101.. Виникнення, структура і склад Південного товариства.

Створена в березні 1821 року членами Тульчинської управи колишнього Союзу благоденства (П. Пестель, Юшневський Олексій Петрович, Барятинський Олександр Петрович та ін.), які ввійшли до т. зв. Корінної думи товариства. П. Пестель, Юшневський Олексій Петрович від Південного товариства становили так звану Директорію. Незабаром членами цього товариства стали брати Муравйов-Апостол Сергій Іванович і Муравйов-Апостол Матвій Іванович, Бестужев-Рюмін Михайло Павлович, Поджіо Олександр Вікторович, Вольф Фердинанд Богданович та офіцери 1-ї та 2-ї армій, розквартированих в Україні

З'їзд 1822 року остаточно затвердив створення товариства. На з'їзді 1823 року було схвалено поділ товариства на 3 управи (філії): Тульчинську на чолі з Пестелем (пізніше Барятинським) , Кам'янську на чолі з Давидовим і Волконським та Васильківську на чолі з С.Муравйовим-Апостолом і М.Бестужевим-Рюміним. Учасники з'їзду 1824 року обговорили і схвалили програму товариства — Руську правду , написану Пестелем. На з'їзді в 1825 році обговорювались питання про можливість організації повстання в армії проти царизму. Керівники Південного товариства прагнули об'єднатися з Північним товариством декабристів. Навесні 1824 Пестель вів переговори в Петербурзі з керівництвом Північного товариства, але йому не вдалося схилити до об'єднання на основі Руської правди, хоч північні декабристи готові були прийняти республіканський принцип, а Пестель — ідею Установчих зборів замість диктатури Тимчасового верховного правління. Було досягнуто домовленості про спільність дій в разі початку повстання та про скликання в 1826 об'єднавчого з'їзду. В 1823-25 велись переговори Південного і Польського патріотичного товариства про можливість спільного виступу проти царизму. У вересні 1825 до Південного товариства увійшло Товариство об'єднаних слов'ян, яке склало в ньому Слов'янську управу.

Виступ декабристів, намічений на літо 1826, був прискорений смертю Олександра І. Обстановка «міжцарів'я» та загроза викриття змусили керівників Південного товариства перенести повстання на 1(13).1.1826. Після арешту 13(25).12.1825 Пестеля, а пізніше і Юшневського, поразки повстання 14(26). 12.1825 у Петербурзі та придушення повстання Чернігівського полку. 3(15).1.1826 Південне товариство розгр.

102. Південноросійський робітничий союз у Києві.

В Україні діяли як гуртки «Чорної волі», так і «Чорного переділу», часто вони працювали в контакті, а інколи навіть об’єднувалися в одному гуртку. Вони розповсюджували революційні прокламації та інші підпільні видання, вели пропагандистську роботу серед інтелігенції, студентів, робітників, солдат. Чорнопередільці Є.Ковальська та М.Щедрін весною 1880р. Створили в Києві «Південноросійський робітничий союз», який складався з окремих груп і гуртків робітників, переважно арсенальців та залізничників. У цілому пропагандистська діяльність охопила бл. 1 тис.чоловік. У програмі, виробленій Ковальською і Щедріним, передбачалося встановлення такого суспільного ладу, при якому фабрики, заводи, земля стали народною власністю, перебували б у користуванні робітничих та селянських робітничих асоціацій і всім громадянам забезпечувались би політичні свободи. Рекомендуючи як методи діяльності пропаганду та агітацію серед робітників, селян, інтелігенції і в армії, основою тактики засновники вважали: для селян-сільський нвродний терор проти панів, станових, ісправників, Для робітників-робітничий терор, спрямований проти найбільшжорстоких і ненависних робітників, для солдат-терор проти ненависних командирів. За складом «Союз» був інтернаціональним. У ньому переважали українці та росіяни, але були також поляки, євреї, французи, румуні і тп. Мав друкарню- видрукували 13 прокламацій, в яких вимагали поліпшити становище робітників. Але 22 жовтня 1880р. Щедрін і Ковальська були заарештовані. «Союз» на чолі з С.Богомольцем та І.Кашевичем працював до початку 1881р. коли був розгромлений. Його керівники були віддані до суду. Щедрін і Ковальська були заслані на довічну каторгу.