88. “Братство тарасівців”.

Тарасівці, Братство (Братерство) Тарасівців — таємна студентська організація, створена в Полтаві в 1891[1]. Її учасники дали клятву на могилі Тараса Шевченка «всіма засобами поширювати серед українців безсмертні ідеї ВеликКобзаря»

До засновників Тарасівців належали: Віталій Боровик, Борис Грінченко, Іван Липа, Микола Міхновський,. Тарасівці висунули політичні постулати визволення української нації з-під російського панування, повної автономії для всіх народів Російської Імперії та соціальної справедливості.У містечку Глинську поблизу Ромен, де працювали студенти, наприкінці літа 1891 року була закладена програма Братства тарасівців. Серед основних положень були такі:самостійна суверенна Україна: соборна й неподільна, від Сяну по Кубань, від Карпат до Кавказ, вільна між вільними, рівна між рівними, без пана і хама, в будучому без класової боротьби

федеративна всередині: цебто федерація Лівобережної, Правобережної, Степової України, Кубані й Галичини.на чолі держави гетьман як президент і сейм

загальна безплатна й обов'язкова школа,свобода віри, відокремлення церкви від держави, національна армія,культурні особливості.Ідеологічні основи Тарасівців виготував І. Липа, вони були анонімно надруковані в журналі «Правда» (квітень 1893) молодих громад, що виникалив 80-90-тих роках XIX століття. Біля витоків стояли київські і харківські студенти - Іван Липа, Борис Грінченко, Микола Міхновський та ін.У 1893 році частину членів Братства тарасівців було заарештовано, проте організація продовжувала діяти до кінця 90-х років XIX століття

Тарасівці розвинули працю серед студентства, шкільної молоді, селянства і робітництва. Спершу найуспішнішим осередком Тарасівців був Харків (до літа 1893, коли заарештовано членів Братства), згодом Київ; менші осередки: Одеса, Полтава, Лубни.До діячів Братства Тарасовців належали, крім вищеназваних: М. Кононенко, М. Коцюбинський, В. Самійленко, В. Степаненко, Є. Тимченко, О. Черняхівський, В. Тарасівці діяли до 1898. Під впливом ідей Тарасівців «Стара Громада» перетворилася 1897 на більш політичну Загальну Українську Безпартійну Демократичну Організацію, а молодше покоління в 1900 створило РУП.

89.Пропагандистські народницькі гуртки на початку 70-х рр. XIX ст.

у 70-х рр. почали діяти численні народницькі гуртки. Відзначались серед них чайковці, які існували у Петербурзі, Москві, Одесі, Києві. Чайковці перейшли від революційного просвітництва до підготовки "ходіння в народ", виношуючи плани селянської революції у Росії. Такої ж тактики дотримувалися учасники гуртка "лавристів" у Петербурзі, гуртка братів Жибуньових в Україні, члени "Київської Комуни". В 1874 почалося "масове ходіння в народ" (у селянство) демократичної інтелігенції. "Ходіння у народ" в 1874 було охоплено, за офіційними даними, 37 губерній європейської Росії, у т. ч. майже всі українські губернії. Заклики селянства до бунту проти уряду не дали бажаних для народників наслідків. На кінець 1874 царська влада заарештувала понад тисячу пропагандистів-народників. Численні організації різних напрямів ("чайківці", "лавристи", "бакуністи" та ін.) російських народників діяли й в Україні в 60-х рр. У Києві діяв гурток "чайківців" (1872-74), "Київська Комуна" (1873-74), гурток "бунтарів", у Одесі народників з 1872 очолював Ф. Волховський. Народницькі організації діяли і в Харкові, Чернігові, Полтаві, Херсоні, Миколаєві. КИЇВСЬКА КОМУНА-гурток народників, що виник у вересні 1873 в Києві. (під ідейним впливом М. О.Бакуніна. До"К. к." входили представники різночинної інтелігенції, студенти Київ. ун-ту В різний час в гуртку було бл. 30 чол., Одеси та ін. міст. В кінці 1874 у зв'язку з масовими арештами "К. к." припинила своє існування.. В 1876 році існувала «Земля і воля « . У 1875=76 активна діяльність південних бунтарів (Стефанович )Планували розпочати повстання. 1877 у Чигирині намагались ств таємну орган для підгот повстання.