4) 4. 4) 4. Доведіть, що м. Кузанський є одним з засновників діалектики. Докажите, что м. Кузанский является одним из основателей диалектики.

В уявленні Миколи Кузанського Бог - це Абсолют, Єдине, яке знаходиться поза усілякими протиставленнями. В представлении Николая Кузанского Бог - это Абсолют, Единое, которое находится вне всяких противопоставлениями. Філософ шукає поняття, яке могло б описати єдність протилежностей; оскільки поняття, до яких завжди є протилежні, скінченні. Философ ищет понятие, которое могло бы описать единство противоположностей; поскольку понятие, к которым всегда противоположны, конечные. Тому відшукуване для опису Бога поняття має бути нескінченним. Поэтому искомым для описания Бога понятие должно быть бесконечным. Микола Кузанський, як і більшість філософів його часу, орієнтувався на традицію неоплатонізму. Николай Кузанский, как и большинство философов его времени, ориентировался на традицию неоплатонизма. Однак при цьому він переосмислював вчення неоплатоників, починаючи з ценрального для них поняття «єдиного». Однако при этом он переосмыслил учение неоплатоников, начиная с ценрального для них понятие «единого». У Платона і у неоплатоників, як ми знаємо, єдине характеризується через протилежність «іншому», неєдиному. У Платона и в неоплатоников, как мы знаем, единственное характеризуется через противоположность «другом», единственная. Кузанець заявляє, що «єдиному ніщо ен протилежне». Кузанец заявляет, что «единому ничто эн противоположное». А звідси він робить характерний висновок: «все є все» – формула, яка звучить пантеїстично і безпосередньо. А отсюда он делает характерный вывод: «все есть все» - формула, звучащая пантеистически и непосредственно. Отже, Микола Кузанський відкрив принцип збігу протилежностей максимуму і мінімуму. Итак, Николай Кузанский открыл принцип совпадения противоположностей максимума и минимума. Отже, єдність протилежностей є найважливішим методологічним принципом філософії Миколи Кузанського, що робить його одним з родоначальників новоєвропейської діалектики. Итак, единство противоположностей является важнейшим методологическим принципом философии Николая Кузанского, что делает его одним из родоначальников новоевропейской диалектики.

М . Кузанский развил три главные части своего учения: структурно-математический метод, концепцию о совпадении абсолютного максимума и абсолютного минимума и, наконец, раскрыл то, что он называет «ученым неведением». М. Кузанский развили три главные части своего учения: структурно-математический метод, концепцию о совпадении абсолютного максимума и абсолютного минимума и, наконец, раскрыл то, что он называет «ученым неведении».

Італійський філософ, теолог, географ, механік, астроном і математик, кардинал римської церкви – Итальянский философ, теолог, географ, механик, астроном и математик, кардинал римской церкви - Микола Кузанський (1401 – 1464). Важливе місце у творчості Кузанського займали питання діалектики, яку він спробував відродити. Николай Кузанский (1401 - 1464). Важное место в творчестве Кузанского занимали вопросы диалектики, которую он попытался возродить. Він доводив, що всі речі у світі мають зв'язок між собою і знаходяться у вічному русі і змінах, що “всі речі складаються з протилежностей” і що вони мають реальне існування. Он доказывал, что все вещи в мире имеют связь между собой и находятся в вечном движении и изменениях, "все вещи состоят из противоположностей" и они имеют реальное существование.

М.Кузанський був кардиналом католицької церкви, але мав своєрідний погляд на сутність бога, відмінний від офіційного тлумачення цього. М.Кузанский был кардиналом католической церкви, но имел своеобразный взгляд на сущность бога, отличный от официального толкования этого. Він був пантеїстом , тобто вважав, що “бог в усіх речах як всі вони в ньому”, що природа – від бога, але сама вона має божественні атрибути – нескінченність у просторі і часі. Он был пантеистом, т.е. считал, что "бог во всех вещах как все они в нем", что природа - от бога, но сама она божественные атрибуты - бесконечность в пространстве и времени. Це тоді, коли канонічна, теологічна точка зору полягала в тому, що світ кінечний в просторі і в часі його творіння богом. Это тогда, когда каноническая, теологическая точка зрения заключалась в том, что мир конечен в пространстве и во времени его творения богом.   Філософські ідеї М.Кузанського мали в цілому прогресивне значення. Философские идеи М.Кузанский имели в целом прогрессивное значение.

