- •1. Реформи австрійського абсолютизму середини - другої половини 18 ст. Та їх значення для українського суспільства.
- •2. Селянські реформи Габсбургів кінця 18 - початку 19 ст! і Україна.
- •3.Церковні реформи Габсбургів та Романових к 18 -19 ст і Україна
- •4. Українське дворянство першої третини 19ст :соц. Структура та самосвідомість .
- •5.Наполеонівські війни та підросійська україна.
- •6. Наполеонівські війни та західноукраїнські землі
- •8. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської імперії.
- •10. Чисельність і соціальна структура українського населення Російської імперії у 19 ст.
- •11. Виборче законодавство Австрійської імперії та українське суспільство 19 ст.
- •12.Політичне становище українських земель у складі Російської і Австрійської імперії (перш. Пол. XIX ст.)
- •13.Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях до 1848 р.
- •14. Інтеграція Криму до Російської імперії.Україна і крим у 19 ст.
- •15. Український чинник в колонізації північного причорноморя
- •16.Греко-католицька церква в підросійській україні
- •17.Польське повстання 1830- 1831 рр. І українське суспільство.
- •18. Становище кримських татар у 19 ст.
- •19.Зародження українського національного руху в північній Буковині і на Закарпатті.
- •20. Революційні події на Закарпатті та в Північній Буковині у 1848-49
- •21.Польський і український національний рухи у Східній Галичині під час революції 1848 - 1849 рр.
- •22. Революції 1848-49 та їх вплив на україну
- •23. Австрійські конституційні реформи і укр . Суспільтво сер. І друг. Пол 19 ст.
- •24. Соціальні відносини на західно-українських землях у др. Пол.19 ст.
- •25. Становище та діяльність української греко-катол. Церкви на зх. Укр землях 19 ст.
- •26."Православний катехізис".
- •28. Аграрне перенаселення. Переселення селян із України.
- •27.Освіта в західноукраїнських землях першої половини 19 ст.
- •29. Становище євреїв на західноукраїнських землях у 19 ст.
- •30.Козацькі формування доби наполеонівських війн
- •31. Бойові дії на території українських земель в добу наполеонівських війн
- •32. Розвиток сільського господарства і промисловості на західноукраїнських землях першої половини XIX ст.
- •33. Розвиток ринкових відн у сільському господарстві в перш. Пол. XIX ст.
- •35. Розбудова транспортної інфраструктури в підросійській україні 19 ст.
- •36. Культурно-освітня діяльність земств.
- •37. Задунайська січ
- •38. Банатська січ
- •.39. Міграції західно українського населення на теренах австрійської імперії???????
- •40. Михайло Чайковський (садик паша)
- •41.Тенденції розвитку промисловості перш. Пол. XIX ст.
- •42. Внутрішня і зовнішня торгівля на підросійських землях україни в першій половині 19 ст.
- •43. Головна руська руда
- •44.Основні прояви початку нового українського національного відродження у перш. Пол. XIX ст.
- •45.Зародження українського національного руху в Галичині.
- •46. Народні рухи у підросійській україні в пер. Пол 19 ст.
- •48. Повернення козаків з-за дунаю. Утворення Азовського козацького війська
- •49. Чорноморське козацьке військо
- •44.Бузьке та Усть-Буджацьке козацькі війська.
- •52."Козацький міф" в Україні 19 ст.
- •50. Повстання Чернігівського полку.
- •51.Катеринославське козацьке військо.
- •53.Таємні і політичні осередки наприкінці 20-х років XIX ст.
- •54 .Культурно-освітні установи упідросійських установах перш. Пол. XIX
- •55.Розвиток історичної науки у перш. Пол. XIX ст.
- •56. Заснування і діяльність університетів в під російській україні
- •57. Український рух та українські студії в західно українських університетах.
- •58.Наукові товариства і установи у перш. Пол. XIX ст.
- •59.Проведення реформ 60-70-х рр. В Україні. Їх суспільно-політичні наслід
- •60.Земська реформа: Україна.
- •61. Інвентарна реформа на Правобережній Україні.
- •62.Селянські рухи на Правобережній Україні у зв'язку з проведенням інвентарної реформи.
- •63. Реформа 1861р. І особливості її проведення на Україні.
- •64. Особливості селянської реформи на Правобережжі
- •65.Україна в роки Кримської війни (1853 - 1856 рр.)
- •66.Ставище дворянське в др. Пол. 19.
- •67. Розвиток основних галузей сільського господарства у підросійській україні дпугої половини 19 ст.
- •68.Розвиток основних галузей промисловості на західно українських землях у др. Пол. 19 ст.
- •69. Українські землі і міжнародні угоди першої третини 19 ст
- •70. Купецтво в підросійській україні 19 ст.
- •71. Промислово-торгівельна буржуазія в підросійській україні др.Пол 19 ст.
- •72.Київська козаччина
- •73. Ревізія шляхетських титулів на правобережній україні
- •74.Урбанізаційні процеси в підросійській Україні XIX ст.
- •75.Народницькі гуртки чорнопередільського спрямування в Україні.
- •76.Мовні дискусії XIX ст. Та національне відродження.
- •77.Панславізм в ідеології українського національного відродження.
- •78.Українська преса у XIX ст.
- •79.Імперська цензура та українське відродження у XIX ст.
- •80.Основні етапи українського національного відродження 19 ст.
- •81.Москофільство.
- •82.Полтавська, Чернігівська і Харківська громади 60-х рр. XIX ст.
- •83.Київська громада 60-х років XIX ст.
- •84.Київська (Стара) громада 70-80-х рр. XIX ст.
- •85. Одеська громада 70-х рр. XIX ст.
- •86. Єлизаветградська громада (кін. 70-х - поч. 80-х рр. XIX ст.)
