- •1. Реформи австрійського абсолютизму середини - другої половини 18 ст. Та їх значення для українського суспільства.
- •2. Селянські реформи Габсбургів кінця 18 - початку 19 ст! і Україна.
- •3.Церковні реформи Габсбургів та Романових к 18 -19 ст і Україна
- •4. Українське дворянство першої третини 19ст :соц. Структура та самосвідомість .
- •5.Наполеонівські війни та підросійська україна.
- •6. Наполеонівські війни та західноукраїнські землі
- •8. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської імперії.
- •10. Чисельність і соціальна структура українського населення Російської імперії у 19 ст.
- •11. Виборче законодавство Австрійської імперії та українське суспільство 19 ст.
- •12.Політичне становище українських земель у складі Російської і Австрійської імперії (перш. Пол. XIX ст.)
- •13.Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях до 1848 р.
- •14. Інтеграція Криму до Російської імперії.Україна і крим у 19 ст.
- •15. Український чинник в колонізації північного причорноморя
- •16.Греко-католицька церква в підросійській україні
- •17.Польське повстання 1830- 1831 рр. І українське суспільство.
- •18. Становище кримських татар у 19 ст.
- •19.Зародження українського національного руху в північній Буковині і на Закарпатті.
- •20. Революційні події на Закарпатті та в Північній Буковині у 1848-49
- •21.Польський і український національний рухи у Східній Галичині під час революції 1848 - 1849 рр.
- •22. Революції 1848-49 та їх вплив на україну
- •23. Австрійські конституційні реформи і укр . Суспільтво сер. І друг. Пол 19 ст.
- •24. Соціальні відносини на західно-українських землях у др. Пол.19 ст.
- •25. Становище та діяльність української греко-катол. Церкви на зх. Укр землях 19 ст.
- •26."Православний катехізис".
- •28. Аграрне перенаселення. Переселення селян із України.
- •27.Освіта в західноукраїнських землях першої половини 19 ст.
- •29. Становище євреїв на західноукраїнських землях у 19 ст.
- •30.Козацькі формування доби наполеонівських війн
- •31. Бойові дії на території українських земель в добу наполеонівських війн
- •32. Розвиток сільського господарства і промисловості на західноукраїнських землях першої половини XIX ст.
- •33. Розвиток ринкових відн у сільському господарстві в перш. Пол. XIX ст.
- •35. Розбудова транспортної інфраструктури в підросійській україні 19 ст.
- •36. Культурно-освітня діяльність земств.
- •37. Задунайська січ
- •38. Банатська січ
- •.39. Міграції західно українського населення на теренах австрійської імперії???????
- •40. Михайло Чайковський (садик паша)
- •41.Тенденції розвитку промисловості перш. Пол. XIX ст.
- •42. Внутрішня і зовнішня торгівля на підросійських землях україни в першій половині 19 ст.
- •43. Головна руська руда
- •44.Основні прояви початку нового українського національного відродження у перш. Пол. XIX ст.
- •45.Зародження українського національного руху в Галичині.
- •46. Народні рухи у підросійській україні в пер. Пол 19 ст.
- •48. Повернення козаків з-за дунаю. Утворення Азовського козацького війська
- •49. Чорноморське козацьке військо
- •44.Бузьке та Усть-Буджацьке козацькі війська.
- •52."Козацький міф" в Україні 19 ст.
- •50. Повстання Чернігівського полку.
- •51.Катеринославське козацьке військо.
- •53.Таємні і політичні осередки наприкінці 20-х років XIX ст.
- •54 .Культурно-освітні установи упідросійських установах перш. Пол. XIX
- •55.Розвиток історичної науки у перш. Пол. XIX ст.
- •56. Заснування і діяльність університетів в під російській україні
- •57. Український рух та українські студії в західно українських університетах.
- •58.Наукові товариства і установи у перш. Пол. XIX ст.
- •59.Проведення реформ 60-70-х рр. В Україні. Їх суспільно-політичні наслід
- •60.Земська реформа: Україна.
- •61. Інвентарна реформа на Правобережній Україні.
- •62.Селянські рухи на Правобережній Україні у зв'язку з проведенням інвентарної реформи.
- •63. Реформа 1861р. І особливості її проведення на Україні.
- •64. Особливості селянської реформи на Правобережжі
- •65.Україна в роки Кримської війни (1853 - 1856 рр.)
- •66.Ставище дворянське в др. Пол. 19.
- •67. Розвиток основних галузей сільського господарства у підросійській україні дпугої половини 19 ст.
- •68.Розвиток основних галузей промисловості на західно українських землях у др. Пол. 19 ст.
- •69. Українські землі і міжнародні угоди першої третини 19 ст
- •70. Купецтво в підросійській україні 19 ст.
- •71. Промислово-торгівельна буржуазія в підросійській україні др.Пол 19 ст.
- •72.Київська козаччина
- •73. Ревізія шляхетських титулів на правобережній україні
- •74.Урбанізаційні процеси в підросійській Україні XIX ст.
- •75.Народницькі гуртки чорнопередільського спрямування в Україні.