5) 5. Як співвідносяться поняття «мудрець», «філософ», «вчений». 5) 5. Как соотносятся понятия «мудрец», «философ», «ученый». Якого мислителя, на Вашу думку, можна назвати еталоном філософа, чому? Какого мыслителя, по Вашему мнению, можно назвать эталоном философа, почему?

Фило́соф — человек, который занимается поиском истины, изучением сущего. В связи с тем, что каждый человек на протяжении всей своей жизни занимается поиском истины, философами называют тех людей, которые этому занятию уделяют первоочередное внимание.

Мудрец во многих культурах — особо почитаемый человек, часто старейшина, наделённый мудростью, которой часто приписывается божественное происхождение. В Греции различали «мудрецов» и «любителей мудрости» — философов, исторически поколение «мудрецов» сменилось поколениями «философов». В древнем мире понятие «мудрец» часто идентифицировалось с понятием «ученый».

Учёный — специалист в какой-либо научной области, внёсший реальный вклад в науку.

 

Науко ́ вець — знавець щонайменше однієї галузі науки , котрий у своїх дослідженнях застосовує винятково наукові методи .Ученый ученый- знаток менее одной области науки , который в своих исследованиях применяет исключительно научные методы .

Сократ є унікальною постаттю історії. Сократ является уникальной фигурой истории. Він втілює сьогоднішнє визначення філософа, який не дбає про матеріальні блага, а присвячує своє життя вдосконалюванню душі через доброчесність. Он воплощает сегодняшнее определение философа, не заботится о материальных благах, а посвящает свою жизнь совершенствованию души через добродетель. «Доброчесність — це коли ви уникаєте крайнощів», — говорив він. «Добродетель - это когда вы избегаете крайностей», - говорил он. Бесіди Сократа викликали захоплення. Беседы Сократа вызывали восхищение. Своїх слухачів він вважав, в першу чергу, друзями, а вже потім учнями. Своих слушателей он считал, в первую очередь, друзьями, а уже потом учениками. Сократ прагнув обговорювати питання на основі того, що ми зараз називаємо «сократівський метод». Сократ стремился обсуждать вопросы на основе того, что мы сейчас называем «сократовский метод». Він вислуховував мовчки обговорення і ставив запитання, як ніби він нічого не знав про цю тему, поки висновок не випливав від усіх учасників спору. Он выслушивал молча обсуждение и задавал вопросы, как будто он ничего не знал об этой теме, пока вывод не вытекал от всех участников спора.

Ідеї Сократа і його метод викладання зіграли визначальну роль в історії. Идеи Сократа и его метод преподавания сыграли определяющую роль в истории. Сьогодні сократівський метод використовується в юридичній школі, в психотерапії, у підготовці та розвитку людських ресурсів, а також у плануванні уроку в класі. Сегодня сократовский метод используется в юридической школе, в психотерапии, в подготовке и развитии человеческих ресурсов, а также в планировании урока в классе. Передбачення дельфійського оракула збулося, і досі Сократ вважається одним із найбільш мудрих і великих учених Предсказание дельфийского оракула сбылось, и до сих пор Сократ считается одним из самых мудрых и великих ученых

                                               Екзаменац ійний білет №2 Екзаменац ийний билет № 2

1. 1. Знайдіть зайве: громадянське суспільство , суспільство ризику, інформаційне Найдите лишнее: гражданское общество, общество риска, информационное суспільство, постіндустріальне суспільство. общество, постиндустриальное общество. Відповідь поясніть. Ответ объясните.

У той час, коли с успільство ризику, інформаційне суспільство, постіндустріальне суспільство є своєрідною фазою розвитку суспільства, гоомадянське суспільство є сукупністю відносин у сфері економіки, культури і т. д., які развиваються в рамках демократичного суспільства незалежно і автономно від держави. В то время, когда общество риска, информационное общество, постиндустриальное общество своеобразной фазой развития общества, гоомадянське общество является совокупностью отношений в сфере экономики, культуры и т. д., которые развиваться в рамках демократического общества независимо и автономно от государства.

