодержця, що піклується лише про еліту. У 1701 році було прийнято універсал, за яким панщина(тобто робота на землях і в маєтку пана) повинна була становити до 2 днів на тиждень.

В.Лопата Портрет Івана Мазепи С.Васильківський Козачий дозор На варті

Таким чином, політика Мазепи не усунула соціальних протиріч і не призвела до консолідації суспільства.