- •76.Мовні дискусії XIX ст. Та національне відродження.
- •77.Панславізм в ідеології українського національного відродження.
- •78.Українська преса у XIX ст.
- •79.Імперська цензура та українське відродження у XIX ст.
- •80.Основні етапи українського національного відродження 19 ст.
- •81.Москофільство.
- •82.Полтавська, Чернігівська і Харківська громади 60-х рр. XIX ст.
- •83.Київська громада 60-х років XIX ст.
- •84.Київська (Стара) громада 70-80-х рр. XIX ст.
- •85. Одеська громада 70-х рр. XIX ст.
- •86. Єлизаветградська громада (кін. 70-х - поч. 80-х рр. XIX ст.)
- •87."Ходіння в народ" у 1974 - 1875 рр.
- •88. “Братство тарасівців”.
- •89.Пропагандистські народницькі гуртки на початку 70-х рр. XIX ст.
- •90.Діяльність народовольських гуртків і груп (кін. 1879 - поч. 1883 рр.)
- •91.Міграції українців у Російській імперії: Кавказ.
- •92.Міграції українців у Російській імперії: Далекий Схід та Сибір.
- •93.3Арубіжні міграції західних українців.
- •94.Харківські народницькі гуртки середини 80-х рр. XIX ст.
- •95.Харківсько-Кнївське таємне політичне товариство.
- •97 ."Чигиринська змова".
- •98.Віденсько-Перемишльський гурток
- •99. Народовольський з'їзд у Катеринославі. Народовольські гуртки 1885 - 1889 рр. Та їх діяльність.
- •100Робітничий рух у 80-90-х рр. XIX ст.
- •101.. Виникнення, структура і склад Південного товариства.
- •102. Південноросійський робітничий союз у Києві.
- •103. Народовство.
- •104.Радикально-демократична течія у суспільно-демократичного русі західноукраїнських земель у др. Пол. XIX ст.
- •105.Виникнення і склад Кирило-Мефодіївського товариства.
- •106.Діяльність Кирило - Меф товариства
11. Виборче законодавство Австрійської імперії та українське суспільство 19 ст.
Виборче законодавство встановлювало нерівномірне та непропорційне співвідношення депутатських мандатів від різних верств населення. Нижня палата – палата послів складалася з депутатів, яких обирали за куріальною (становою) виборчою системою.. Селяни ж були позбавлені можливості впливати на політичне життя в країні. Куріальна система, високий виборчий ценз обмежували їх участь у виборах. Представництво послів у австрійському парламенті від різних народів теж було непропорційним. Для обговорення завдань загальнодержавного значення були створені так звані Делегації, до яких входили представники австрійського та угорського парламентів. Від окремих коронних країв в Делегації направлялася точно визначена кількість представників: від Чехії – 10; Галичини – 7; Буковини – 1; з інших країв від 1 до 4 представників. Від Галичини до Делегації обиралося 6 поляків і лише один українець. При виборах у Галицький сейм представники великої земельної власності та платники високих податків, українці могли пройти лише в четвертій в 48 повітах Східної Галичини. Внаслідок двоступеневих виборів у селянській курії та виборчих зловживань галицької адміністрації, українських послів в сеймі ніколи не було більше як 10-15 осіб, у тому числі урядових кандидатів. В усіх інших українських повітах обиралися польські посли. За національною ознакою сейм носив польський характер, а за соціальною був польсько-шляхетським.
Духовенство. Проте не всі західні українці були селянами. Виразну соціальну групу, яка найбільше з усіх прошарків західноукраїнського суспільства наближалася до еліти, становило греко-католицьке духовенство. Останнє прибрало роль лідера в селянському середовищі через відсутність іншої групи, котра виконувала б цю роль,— унаслідок того, що в XVI—XVII ст. українська знать відцуралася від свого суспільства, полонізувалась і перейшла в католицизм. Завдяки тому, що нижчому духовенству на відміну від церковних ієрархів дозволялося одружуватися, виникали цілі династії священиків, які нерідко на багато поколінь пов'язувалися зі своєю околицею. У XIX ст. у Східній Галичині налічувалося близько 2—2,5 тис. таких родин.. Через незадовільну богословську освіту чимало греко-католицьких священиків у Східній Галичині наприкінці XVIII — на початку XIX ст. ледве могли прочитати літургічні тексти церковнослов'янською мовою.
Наприкінці XVIII ст. польська шляхта становила 95 тис., або 3,4 % населення провінції, а міщани (більшість із них — незаможні ремісники-євреї та крамарі, а також небагато заможних купців) налічували близько 300 тис., або 10 % населення. Крім того, зі встановленням влади Габсбургів з'являється нова соціальна група — чиновники. Переважно німці або німецькомовні чехи, вони ніколи не були численною групою. Проте власті підтримували еміграцію десятків тисяч інших німців-колоністів, сподіваючись, що вони стануть взірцем доброго господарювання й оживлять сільську економіку. Таким чином, суспільство Галичини в цілому було й багатонаціональним, і чітко розшарованим, причому кожна його окрема етнічна група займала свою виразно окреслену й замкнуту суспільну, господарську та культурну царину.