Теории современного общества: массовое общество, общество потребления, постиндустриальное общество, информационное общество, общество риска, глобальное общество Теории современного общества: массовое общество, общество потребления, постиндустриальное общество, информационное общество, общество риска, глобальное общество

2. 2. Які риси, поняття та прізвища належать класичній філософії, а які некласичній думці: Какие черты, понятия и фамилии принадлежат классической философии, а какие неклассической мысли: а) ідея суспільного прогресу; б) З. Фройд; в) Й. Фіхте; г) "людина людині Бог"; д)С. а) идея общественного прогресса б) Фрейд в) И. Фихте г) "человек человеку Бог" д) С. К'єркегор; є)воля до життя; ж)вічне повернення; з)панлогізм; і)категоричний імператив; к)М. Кьеркегор е) воля к жизни ж) вечное возвращение, с) панлогизм, и) категорический императив; к) М. Шеллер; л)Ф. Шеллер; л) Ф. Шеллінг; м) «існування передує сутності»; н)надлюдина; о)М. Шеллинг; м) «существование предшествует сущности»; н) сверхчеловек; в) М. Бердяєв; п)персоналізм; р)трансцендентальний суб'єкт; с)несвідоме. Бердяев; п) персонализм, р) трансцендентальный субъект с) бессознательное.

Класична філософія Классическая философия	Некласична філософія Неклассическая философия
а, в, г, з, і, л , р а, в, г, з, и, л, р	б, д, є, ж, к, м, н, о, п, с б, д, есть, же, к, г, н, о, п, с

3. 3. Проаналізуйте аргумент на користь релігійної віри, відомий під назвою «парі Паскаля». Проанализируйте аргумент в пользу религиозной веры, известный под названием «пари Паскаля». Наскільки він переконливий? Насколько он убедителен?

Ф ранцузький математик Б. Паскаль. Французький математик Б. Паскаль. Велич людини він вбачав у мисленні, але надавав перевагу не розуму, а вірі, оскільки розум скрізь знаходить протиріччя. Величие человека он видел в мышлении, но предпочитал не разуму, а вере, поскольку разум везде находит противоречия.

Парі Паскаля: “ Если христианский Бог не существует, то агностик мало что теряет, веруя в него, и, соответственно, немногое приобретает, не веруя в него. Пари Паскаля: "Если христианский Бог не существует, то агностик мало что теряет, веру в него, и, соответственно, немногоих приобретает, НЕ веру в него. Если же христианский Бог действительно существует, то агностик приобретает вечную жизнь, уверовав в него, и теряет бесконечное благо, не веруя.” Если же христианский Бог действительно существует, то агностик приобретает вечную жизнь, уверовав в него, и теряет бесконечное благо, а не веру. "

Цей аргумент дуже переконливий, тому що він змушує замислитись людину про те, що їй може дати віра у Бога. Этот аргумент очень убедителен, потому что он заставляет задуматься человека о том, что ей может дать вера в Бога.

4) 4. 4) 4. Вкажіть спільне та відмінне у філософії стоїцизму та епікуреїзму . Укажите общее и отличное в философии стоицизма и эпикуреизма.

Общее Общее	Различное Различное
	стоицизм стоицизма	эпикуризм эпикуризм
1.Жизнь согласуется с природой 1.Жизнь согласуется с природой 2. 2. субъективно этические переживания субъективно этические переживания 3. 3. отрицают объективные законы природы отрицают объективные законы природы 4. 4. одинаковое отношение к смерти одинаковое отношение к смерти	1. 1. счастлив тот, кто имеет понятие об истине счастлив тот, кто имеет понятие о истине 2. 2. наслаждение от созерцания мира наслаждение от созерцания мира 3. 3. конечная цель – объединение с природой конечная цель - объединение с природой 4. 4. принимают все: боль, страдания принимают все: боль, страдания	2. 2. наслаждение ради наслаждения наслаждение совета наслаждения 3. 3. цель - наслаждение цель - наслаждение 4. 4. важна свобода от страдний, боли. важна свобода от страдных, боли. Избегают боли. Избегают боли.

