13.Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях до 1848 р.

зокрема і на Галичині, почалось «зверху», як результат соціальних і культурно-адміністративних заходів австрійського уряду. Перший період «йосифлянських реформ» – 70–80 рр. XVIII ст., коли відродження було ініційоване «зверху» реформами австрійського уряду. Ідеологом став уряд у Відні. Внаслідок того, що реформи не були доведені до кінця, на зламі XVIII-XIX ст. знову відбувається занепад культурного життя на Галичині..

Другий період охоплює 10–20-ті рр. XIX ст. і характеризується початками відродження «знизу» після часів культурного занепаду, внаслідок занедбання «йосифлянських реформ». На чолі вище духовенство, У центрі проблеми мови та організації шкільної справи й освіти духовенства.

Третій період галицького відродження припадає на 30-ті рр. XIX ст. і набуває демократичної, радикальної спрямованості. Речники вихідці з нижчого духовенства, «уніатських різночинців». Їхня ідеологія перебувала під сильним впливом процесу відродження в наддніпрянській Україні, польського, слов’янського, зокрема чеського, визвольного рухів. розпочинається рух за народну українську мову, українську проповідь у церквах, українську національну літературу. Саме в час культурно-національного відродження в Галичині оформлюється ідея духовної єдності українців Наддніпрянщини і Галичини.

14. Інтеграція Криму до Російської імперії.Україна і крим у 19 ст.

У середині липня 1771 року, в ході російсько-турецької війни, російська армія вторглася на територію Кримського ханства, яке перебувало під протекторатом Туреччини. Війна закінчилася через 3 роки підписанням Кючук-Кайнарджійського мирного договору, за яким Кримське ханство стало незалежним від Стамбула. Натомість Російська імперія отримала фортеці Єнікале, Керч, Кінбурн та Азов, що забезпечувало їй військовий контроль над Кримом навіть після виведення звідти російської армії. Невдовзі після укладення миру калга (тобто, спадкоємець ханського престолу) Шагін-Ґірей заявив про свої претензії на трон і звернувся до російського уряду за грошовою та військовою підтримкою. Натомість його брат Девлет-Ґірей, підтриманий турецьким військом, проголосив себе ханом. Проте восени наступного року російська армія захопила Перекоп, і її командувач Олександр Суворов проголосив ханом Шагін-Ґірея, а навесні його визнав і кримський диван (тобто, уряд). Російська імператриця Катерина Друга надала Шагін-Ґіреєві чин капітана Преображенського гвардійського полку.. У ханстві спалахнуло повстання, очолене братами хана – Батир-Ґіреєм та Арслан-Ґіреєм. Незабаром повстанці проголосили Батир-Ґірея ханом, а Шаґін-Ґірей втік до російського кордону. У вересні російська армія, попри протести Туреччини, знову зайняла Кримський півострів, розбила загони повстанців і захопила в полон обох братів. 8 квітня 1783 року Катерина видала маніфест, який оголосив про ліквідацію Кримського ханства і про приєднання Криму, Тамані та Кубані до Російської імперії. Наступного дня Шагін-Ґірей зрікся престолу і намагався через Тамань втекти до Туреччини, проте з наказу князя Потьомкіна був затриманий і вивезений до Воронежа, а звідти до Калуги. Через 4 роки Шагін-Ґірей з дозволу російської влади виїхав до Туреччини і невдовзі був убитий на острові Родос. З усіх європейських держав проти анексії Криму Росією виступили тільки Франція та Пруссія. На землях ханства було створено Таврійську губернію. Російські війська знищили частину кримських феодалів, чимало татар переселилися до Туреччини, а їхні землі почали освоювати селяни з України та Росії.

Приєднання Криму до Росії мало виключне значення як з огляду стратегічного – усунення постійної загрози татарсько-турецьких наскоків, так і з економічного – опанування покладів корисних копалин сприяло розвитку промисловості. Окрім цього, значний поштовх дістала торгівля з країнами Близького Сходу і Малої Азії.

Україна і крим: ліквідація козацтва із-за зникнення загрози з півдня.; колонізація;похід у таврію і т.д.