- •87."Ходіння в народ" у 1974 - 1875 рр.
- •88. “Братство тарасівців”.
- •89.Пропагандистські народницькі гуртки на початку 70-х рр. XIX ст.
- •90.Діяльність народовольських гуртків і груп (кін. 1879 - поч. 1883 рр.)
- •91.Міграції українців у Російській імперії: Кавказ.
- •92.Міграції українців у Російській імперії: Далекий Схід та Сибір.
- •93.3Арубіжні міграції західних українців.
- •94.Харківські народницькі гуртки середини 80-х рр. XIX ст.
- •95.Харківсько-Кнївське таємне політичне товариство.
- •97 ."Чигиринська змова".
- •98.Віденсько-Перемишльський гурток
- •99. Народовольський з'їзд у Катеринославі. Народовольські гуртки 1885 - 1889 рр. Та їх діяльність.
- •100Робітничий рух у 80-90-х рр. XIX ст.
- •101.. Виникнення, структура і склад Південного товариства.
- •102. Південноросійський робітничий союз у Києві.
- •103. Народовство.
- •104.Радикально-демократична течія у суспільно-демократичного русі західноукраїнських земель у др. Пол. XIX ст.
- •105.Виникнення і склад Кирило-Мефодіївського товариства.
- •106.Діяльність Кирило - Меф товариства
99. Народовольський з'їзд у Катеринославі. Народовольські гуртки 1885 - 1889 рр. Та їх діяльність.
У 1885 р. уцілілі від арештів народовольці скликали в Катеринославі з'їзд, щоб відновити центр організації, але поновити «Народну волю» їм не вдалося.
Отже, народники взагалі і народовольці зокрема досягти поставленої мети — підняти селянство на соціальну революцію, повалити царизм і повести народ до соціалізму — не змогли. Але їхня героїчна боротьба мала велике значення в історії визвольного руху в Росії. Народовольці перейшли до політичної боротьби з самодержавством, створили добре законспіровану революційну організацію, до якої намагалися залучити всіх невдоволених. Вони виявили безмежний героїзм у нерівній боротьбі з царизмом, що справляло величезний вплив на революційне виховання народних мас. Про роль «Народної волі» в історії один із її організаторів і активних діячів Віра Фігнер у своїх спогадах писала: «Народна воля»... потрясла Росію, нерухому і пасивну; створила напрям, основа якого з тих часів не вмирала. її досвід не пропав даремно; свідомість необхідності політичної свободи і активної боротьби за неї залишилась в умах наступних поколінь і не переставала входити в усі наступні революційні програми...»Насамкінець у Катеринославі (1889) відбувся нелегальний з’їзд народницьких організацій загальноросійського масштабу, але обрані на з’їзді керівники руху були заарештовані, народницькі гуртки припинили свою діяльність на місцях. Народники, на думку В.Сарбея: «втратили провідну роль у визвольному русі.» Наприкінці 80-х – початку 90-х рр. російське ліберальне народництво перебувало в стані глибокої кризи. Остаточний крах народництва був пов’язаний з поширенням ідей марксизму.
100Робітничий рух у 80-90-х рр. XIX ст.
Криза, яка почалася в промисловості в 1882 p., різко погіршила становище робітників, утруднила їх боротьбу, але зовсім спинити її не могла. У 1880 р. страйкували робітники залізничних майстерень у Києві. До страйку призвели зменшення заробітку, дорожнеча і знущання начальника майстерень. Наступного року застрайкували робітники залізничних майстерень у Кременчуку, при цьому зав'язали начальника майстерень у мішок і вивезли його на тачці за межі підприємства. У 1884 р. страйкували робітники Полтавських залізничних майстерень, вимагаючи видати затриману зарплату. Того ж року робітники Марийського рудника Губоніна у Слов'яносербському повіті (Катеринославщина), протестуючи проти систематичної несвоєчасної видачі зарплати, внаслідок чого вони змушені були брати в рудничних лавках недоброякісні продукти, залишили роботу й розгромили дві продуктові крамниці. Поліція заарештувала 30 учасників заворушення.
Великий вплив на розвиток робітничого руху в усій країні, в тому числі й на Україні, справив страйк робітників Нікольської текстильної мануфактури Т. Морозова (в с Нікольському біля м. Орєхово-Зуєва Владимирської губернії), який спалахнув у січні 1885 р. під керівництвом передових робітників П. Мойсеєнка і В. Волкова. Переляканий страйковою боротьбою робітників, і насамперед Морозовським страйком, царський уряд 3 червня 1886 р. видав фабричний закон, який певною мірою регулював відносини між робітниками й підприємцями.
У червні 1885 р. у зв'язку з погіршенням умов праці й зниженням заробітної плати застрайкували робітники залізничних майстерень станції Олександрівськ Лозово-Севастопольської залізниці, причому вперше в історії робітничого руху в Україні страйкарі вийшли на станцію з червоним прапором.
В цілому за 1880—1894 pp. в Україні відбулося 97 страйків і 13 заворушень (У ході страйкової боротьби у робітників поступово зростало розуміння протилежності їх інтересів інтересам класу капіталістів, розуміння того, що робітники складають один клас, окремий від інших класів, і що їх інтереси однакові, спільні як у межах своєї країни, так і всього світу. Отже, у робітників вироблялися елементи політичної свідомості, з'являлося відчуття пролетарської солідарності й інтернаціональної єдності, що яскраво виявилося у листі одеських робітників до робітників французьких, прийнятого ними 18 березня 1878 р. на сходці, присвяченій пам'яті Паризької комуни, і у вітальному адресі харківських пролетарів делегатам І Конгресу II Інтернаціоналу, який працював у 1889 р. в Парижі.