Сходства Сходства

Стоїки визнавали, що найвища мета людського життя - щастя. Стоики признавали, что высшая цель человеческой жизни - счастье. Стоїки вважали, що людини може досягнути щастя розвиваючи в собі доброчинності, до яких відносилися: розуміння (мудрість), мужність, здоровий глузд (поміркованість, розсудливість) і справедливість.Для епікурейців щастя також було ціллю існування всіх живих істот. Стоики считали, что человека может достичь счастья развивая в себе добродетели, к которым относились: понимание (мудрость), мужество, здравый смысл (умеренность, рассудительность) и справедливисть.Для эпикурейцев счастья также было целью существования всех живых существ. Необхідно зазначити, що за своєю впливовістю ці течії завжди конкурували одна з одною, а їх ідеологія і погляди на певні проблеми рідко співпадали, та були певні риси, що об'єднували їх. Необходимо отметить, что по своей влиятельности эти течения всегда конкурировали друг с другом, а их идеология и взгляды на определенные проблемы редко совпадали, и были определенные черты, объединяющие их. Наприклад такою об'єднуючою концепцією можна назвати “щастя”, адже і стоїки і епікурейці головною метою свого філософствування вважали пошуки умов та правильних шляхів для досягнення людиною щастя, адже саме блаженний, позбавлений тілесних страждань і душевного неспокою внутрішній стан вважався ними головною ціллю існування людини на землі. Например такой объединяющей концепцией можно назвать "счастье", ведь и стоики и эпикурейцы главной целью своего философствования считали поиски условий и правильных путей для достижения человеком счастья, ведь именно блаженный, лишенный телесных страданий и душевного беспокойства внутреннее состояние считался ими главной целью существования человека на земле.

 

Отличия Отличия

Коротко і влучно схарактеризував обидві школи І.Кант: “Епікурейці стверджують, - казав він, - що усвідомлення правил, які ведуть до щастя, є доброчесність, а стоїки усвідомлювали свою доброчесність як щастя”. Коротко и метко охарактеризовал обе школы Кант: "эпикурейцы утверждают, - говорил он, - что осознание правил, которые ведут к счастью, есть добродетель, а стоики осознавали свою добродетель как счастье". У цій фразі, можливо, і заключається все протиріччя між двома філософськими школами, адже для стоїків доброчесності якими володіє людина це найвище щастя, а для епікурейців доброчесність це лише розуміння всіх правил поведінки, дотримуючись яких можна досягти щасливого життя.Вони розглядали подібні чесноти, якими повинна володіти людина, та мали різне розуміння їх значення в її житті. В этой фразе, возможно, и заключается все противоречия между двумя философскими школами, ведь для стоиков добродетели которыми обладает человек это высшее счастье, а для эпикурейцев добродетель это только понимание всех правил поведения, следуя которым можно достичь счастливого життя.Воны рассматривали подобные добродетели, которыми должен обладать человек, и имели различное понимание их значения в ее жизни. Мали вони й відмінне розуміння свободи, адже за стоїцизмом свобода визначена долею, фатумом, роком. Имели они и отличное понимание свободы, ведь за стоицизмом свобода определена судьбой, роком, годом. Стоїки створили вчення про провидіння і свободу волі в рамках необхідності. Стоики создали учение о провидении и свободу воли в рамках необходимости. Від незворотного ходу речей, а не від вільної волі самої людини залежать обставини всього його життя: багатство або бідність, здоров'я або хвороба, щастя або страждання. От необратимого хода вещей, а не от свободной воли самого человека зависят обстоятельства всей его жизни: богатство или бедность, здоровье или болезнь, счастье или страдания. Людина не в змозі змінити свою долю, але вона може змінити своє ставлення до неї. Человек не в состоянии изменить свою судьбу, но она может изменить свое отношение к ней. Епікурейці ж вважали, що ніякого фатуму не існує, адже все в світі складається з атомів, кожний з яких наділений власною свободою, тому людна, її душа, як велика сукупність вільних атомів не залежать від богів та визначеної їм долі, свобода обмежується лише їх пристрастями та бажаннями. Эпикурейцы же считали, что никакого рока не существует, ведь все в мире состоит из атомов, каждый из которых наделен собственной свободой, поэтому людная, ее душа, как большая совокупность свободных атомов не зависят от богов и определенной им судьбы, свобода ограничивается их страстями и желаниями.

5. Проаналізуйте співвідношення філософської, релігійної та наукової картин світу. 5. Проанализируйте соотношение философской, религиозной и научной картин мира. Які відомі досягнення сучасної науки змінюють сприйняття релігії? Какие известные достижения современной науки изменяют восприятие религии?

