111. Основні програмні ідеї "Руської правди" п.І.Пестеля

10 років над ним працював..Було обговорено всім пд. Товариством . мало 10 глав.Аграрне питання : він за визволення від кріпатства з землею . І поділяв землю на приватну для изобилия і загальну ,яку не можна продавати .

Виборче право тільки в чоловвіків з 20 років . Стани стираються . За республіку . Республіка под. на губернії чи обасті а ті на уєзди а ті на волості . Збирається земське народне зібрання. Народне віче – орг. Верх законодавчий орган . Був за однопалатние віче . Виконавча влада нал державній думі . Народне віче обиралось з т народних представників на 5 років . Державна дума : 5 членів. Була також така влада як блюстительная ,яка наглядала за виконанням конституції . Столиця була Нижній нового : цент + тогові шляхи , вільність занять , книго друк , торгівлі , Вводився суд присяжних . Жорстокі міри були направлені проти буйних кавказців . Вважав що народу потр було прийняти христ . Визнавав за польщею відділення від росії але в польщі повинна була пройти рев яка знищить фед пригнічення селян і станів та прог республіка .Був ще верховний собор з 120 членів ,які вибирались пожизнено.

.

112. Народовська (українофільська) течія у суспільно-політичному русі на західноукраїнських землях.

Народовство було різновидом народництва в Галичині. Самоназвами цієї течії були «русинство», «народовство», «народовецтво». Причини виникнення, еволюція народовства та характер діяльності його представників багато в чому відрізнялися від форм і шляхів розвитку народництва в Наддніпрянській Україні.

Народовство в Галичині виникло як своєрідна реакція на москвофільство галицької інтелігенції. Основною причиною зародження народовства був процес соціального, політичного і культурного відродження Галичини та тісно пов’язане з ним формування національної свідомості, української ідентичності населення Західної України.

Соціальну базу народовства на відміну від москвофільства, становила галицька світська інтелігенція – вчителі, студенти, лікарі, письменники, журналісти тощо.

Народовство (русинство) оформлюється з початком 60-х рр.; вирішальний вплив на його виникнення мали твори Т.Шевченка, якими зачитувалися молоді галицькі інтелектуали. Ідеологічні положення народовської течії знайшли відбиток у програмовій брошурі під назвою «Письмо народовців руських до редактора політичної часописі «Русь» яко протест і меморіал», що була видана у Відні (1867). Засадничими принципами народовської українофільської ідеології були: визнання ідейного впливу Т.Шевченка; ідея єдності українського народу та українських земель, єдиної Русі-України; чітке відмежування від протилежних таборів – польського та російського; ідея єдності інтелігенції з народом.

Особливості ідеології та організаційної діяльності народовців визначалися впливом наддніпрянських українофілів, позитивним ставленням народовців до греко-католицької церкви та успадкованою від галицького селянства династичною лояльністю до габсбурзького дому, відмовою від співпраці з москвофілами.

Характер діяльності галицьких народовців був досить різноманітним. Як і українофіли Наддніпрянщини, вони носили козацьке вбрання, організовували таємні гуртки серед студентської та учнівської молоді, влаштовували літературні вечори, займалися освітньою справою.