- •Основні етапи формування трудового законодавства України. Статут про промислову працю.
- •Аксіологічні аспекти трудового права.
- •Праксеологічні аспекти трудового права.
- •Проблеми предмету трудового права
- •Метод правового регулювання трудових відносин у роботах науковців. Особливий галузевий режим правового регулювання трудових відносин: поняття та структура.
- •Проблеми джерел трудового права.
- •Проблеми кодифікації трудового законодавства України.
- •Міжнародні акти в системі джерел трудового права: проблеми реалізації в Україні.
- •Вплив судової практики на правове регулювання трудових відносин.
- •Проблеми локального правового регулювання трудових відносин.
- •Функції сучасного трудового права України.
- •Проблеми системи трудового права
- •Нетипові нормативні приписи у трудовому праві: поняття та види
- •Норми-принципи трудового права
- •Норми-цілі та норми-завдання трудового права
- •Презумпції трудового права України.
- •Фікції трудового права України.
- •Проблеми застосування аналогії у трудовому праві.
- •Проблеми доцільності та необхідності використання оціночних понять у трудовому праві.
- •Поняття та види дефектів у правовому регулюванні трудових відносин.
- •Трудові відносини: проблеми правового регулювання в Україні.
- •Проблеми правосуб’єктності трудового колективу.
- •25 Проблеми правосуб’єктності професійних спілок.
- •Пряма дійсна шкода як складова трудового майнового правопорушення.
- •Проблеми правового регулювання притягнення працівника до повної матеріальної відповідальності.
- •29 Підстави та умови матеріальної відповідальності роботодавця, порядок покриття ним заподіяної шкоди: проблеми правового регулювання та перспективи його удосконалення.
Вплив судової практики на правове регулювання трудових відносин.
Особлива роль у забезпеченні ефективного функціонування трудового законодавства належить судовій гілці влади. Судові органи здійснюють судовий контроль за правомірністю та законністю формування трудового законодавства, формування ефективної, однозначної практики його застосування. У зв’язку з цим варто наголосити, що найсуттєвіший вплив на трудове законодавство України справляють Конституційний Суд України та Верховний Суд України.
Конституційний Суд України — це єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення нормам Конституції України та законів України (ст. 147 Конституції України).
Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. До актів офіційного тлумачення належить, зокрема, рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Вільної профспілки працівників метрополітенів України щодо офіційного тлумачення поняття «професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації», використаного в КЗпП 29 жовтня 1998 року.
Пленум Верховному Суду України, узагальнивши судову практику, надає керівні роз’яснення
- постанови із застосування трудового законодавства. І хоча з правової точки зору вони мають рекомендаційний характер, їх правове значення важко переоцінити, оскільки таким способом Верховний Суд України орієнтує суди та суб’єкти трудового права, зокрема роботодавців, щодо того, як правильно застосовувати акти трудового законодавства. Прикладом таких рішень є постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9, у якій роз’яснено особливості застосування окремих положень КЗпП щодо вирішення трудових спорів, зокрема, надаються роз’яснення щодо умов та порядку застосування окремих підстав припинення трудового договору. Ще одним важливим рішенням є постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29 грудня 1992 року № 14, у якій роз’яснено порядок відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам (роботодавцям) їх працівниками.
Досить дискусійним є питання про юридичну природу керівних роз’яснень Пленуму Верховного Суду України. З цієї проблеми існують різні погляди. Так, В.І. Прокопенко,С.О. Іванов , Р.З. Лівшиць відносять судову практику до джерел трудового права.
Деякі автори дотримуються іншої думки. Зокрема, К.Н. Гусов і В.М. Толкунова вважають, що постанови Пленуму Верховного Суду в трудових спорах не є джерелом трудового права. Однак вони мають велике значення для однакового застосування норм трудового законодавства, оскільки роз’яснюють як слід застосовувати конкретні норми
Роз’яснення Верховного Суду України сприяють також виробленню однакової судової практики при застосуванні законодавства, що сприяє створенню демократичних засад здіснення правосуддя в Україні.