Якщо говорити про взаємовідносини філософії з іншими науками, то вона не тільки є методологічною основою пізнання, а й інтегрує знання. Тому не дивно, що практично кожен видатний вчений-природник піднімається до рівня філософського осмислення отриманих ним знань. Если говорить о взаимоотношениях философии с другими науками, то она не только является методологической основой познания, но и интегрирует знания. Неудивительно, что практически каждый выдающийся ученый-естественник поднимается до уровня философского осмысления полученных им знаний. І все-таки філософія - це не що регламентує орган у "державі наук", а самостійна галузь духовного знання, що бере участь в безпосередньому виробництві ідей. И все-таки философия - это не регламентирующий орган в "государстве наук", а самостоятельная отрасль духовного знания, участвует в непосредственном производстве идей. Філософія може і повинна світоглядно реагувати на різні, що здаються іноді фантастичними, фундаментальні відкриття приватних наук - будь то ідея Великого Вибуху або методи генної інженерії. Философия может и должна мировоззренчески реагировать на различные, кажущиеся иногда фантастическими, фундаментальные открытия частных наук - будь то идея Большого Взрыва или методы генной инженерии. Вона не може їх не осмислювати і не пов'язувати в єдину світоглядну картину світу. Она не может их осмысливать и не связывать в единую мировоззренческую картину мира.                            

При розгляді питання про співвідношення філософії і науки є, принаймні, три аспекти його інтерпретації : 1) чи являється філософія наукою; не можна заперечувати наукового характеру філософії взагалі як одного з потужних потоків розвитку людського знання і культури. При рассмотрении вопроса о соотношении философии и науки является, по крайней мере, три аспекта его интерпретации: 1) является философия наукой; нельзя отрицать научного характера философии вообще как одного из мощных потоков развития человеческого знания и культуры. І якщо до неї підходити не лише з боку конкретних концепцій, а розглянути з позиції історії, то можна виявити спадкоємність в розвитку філософського знання, його проблематики, спільність категоріального апарату і логіки дослідження. И если к ней подходить не только со стороны конкретных концепций, а рассмотреть с позиции истории, то можно обнаружить преемственность в развитии философского знания, его проблематики, общность категориального аппарата и логики исследования. Не випадково Гегель розглядав філософію передусім з точки зору "науки логіки". Не случайно Гегель рассматривал философию прежде всего с точки зрения "науки логики". 2) взаємодія філософії і приватних (конкретних) наук; Сучасна філософія вже не може претендувати на роль науки наук, включати усі знання. 2) взаимодействие философии и частных (конкретных) наук; Современная философия уже не может претендовать на роль науки наук, включать все знания. Конкретні науки мають власний предмет дослідження, свої закони і методи, свій рівень узагальнення знання. Конкретные науки имеют собственный предмет исследования, свои законы и методы, свой ​​уровень обобщения знания. Філософія ж робить предметом свого аналізу узагальнення приватних наук. Философия же делает предметом своего анализа обобщения частных наук. Основним методом філософії при цьому виступає теоретичне мислення, що спирається на досягнення приватних наук, звичайно, у тому випадку, якщо сама філософія претендує на науковість. Основным методом философии при этом выступает теоретическое мышление, опирающееся на достижения частных наук, конечно, в том случае, если сама философия претендует на научность. Найбільші відкриття в конкретних науках сприяли і інтенсивному розвитку філософії. Крупнейшие открытия в конкретных науках способствовали и интенсивному развитию философии. 3) співвідношення філософії і позанаукового знання. 3) соотношение философии и вненаучного знания. Відношення філософії і паранауки, оскільки паранаука виконує деяку психо- і інтелектуально-терапевтичну функцію, служить певним прожитком адаптації в період соціальної і індивідуальної нестабільності. Отношение философии и паранауки, поскольку паранаука выполняет некоторую психо-и интеллектуально-терапевтическую функцию, служит определенным пропитанием адаптации в период социальной и индивидуальной нестабильности. Що ж до раціоналістичної і наукової філософії, то її статус, загальнокультурне значення і просвітницька функція. Что касается рационалистической и научной философии, то ее статус, общекультурное значение и просветительская функция.

Філософія і релігія. Философия и религия. Для релігії характерна віра в трансцендентну і авторитет. Для религии характерна вера в трансцендентную и авторитет. Релігії не потрібні докази. Религии не нужны доказательства. Філософія ж, навпаки, потребує доказів. Философия же, наоборот, требует доказательств.

 

 

 

 

 

                                        Екзаменаційний білет № 3 Экзаменационный билет № 3

1.Знайдіть зайве: Кант, Фіхте, Шиллер , Шеллінг, Гегель, Маркс, Фейєрбах. (Відповідь обґрунтуйте) 1.Знайдить лишнее: Кант, Фихте, Шиллер, Шеллинг, Гегель, Маркс, Фейербах. (Ответ обоснуйте)

Все - представители немецкой классической философии. Все - представители немецкой классической философии. Шиллер – представитель веймеровского просвещения Шиллер - представитель веймеровского просвещения